Копія
Іменем України
Справа № 124/4410/13-а
23.09.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Кукти М.В. ,
Єланської О.Е.
секретар судового засідання Карпова І.І.
за участю сторін:
прокурор, Заступник прокурора м.Сімферополя- Степаненко Тетяна Олексіївна посвідчення № 005771 від 25.09.12,
позивач, ОСОБА_3 - не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила,
представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
представник заявника апеляційної скарги, Прокуратури АР Крим- Степаненко Тетяна Олексіївна посвідчення № 005771 від 25.09.12,
розглянувши апеляційну скаргу Прокуратури АР Крим на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Гулевич Ю.Г. ) від 08.07.13
за позовом Заступника прокурора м. Сімферополя (вул. Севастопольська 11,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)
ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)
до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 08.07.2013 року позов Заступника прокурора м. Сімферополя в інтересах ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, Прокуратура АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 08.07.2013 року.
Доводи апеляції мотивовані тим, що судом порушені норми процесуального права, оскільки з метою встановлення факту наявності або відсутності порушень інтересів ОСОБА_3, прокуратурою м. Сімферополя в квітні 2013 року було організовано та проведено перевірку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя і саме за результатами зазначеної перевірки стало відомо про наявність розпорядження №132691 від 20.06.2013 року.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прокуратури АР Крим.
У судовому засіданні 23.09.2013 року представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити..
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сповіщений належним чином.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 198 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах ОСОБА_3 14 травня 2013 року звернувся до Центрального районного суду м. Сімферополя з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання дій відповідача щодо проведення перевірки довідки №34 від 11.05.1984 протиправними, визнання протиправним та скасування розпорядження УПФУ №132691 від 20.06.2012 року щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 та зобов'язання відповідача зробити перерахунок пенсії з 01.05.2012 та відновлення виплати з урахуванням довідки №34 від 11.05.1984.
Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
- подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
- має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;
- належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;
-подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.
Якщо з наданих доказів не вбачається причин пропуску строку, суд залишає позовну заяву без розгляду. Водночас, якщо за обставинами справи такі причини у позивача можуть бути, суд може залишити позовну заяву без руху з мотивів неподання доказів щодо дотримання строку звернення до суду або ж відкрити провадження і з'ясувати ці обставини в попередньому судовому засіданні. Така позиція суду відповідає принципу забезпечення прав особи на доступ до судочинства.
Також частиною першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Зважаючи на наведене суд першої інстанції помилково залишив позов без розгляду, оскільки у випадку пропуску строку надання позову суд має залишити позовну заяву без руху з мотивів неподання доказів щодо дотримання строку звернення до суду або ж відкрити провадження і з'ясувати ці обставини в попередньому судовому засіданні.
Колегія суддів також зазначає, що судом по справі винесено постанову про залишення позовної заяви без розгляду, однак за змістом статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд саме ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, у зв'язку з чим суд першої інстанції порушив норми процесуального права.
При викладених обставинах, висновок суду першої інстанції про пропущення строку звернення до суду без поважних причин є передчасним, тому наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції в порядку пункту 4 частини першої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 103, 108, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 198, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктом 4 частини першої статті 204, пунктом 6 частини першої статті 205, статтями 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Прокуратури АР Крим задовольнити.
Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 08.07.2013 року по справі №121/4410/13-а скасувати.
Направити справу №121/4410/13-а для продовження розгляду до Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає в порядку статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 вересня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис М.В. Кукта
підпис О.Е.Єланська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук