2/754/2320/13
Справа № 754/4237/13-ц
Іменем України
17.09.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Клочко І.В.
при секретарі Ліщитович К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє від свого імені та в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про примусове виселення з житлового приміщення без надання іншого житла, -
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Альфа-Банк» (далі по тексту ПАТ «Альфа-Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє від свого імені та в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_3 про примусове виселення з житлового приміщення без надання іншого житла. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 800000390 від 22.06.2007 року, згідно з яким Банк надав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 142700,00 доларів США.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір №800000390-И від 22.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, на підставі якого, ОСОБА_2 передав в іпотеку ПАТ «Альфа-Банк» нерухоме майно, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Свої зобов'язання Банк належним чином виконав, оскільки відповідач не виконував зобов'язання, встановлені Кредитним договором, Банк прийняв рішення звернути стягнення на заставне майно. Але після накладення арешту на все майно ОСОБА_2, стало відомо, що в квартирі зареєстровані мешканці, включаючи малолітніх дітей, в зв'язку з чим, унеможливлює її реалізацію, порушує законні права та інтереси Банка, а тому позивач просить висилити без надання іншого житла відповідачів з квартири АДРЕСА_1.
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав за викладеними в позові обставинами та просив задовольнити позов в повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду судом повідомлялися, причин своєї неявки в судове засідання відповідачі не повідомили, за таких обставин суд визнав причини їх неявки неповажними та вважав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі матеріалів, згідно вимог ч.4 ст.169 ЦПК України.
В судове засідання представник третьої особи не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши, наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
22.06.2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 800000390 (а.с. 7-14) та Іпотечний договір №800000390-И (а.с. 15-19).
Відповідно до кредитного договору ПАТ «Альфа-Банк» надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 142700,00 доларів США.
У п.3.3 Іпотечного договору, зазначено, що станом на 22.06.2007 року предмет іпотеки оцінено в 180712,08 доларів США (912596,00 грн.) (а.с. 16).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 вз'яті на себе зобов'язання по кредитному договору не виконував, чим порушив умови договору, в результаті чого Банк прийняв рішення звернути стягнення на заставне майно.
20 грудня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис на договорі іпотеки, в якому зазначено, що сума заборгованості станом на 25.08.2012 року становить 1469679,13 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 997343,52 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 468335,61 грн., сума, що сплачена ПАТ «Альфа-Банк» за вчинення виконавчого напису - 4000,00 грн.(а.с. 23).
08.01.2013 року на підставі виконавчого напису Відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість у розмірі 1469679,13 грн. шляхом звернення стягнення на АДРЕСА_1.(а.с. 24).
Після накладення арешту на все майно ОСОБА_2, позивачу стало відомо, що в квартирі зареєстровані мешканці, у тому числі малолітні діти, а відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за №512/5, забороняється передавати на прилюдні торги об'єкти нерухомості з зареєстрованими неповнолітніми особами.
Відповідно до довідки Ф3 від 16.01.2013 року, малолітні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 01.08.2007 року (а.с. 26), а договір іпотеки спірної квартири між ОСОБА_2 та Банком укладено 22.06.2007 року, тобто після того, як зазначена квартира була передана в іпотеку ПАТ «Альфа-Банк».
Відповідно до п. 6.1 Іпотечного договору, 21.01.2013 року ПАТ «Альфа-Банк» надіслав Відповідачам письмову вимогу про добровільне виселення з житлового приміщення (а.с. 27-31), яку Відповідачі отримали 29.01.2013 року (а.с. 32).
Аналізуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5, при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.
Згідно з ч.4 статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Відповідно до п. 2 ст. 109 ЖК України, громадянам, яких висиляють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ним за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
У п. 44 зазначеної Постанови від 30.03.2012 року №5, згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне, задовольнити позовну заяву ПАТ «Альфа-Банк» та виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житла.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_9 на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 57, 35 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 1054 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 12, 40 ЗУ «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України,
Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє від свого імені та в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про примусове виселення з житлового приміщення без надання іншого житла - задовольнити.
Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житла.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати в розмірі 57 грн. 35 коп. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії .
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Головуючий: