29 травня 2013 р.Справа № 2027/2а-18250/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання - Мурга С.С.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Рахман О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 30.01.2013р. по справі № 2027/2а-18250/12
за позовом ОСОБА_3
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
14.11.2012 року позивач - ОСОБА_3 - звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просив визнати бездіяльність (дії) Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо невиконання постанови Московського районного суду м. Харкова по справі № 2-а-1077/10 протиправною та такою що порушує права ОСОБА_3 як людини, які передбачені ч. 1 ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЕТ8 № 9), встановити Управлінню Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова строк подачі звіту про виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2010 року по справі № 2-а-1077/10, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2010 року по справі № 2-а-1077/10.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 30.01.2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Представником відповідача до суду апеляційної інстанції подані заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких останній просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності.
Позивач є інвалідом 2 групи та віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 зазначеного Закону.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2010 року по справі № 2а-1077/10 визнано бездіяльність УПФУ в Московському районі м. Харкова по призначенню та перерахунку ОСОБА_3 основної та додаткової пенсії з 24.10.2008 року незаконною, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова призначити ОСОБА_3, як інваліду ІІ групи по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, пенсію у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі не меншому 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з встановленої мінімальної пенсії за віком в розмірі не меншому встановленого законом прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, діючого на момент нарахування пенсії, з наступним перерахунком відповідно до змін діючого законодавства, з 24.10.2008 року. (а.с. 5)
Постанова суду першої інстанції набрала законної сили.
22.12.2011 року Московським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист від 22.12.2011 року по справі № 2а-1077/10. (а.с. 6)
16.05.2012 року державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2а-1077/10, виданого 22.12.2011 року Московським районним судом м. Харкова. (звор.бік а.с. 19)
В порядку статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова звернулось до Московського районного суду м. Харкова із заявою про роз'яснення постанови Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2010 року по справі № 2а-1077/10.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30.11.2012 року заяву Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про роз'яснення постанови Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2010 року по справі № 2а-1077/10 задоволено та роз'яснено, що розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має проводитись перерахунок пенсії, передбачений ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". (а.с. 20)
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2010 року по справі № 2а-1077/10, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено доказів, які підтверджували ухилення відповідача від виконання судового рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і. громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ч.5 ст. 124 та ч.3 ст. 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнано однією з основних засад судочинства. Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Як убачається із матеріалів справи, розпорядженням №198897 від 21.12.2012 року УПФУ в Московському районі м.Харкова на виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2010 року проведено перерахунок основної та додаткової пенсії ОСОБА_3 за період з 24.10.2008 року по 22.07.2011 року, виходячи із положень ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". ( а.с.21).
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Зазначеним Законом Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23.07.2011 року, застосуванню підлягали положення ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а з набранням чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто з 23 липня 2011 року, застосуванню підлягали положення вказаної Постанови.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при виконанні постанови Московського районного суду від 03.03.2010 року по справі №2а-1077/10 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому права позивача на перерахунок пенсії не порушені.
При цьому, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо помилкового посилання в постанові суду першої інстанції на відсутність в матеріалах справи доказів відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №2-а-1077/10 не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки висновки суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання судового рішення грунтуються на відсутності доказів, які підтверджують ухилення відповідача від виконання судового рішення.
Щодо вимоги позивача про встановлення Управлінню Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова строку подачі звіту про виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2010 року по справі № 2-а-1077/10 та зобов'язання подати у встановлений судом строк звіт, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Цій нормі кореспондують положення абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з яким у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття постанови у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскільки судом першої інстанції при прийнятті постанови від 23.07.2011 року не було зобов'язано відповідача надати звіт про виконання судового рішення, тому вимога позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Московського районного суду м. Харкова від 30.01.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 30.01.2013р. по справі № 2027/2а-18250/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.
Курило Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 03.06.2013 р.