Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 801/5429/13-а
23.09.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Єланської О.Е. ,
Кукти М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 18.06.13
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" (Петрівка,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97012)
до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коваль Ірини Миколаївни (вул. Чкалова, 8,Красногвардійське,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97000)
Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції в АР Крим (вул. Чкалова, 8,Красногвардійське,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97000)
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 року у задоволені позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" - відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 року, та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Доводи апеляції мотивовані тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Заявник посилається на те, що договір оренди має усі істотні умови та відповідає вимогам ст.4-6, 11, 17, 19 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-XIV, так само твердження суду про те, що п.3.1.4 Договору оренди земельної ділянки суперечить нормам Земельного кодексу України є безпідставним, оскільки згідно ч.2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження .
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 23.09.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку (а.с. 88-90).
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
Між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" (орендар) та власниками земельної ділянки: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (орендодавці) 26.02.2013 року був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,1741 га, розташованої на території Петрівської сільської ради, кадастровий номер 0122084800:14:001:0024 (а.с.12-14).
Позивачем 02.04.2013 року було подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації іншого речового права - право оренди земельної ділянки (а.с.8).
Рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції в АР Крим № 1571341 від 11.04.2013 року, у зв'язку з неподанням усіх необхідних документів, розгляд заяви зупинено (а.с.9). Після подання усіх необхідних документів, рішенням № 1806179 від 19.04.2013 року розгляд зазначеної заяви відновлено (а.с.10).
Рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції в АР Крим №1886675 від 23.04.2013 року у державної реєстрації прав та їх обтяжень - право оренди земельної ділянки СТОВ «Дружба народів» відмовлено, у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (а.с.11).
Позивач, не погоджуючись із зазначеним рішенням державного реєстратора, мотивує свою незгоду тим, що державному реєстратору були надані усі необхідні документи для реєстрації права оренди земельної ділянки які відповідають вимогам, встановленим законодавством, та дають змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а тому відповідач рішенням №1886675 від 23.04.2013 року порушив його право та законні інтереси, за захистом яких позивач був вимушений звернутися до суду.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що з договору оренди землі від 26.02.2013 року вбачається, що позивачу в оренду надається земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, а не до земель житлової та громадської забудови, а тому п. 3.1.4 Договору суперечить Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до ч. 4 ст. 15 якого, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Таким чином, поданий у якості правовстановлюючого документу договір оренди земельної ділянки від 26.02.2013 року містить умови, які не відповідають діючому законодавству, що є підставою для відмови в проведенні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до положень ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитись виходячи з наступного.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-XIV, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в редакції, яка діє з 01.01.2013 року, встановлені підстави та орган, що вчиняє дії з реєстрації речових прав та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінетом Міністрів України №703 від 22.06.2011р. .
Відповідно до статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Відповідно до ст. 6 Закону систему органів державної реєстрації прав становлять Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).
Стаття 20 Закону України «Про оренду землі» встановлює, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, а право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначені повноваження органу державної реєстрації прав, до яких відноситься проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; надання інформації про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечення обліку безхазяйного нерухомого майна; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 16 цього Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за якими виникло право, уповноваженої особою або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
У ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказано, що державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до ст. 6, п. 5 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» органами державної реєстрації прав, який проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень є органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Згідно з ч.1, ч.4 ст.24 Закону України №1952, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дії; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011р. затверджений Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок №703), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
У п. 2 Порядку №703 зазначено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).
Відповідно до п.7 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита (п.10 Порядку № 703).
П.17 Порядку № 703 передбачає, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.
Відповідно до п.23 Порядку № 703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.
Пунктом 27 Порядку № 703 визначено перелік документів для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідні для виникнення, переходу або припинення права власності.
Відповідно до пункту 28 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).
Підставою для прийняття відповідачем рішення від 23.04.2013 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №1886675 стало те, що позивач при подачі заяви зазначив скорочене найменування товариства, а саме СТОВ «ДРУЖБА НАРОДІВ» замість Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДРУЖБА НАРОДІВ», а також за їх думкою окремі положення договору оренди земельної ділянки, укладеного з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, не відповідають вимогам чинного законодавства.
Разом з тим як вбачається з копія статуту позивача ( нова редакція), зареєстрованого 31.03.2012 р. за № 11271050029000284 у п.1.1 Статуту зазначена скорочена назва позивача саме СТОВ «ДРУЖБА НАРОДІВ» (рос. мовою СООО «ДРУЖБА НАРОДОВ» ).
Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Колегією суддів було досліджено договір оренди земельної ділянки від 26.02.2013 року (а.с. 12) та встановлено, що останній відповідає вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки містить всі визначені статтею істотні умови (строки передачі земельної ділянки орендарю "31.12.2023" та умови повернення земельної ділянки тощо), має передбачені чинним законодавством невід'ємні частини - плани або схеми земельних ділянок, які передаються в оренду, кадастрові плани земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів, вчинені в належній формі, в якій сторони виклали досягнуту згоду стосовно всіх істотних умов, що підтвердили своїми підписами під текстом договорів.
Також колегія суддів не погоджується з тим, що оскільки п.п. 3.1.4 Договору зазначено, що орендар має право зі згоди орендодавця споруджувати на орендованій земельній ділянці у встановленому законом порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди, будувати пруди і водойми, то це суперечить нормам Земельного кодексу України, адже ч.2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" прямо передбачає право орендаря за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.
Ст. 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст.204 ЦК України).
При цьому укладений позивачем 26.02.2013 р. з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 договір оренди земельної ділянки площею 2,1741 га., розташованої на території Петрівської сільської ради, кадастровий номер 0122084800:14:001:0024, не визнаний недійсним в будь-якій частині. Всі його положення, в тому числі права позивача, відповідно до змісту цього правочину, підлягають застосуванню в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що Реєстратор, відмовляючи позивачу у державній реєстрації вказаного договору оренди земельної ділянки з причин того, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, діяв невмотивовано, використовуючи надані йому повноваження з порушенням мети, з якою ці повноваження надано.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 року справи № 801/5429/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Народів" задовольнити.
Визнати протиправними дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим Коваль Ірини Миколаївни щодо прийняття рішення №1886675 від 23.04.2013р про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим Коваль Ірини Миколаївни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №1886675 від 23.04.2013р.
Зобов'язати Реєстраційну службу Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим внести в державний реєстр речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ДРУЖБА НАРОДІВ» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 26.02.2013р., земельної ділянки кадастровий номер 0122084800:14:001:0024.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук