Справа № 1604/2510/2012
Номер провадження 11/786/457/2013
Категорія: ч.1 ст. 185 КК України - С.Т.
Головуючий у 1-й інстанції Павлійчук Анастасія Вікторівна
Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.
30 травня 2013 року м. Полтава
суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого - судді Харлан Н.М.,
суддів: Захожая О.І., Герасименко В.М.,
з участю прокурора Акулової С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури Глобинського району на вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 28 березня 2013 року ,-
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець м. Комсомольськ Полтавської області, з неповною середньою освітою, неодружений, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, працюючий слюсарем ТОВ «Тамерлан», не військовозобов'язаний, інвалідності не має, раніше судимий:
- 21.07.2011 року вироком Глобинського районного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробування з іспитовим строком 1 рік,
засуджений:
- за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.
На підставі ст. 72 КК України покарання призначене вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 21.07.2011 року постановлено виконувати самостійно.
Цивільний позов ПАФ «Урожай» до ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Вирішена доля речових доказів.
Суд визнав доведеною вину засудженого ОСОБА_2 в тому, що він вчинив таємне викрадення чужого майна шляхом вільного доступу із приміщення майстерні ПАФ «Урожай», а саме 21,09 метрів мідного чотирьох жильного кабелю, вартістю 40 грн.,за один погонний метр та 7,02 метра мідного одножильного кабелю, вартістю 17 грн. за один метр, разом заподіяв збитків на загальну суму 962,94 грн.
В апеляції із внесеними доповненнями прокурор ставить питання про скасування вироку суду в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону України, порушення права засудженого на захист, а також неправильним застосуванням кримінального закону, а саме: застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню, що привело до призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Просить направити кримінальну справу щодо ОСОБА_2 на новий судовий розгляд.
Також прокурор висловив думку про те, що перекваліфікація дій засудженого на ч. 1 ст. 185 КК України невиправдана, оскільки в судовому засіданні доведено, що крадіжка засудженим була вчинена з проникненням у «інше приміщення»; безпідставно призначено покарання у вигляді штрафу, за наявності даних у справі про вчинення злочину під час іспитового строку, не мотивувавши при цьому підстави призначення явно м'якого покарання; необґрунтовано визнано пом'якшуючою покарання обставиною - щире каяття, оскільки засуджений вину визнав частково.
Інші учасники процесу вирок суду не оскаржили.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання апеляції із внесеними доповненнями, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляції прокурора із внесеними доповненнями на підставі наступного:
Відповідно до ст. 318 КПК України 1960 року підсудний має право на виступ у судових дебатах.
Згідно п.3 ч.2 ст. 370 вирок у всякому разі належить скасувати якщо порушено право обвинуваченого на захист.
Відповідно до ст. 374 КПК України 1960 року апеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови, зокрема, порушення, зазначені в пунктах 2,3,4,6-10,13 частини другої ст. 370 цього Кодексу.
Вивченням протоколу судового засідання встановлено, що судом не було надано ОСОБА_2 право виступити у судових дебатах (а.с.164), а відтак слід вважати право на захист засудженого порушеним.
Також вбачається, що мотивувальна частина оскаржуваного вироку в супереч положенню п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеного, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.
Оскільки судом першої інстанції було перекваліфіковано дії ОСОБА_2 із ч.3 на ч.1 ст. 185 КК України і питання про призначення покарання за ч.3 ст. 185 КК України судом не вирішувалося, доводи прокурора про м'якість призначеного судом покарання мають бути досліджені судом першої інстанції при новому розгляді справи.
В разі доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, в якому від обвинувачується, покарання має бути призначено в межах кримінального закону.
Враховуючи вказані положення закону, апеляція прокурора із внесеними доповненнями підлягає до часткового задоволення, а вирок суду до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора прокуратури Глобинського району задовольнити частково.
Вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 28 березня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Харлан Н.М. Захожай О.І. Герасименко В.М.