Справа № 522/18186/13-а
Провадження № 2а/522/1328/13
26 вересня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді Чернявської Л.М.,
при секретарі Прусс О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду справу за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення
Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 04 липня 2013 року № 269 «Про демонтаж некапітальних пунктів дрібно - роздрібної торгівельної мережі в м. Одесі» в частині демонтажу некапітального пункту дрібно - роздрібної торгівельної мережі розташованого за адресою АДРЕСА_1.
Мотивує вимоги тим, що вона на законних підставах користується пунктом дрібно - роздрібної торгівельної мережі, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та сплачує необхідні платежі. В зв'язку з чим прийняте рішення органу місцевого самоврядування суперечить вимогам діючого законодавства.
Сторони в судове засідання не з'явились, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Від позивачки надійшла письмова заява про розгляд справи за ії відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив. Відповідач є суб'єктом владних повноважень, тому відповідно до статті 128 КАС України справу розглянуто за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 придбала у ПП «Фірми Гаюз» некапітальний пункт дрібно роздрібної торговельної мережі - кіоск, який розташований за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 4,35 кв.м., про що свідчить договір купівлі продажу б/н від 01.10.2012 року та акт приймання передачі від 01.10.2012 року.
З матеріалів справи вбачається що ПП «Фірма Гаюз» придбала зазначений кіоск у СПД ОСОБА_2 договір купівлі продажу від 11.09.2008 року та уклала договір оренди окремого індивідуально визначеного майна № 2/335 від 08.08.2012 року.
Позивач надав суду копію паспорта від 2008 року вказаного некапітального пункту дрібно роздрібної торговельної мережі - кіоска, замовником якого був ЧП «Фірма Гаюз». У паспорті міститься узгодження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на розміщення вказаного пункту, яке дає право суб'єкту підприємницької діяльності на оформлення право уставних документів на торговий об'єкт.
Також судом встановлено, що 25 жовтня 2012 року між позивачем та Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР було укладено договір оренди, згідно з яким позивач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - тверде покриття площею 4,35 кв.м. розташоване за адресою: АДРЕСА_1, межі якого визначені на генеральному плані паспорту пункту дрібно-роздрібної торговельної мережі. Вказане майно передано позивачу в оренду з метою здійснення підприємницької діяльності у сфері торгівлі. Зазначений договір діє з 01.10.2012 року по 01.10.2015 року. В додатку 1 до вказаного договору визначена місячна орендна плата за експертною оцінкою у розмірі 84,50 грн.
15 липня 2013 року Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів ОМР складено припис про демонтаж некапітального пункту дрібно - роздрібної торговельної мережі розташованого за адресою АДРЕСА_1.
Підставою для складення припису є Рішення № 269 від 04.07.2013 року «Про демонтаж некапітальних пунктів дрібно - роздрібної торговельної мережі» в п.21 якого у переліку зазначено найменування суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1, адреса - АДРЕСА_1, та вид об'єкта - кіоск.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач, оскаржує його у судовому порядку.
Оцінюючи оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про його протиправність та задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 3 Правил роботи дрібно-роздрібної торговельної мережі, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі від 08.08.1996 року № 369 (далі Правила), роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів. Продаж товарів здійснюється через: пункти некапітальної забудови - кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати; засоби пересувної мережі - автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.
Згідно з п. 16 зазначених Правил, розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі здійснюється суб'єктом господарювання відповідно до вимог Земельного кодексу України та законодавства про благоустрій населених пунктів, планування та забудову територій, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежну охорону, державну автоінспекцію та архітектуру.
Відповідно до Правил установки та експлуатації пунктів дрібно- роздрібної торговельної мережі в м. Одеса зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням Одеської міської ради від 19.10.2011 року № 1381-VI, розміщення пунктів дрібно роздрібної торговельної мережі здійснюється господарюючим суб'єктом з письмового дозволу місцевого органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та за погодженнями з органами санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони,автоінспекції, архітектури.
Будівництво, розміщення стаціонарних об'єктів допускається лише в місцях, визначених відповідним дозволом, а точок пересувної мережі в районах вулиць, площ та інших орієнтирів, що зазначені в дозволах, за умови дотримання правил безпеки руху транспорту й пішоходів.
Стаціонарні пункти дрібно роздрібної торговельної мережі, як правило повинні бути типовими, відповідати вимогам нормативних документів, щодо санітарії, охорони праці, техніки безпеки, естетичним вимогам, архітектурно вписуватись у навколишнє середовище.
Суд зазначає, що Приморська районна адміністрація Одеської міської ради узгодила розміщення вказаного пункту 12.07.2007 року, та надала право суб'єкту підприємницької діяльності на оформлення право уставних документів на торговий об'єкт. Позивачем, з метою виконання існуючих норм та правил, укладено з Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради договір оренди окремого індивідуально визначеного майна - твердого покриття, межі якого визначені на генеральному плані паспорту пункту дрібно-роздрібної торговельної мережі та встановлена експертна вартість. Майно передане в оренду з метою здійснення підприємницької діяльності у сфері торгівлі.
З матеріалів справи вбачається що ФОП ОСОБА_1 постійно сплачується відповідна орендна плата, підтвердженням є квитанції № 0210090 від 16.08.13 р. - 84,50 грн.,№0210089 від 16.08.13 р.-84,50 грн., №0210058 від 14.01.2013 р - 608,40 грн., № 0210045 від 12.11.2012 р.-304,20 грн., № 82 від 10.09.2013р. - 84, 50 грн.
Також позивачем на вимогу Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради укладено договір страхування орендованого майна № ом/73219 від 24.10.2012 року.
Суд зауважує, що відповідно до п.8.11. Договору оренди окремого індивідуально визначеного майна № 3/121 від 25.10.2012 року, договір може бути розірвано в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця у випадку порушення Орендарем «Правил установки та експлуатації пунктів дрібно - роздрібної торговельної мережі в м. Одесі», затверджених рішенням Одеської міської ради від 04.07.2007 року №1466-V; нездійснення (порушення) благоустрою, передбаченого паспортом некапітального пункту, а також у випадку наявності заборгованості з виплати орендної плати більш ніж за три місяця.
Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, письмова форма правочину (договору) вважається такою, якщо сторони правочину підписали договір та скріпили його печатками підприємств.
Договір підписаний та скріплений печатками повноважними представниками сторін, тобто відповідає вимогам статті 207 ЦК України.
Позивачем щомісячно сплачується орендна плата за користування твердим покриттям, згідно з договором оренди № 3/121 від 25.10.2012 року. Сторони дійшли взаємної згоди, що умови даного договору застосовуються до відношень між ними з 01.10.2012 року по 01.10.2015 року, тобто на даний час договір не розірвано.
Відповідачем також не надано доказів невиконання умов договору позивачем, а саме Правил установки та експлуатації пунктів дрібно - роздрібної торговельної мережі в м. Одесі або нездійснення (порушення) благоустрою, передбаченого паспортом некапітального пункту, тому відсутні підстави для розірвання договору за ініціативою Орендодавця.
Таким чином, позивачем виконані усі необхідні формальності пов'язані з розміщенням та експлуатацією об'єкта дрібно-роздрібної торгівлі,
Додатково позивачем надано до суду копію листа мешканців, який був направлений міському голові, в якому за підписом 32 мешканців мікрорайону, висловлене прохання не здійснювати демонтаж кіоску, розташованого за адресою АДРЕСА_1.
В порушення вимог ч.2 ст.49, ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач не надав належних доказів та не довів суду законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Згідно з особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, врахувавши ту обставину, що власником кіоска були зібрані всі необхідні документи, які є чинними на цей час, укладено договір між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту споживачів ОМР, який дійсний до 01.10.2015 року, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 04 липня 2013 року № 269 «Про демонтаж некапітальних пунктів дрібно - роздрібної торгівельної мережі в м. Одесі» в частині демонтажу некапітального пункту дрібно - роздрібної торгівельної мережі розташованого за адресою АДРЕСА_1 (п.21 переліку некапітальних пунктів дрібно - роздрібної торговельної мережі, що підлягають демонтажу).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, що брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Приморського районного
суду міста Одеси Чернявська Л.М.
26.09.2013