Справа №784/4253/13 30.09.2013 30.09.2013 30.09.2013
Провадження № 11-сс/784/277/13 Слідчий суддя у 1-й інстанції:
Категорія: обрання запобіжного Семерей М.Ф.
заходу у вигляді тримання під вартою Доповідач апеляційного суду:
Чернявський А.С.
30 вересня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного
суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Дзюби Ф.С.,
суддів - Чернявського А.С., Чебанової - Губарєвої Н.В.
при секретарі - Чоботаренко Т.І.,
судовому розпоряднику - Овчаренко М.М.,
за участю прокурора - Боровського В.Р.,
захисника - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12013160040004428 за апеляцією захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2013 року, якою відносно
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
- застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, -
27 липня 2013 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12013160040004428 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
19 серпня 2013 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме таємного викрадення майна, що належить ОСОБА_6
Старший слідчий СВ Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області Алєйнік В.С., звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зазначене клопотання слідчий обґрунтував тим, що ОСОБА_5 підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, перебуваючи на волі, переховувався від слідства, що підтверджується свідченнями сусідів, що на думку слідчого свідчить про неможливість запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому більш м'які заходи забезпечення кримінального провадження до ОСОБА_5 не можуть бути застосовані.
Задовольняючи клопотання слідчого, суд вказав, що ОСОБА_5 вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено кримінальну відповідальність до 6 років позбавлення волі, постійного заробітку не має, відсутність сім'ї свідчить про його слабкі соціальні зв'язки, вживає наркотичні засоби, немає постійного джерела доходів, на виклик слідчого не з'являвся, що стало підставою про оголошення його у розшук, тому, перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність з метою отримання джерела для існування.
Також суд зазначив, що вказані обставини характеризують ОСОБА_5, як особу, схильну до скоєння злочинів, тобто є наявність ризику, передбаченого ч.1 ст.177 КПК України. Тому суд дійшов висновку, що обрання іншого, менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної поведінки підозрюваного щодо виконання ним своїх процесуальних обов'язків та не дасть можливість запобігти зазначеному ризику - скоєння нового злочину та переховування від органів досудового слідства та суду. Крім того, вік та стан здоров'я ОСОБА_5 не перешкоджає обранню визначеного запобіжного заходу.
В апеляції захисник ОСОБА_4 просить ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2013 року змінити, застосувати до ОСОБА_5 міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Посилається на те, що ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, фактичним обставинами справи та жодними іншими доказами, не підтверджено.
Також зазначає, що ОСОБА_5, не знав, що перебував у розшуку, оскільки повісток чи письмових викликів він не отримував.
Крім того, вказала, що ОСОБА_5 постійно проживає за адресою своєї реєстрації, що може підтвердити квартирант підозрюваного, який разом з ним проживає.
Також захисник вважає, що прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім того, зазначає, що слідчий суддя визначаючи розмір застави, не встановив майновий стан підозрюваного.
Тому, на думку апелянта, судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для винесення правильного рішення, та в одному із абзаців ухвали зазначено неправильне прізвище підозрюваного - ОСОБА_11
Заслухавши доповідь судді; захисника ОСОБА_4, яка просила задовольнити її апеляцію; думку прокурора, який вважав, що апеляція захисника задоволенню не підлягає; вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляції, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного захожу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Тримання під вартою, згідно ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, підозра ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, судом першої інстанції визнана обґрунтованою, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами та письмовими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, належним чином та з достатньою повнотою дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання такого запобіжного заходу.
Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_5 було оголошено в розшук, через неодноразову не явку на виклик слідчого та відсутність його за місцем проживання, що він має слабкі соціальні зв'язки, постійного заробітку не має, вживає наркотичні засоби, та перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність з метою отримання джерела для існування, що свідчить про те, що існує ризик, передбачений ч.1 ст.177 КПК України. Тому слідчий суддя дійшов вірного висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, сусіди підозрюваного ОСОБА_5. - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, підтвердили, що давно не бачили підозрюваного та його місце знаходження їм не відоме. (а. п. 7,8)
Крім того, співробітник міліції ОСОБА_10, 16.08.2013 року, 17.08.2013 року та 23.08.2013 року, здійснював виїзд до квартири АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_5, з метою доставити його до Ленінського РВ, однак доставити останнього не надалось можливим, оскільки за даною адресою він був відсутній та місце його перебування не відоме, про що свідчить рапорти старшого оперуповноваженого ОСОБА_10, які містяться в матеріалах кримінального провадження. (а. п. 9-11)
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5 в присутності захисника пояснив, що виїхав з місця проживання в село Березанського району до сестри, так як боявся, що його можуть взяти під варту.
Таким чином, враховуючи особу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на думку колегії суддів, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням його під вартою, не є достатнім для запобігання зазначених ризиків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію захисника ОСОБА_4, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2013 року про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: