Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 111/2110/13-а
16.09.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Яковенко С.Ю. ,
Кукти М.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Казацький В.В. ) від 25.07.13
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим (вул. Трудова, 2,Леніне,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98200)
про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2013 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим - відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2013 року , та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Доводи апеляції мотивовані тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 16.09.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Від позивача надійшла письмова заява розглядати справу у її відсутність за вх. №12150 від 04.09.2013 року.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195,197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
ОСОБА_2 є громадянкою України (а.с. 6), має статус дружини померлого громадянина із числа потерпілих ІІІ категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою (а.с. 12).
Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13). За життя померлий знаходився на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі АРК у зв'язку із інвалідністю 2 групи (а.с. 21), під час чергового переогляду йому була встановлена 1 група інвалідності через загальне захворювання (а.с. 25).
У відповідності з копією експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії від 11.07.2011 року (тобто вже після смерті ОСОБА_3), захворювання померлого ОСОБА_3 було пов'язано із ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 15).
З матеріалів справи вбачається, що померлий чоловік дійсно приймав участь ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 14, 20, 24, 32, 33) та був військовозобов'язаним (а.с. 47-50), з 15.11.1986 року по 20.04.1990 року проходив службу в органах МВС СРСР.
Як вбачається з розпорядження УПФ в Ленінському районі АРК від 18.02.2013 року позивачу була призначена пенсія по втраті годувальника, який був не військовослужбовцем а інвалідом внаслідок аварії на ЧАЕС (а.с. 9-10).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року (далі - Закон № 796), зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Згідно ст. 54 Закону № 796, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1 категорії встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 1 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України». У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Разом з тим, відповідно до статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією законів, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Але Державним бюджетом України на 2013 рік передбачено, що положення Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.
Конституційний Суд України рішеннями від 26.12.2011 № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 уточнив порядок реалізації встановлених законами України соціальних прав громадян. А саме: зазначив, що Верховна Рада України визначила Кабінет Міністрів України державним органом, який має забезпечувати реалізацію згаданих прав, тобто йому надано право визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України.
Рішеннями підкреслено, що суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, органи Пенсійного фонду в даному випадку мають законодавчі підстави проводити виплати пенсій цього виду пенсій тільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої визначено п.11 цієї постанови КМ України.
При апеляційному перегляді безперечно встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим розпорядженням №19788 від 18.02.2013 року ОСОБА_2 було призначено пенсію по втраті годувальника з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 9).
З огляду з наведеного Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим діяло у порядку т.19 Конституції України.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.197; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2013 року по справі №111/2110/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис С.Ю. Яковенко
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук