Справа № 754/11159/13-ц
Іменем України
19 вересня 2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Клочко І.В.
при секретарі Ліщитович К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд неповнолітнього сина за кордон, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України до досягнення ним 16 років, а саме, до ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на те, що відповідач - батько неповнолітнього ОСОБА_3, не приймає участі у вихованні дитини, ухиляється від надання матеріальної допомоги, а позивачка має змогу вивозити сина за межі України на відпочинок, оздоровлення та навчання. Проте, отримати згоду від відповідача на виїзд сина за межі України не можливо.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала за викладеними в позові обставинами та просила задовольнити позов в повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду судом повідомлявся, причин своєї неявки в судове засідання відповідач не повідомив, за таких обставин суд визнав причини його неявки неповажними та вважав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів, згідно вимог ч.4 ст.169 ЦПК України.
До суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника та прийняти рішення з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 - позивачка та ОСОБА_2 - відповідач, згідно свідоцтва про народження (а.с. 9).
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26.12.2011 року, шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (а.с. 8).
Після розірвання шлюбу дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою форми №3 (а.с.7).
Аналізуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування, а в абзаці 3 ч.3 ст. 313 ЦК України, передбачено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
У ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року №3857-XII (зі змінами та доповненнями), передбачено, що оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Згідно з п.2 ч.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ від 27.01.1995р. №57 (зі змінами та доповненнями), виїзд за межі України громадян, які не досягли 16 річного віку у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється у разі пред'явлення оригіналів документів або їх нотаріально посвідчених копій, рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31.03.1995 року №231 (зі змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.
Стаття 18 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31.03.1995 року №231 (зі змінами), передбачає, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально.
На підставі викладеного, керуючись ст. 313 ЦК України, ст.ст. 10, 60,169, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року №3857-XII (зі змінами та доповненнями), ч.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ від 27.01.1995р. №57 (зі змінами та доповненнями), ст. 18 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31.03.1995 року №231 (зі змінами), суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу про виїзд неповнолітнього сина за кордон - задовольнити.
Надати дозвіл ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на виїзд за межі України у супроводі, матері - ОСОБА_1 без згоди та супроводу батька ОСОБА_2, а також у супроводі інших осіб, уповноважених ОСОБА_1, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2, з дня набрання рішенням законної сили до ІНФОРМАЦІЯ_2.
Надати дозвіл на оформлення проїзного документа на неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди його батька ОСОБА_2.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії .
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Головуючий: