18.12.2006 Справа № 25/294-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. -доповідача
суддів: Виноградник О.М., Пруднікова В.В.,
при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Драний Андрій Валерійович, представник, довіреність №71 від 08.11.06; від відповідача: Дульський Анатолій Леонідович, представник, довіреність №53-02/1522 від 05.06.06;
розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
в м. Кривому Розі Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2006 року у
справі №25/294-06
за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі
Дніпропетровської області
до: відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий
Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 24000 грн.00 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2006р. у справі № 25/294-06 (суддя Чередко А.Є.) в задоволенні позову про стягнення з відповідача 24 000 грн, що становить розмір виплаченої працівнику відповідача Бернади В.М. на підставі рішення Дзержинського районного суду від 20.05.2005 року моральної шкоди, відмовлено.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що страхові виплати здійснюються за рахунок внесків роботодавців і Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачає право Фонду на звернення до страхувальника (роботодавця) з регресними вимогами щодо відшкодування сплачених Фондом страхових виплат.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, позивач його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права, оскільки вважає, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачає відшкодування моральної шкоди лише за наданням відповідного висновку медичних органів (ст. 34 Закону). Відповідно до Порядку встановлення медико - соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконання трудових обов'язків, затвердженого наказом Мінохорони здоров'я України від 22.11.1995 року №212 зі змінами та доповненнями на медико - соціальні експертні комісії (МСЕК) покладено обов'язки, щодо встановлення факту спричинення моральної шкоди. Враховуючи, що розмір даної моральної шкоди не встановлено МСЕК то ці виплати повинні здійснюватись за рахунок коштів роботодавців.
Скаржник просить рішення скасувати, позов задовольнити.
Відповідач апеляційну скаргу заперечує вважає рішення господарського суду законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши рішення на предмет відповідності діючому законодавству, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", страхування від нещасного випадку здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Фонд соціального страхування є єдиним органом, який у межах наданих йому повноважень, здійснює керівництво та управління обов'язковим державним соціальним страхуванням.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі є робочим органом Фонду та здійснює даний вид загальнообов'язкового державного соціального страхування у м.Кривому Розі.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20.05.2005 року, яке набрало законної сили, з відділення Фонду на користь Бернади В.М. на підставі ст. ст. 21,28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" стягнуто моральну шкоду в сумі 24000 грн у зв'язку з отриманням останнім ушкодження здоров'я під час роботи на підприємстві відповідача.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( далі Закон) законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону , Кодексу законів про працю, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів.
Згідно зі ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( далі Основи) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Основами передбачено відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків (пункт 4 частини першої статті 25).
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про охорону праці" в редакції від 21 листопада 2002 року державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Згідно з частиною першою статті 9 цього Закону відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, якіспричинили втрату працездатності" передбачено, що він визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
Зазначені закони України, спрямовані на соціальний захист працівників, які внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання отримали ушкодження, що призвели до втрати професійної працездатності та передбачають відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків шкоди шляхом надання потерпілим соціальних послуг та виплат, у тому числі відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Пунктом 1 частини 1 ст21, ч.З ст.28 Закону за наявності факту заподіяння шкоди потерпілому, не залежно від виплати майнової шкоди передбачено відшкодування матеріальної шкоди.
Відповідно до статті 25 Закону усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам які перебувають на їх утриманні, а також види профілактичних заходів передбачених ст.ст.21,22 цього Закону, проводяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Статтею 46 закону визначено джерела фінансування Фонду. Так фінансування Фонду здійснюється за рахунок внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству. Відшкодування страхових виплат в порядку регресу не є джерелом формування грошових фондів, за рахунок яких здійснюється виплата страхових сум.
Відповідно до статті 21 Основ внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
ЗАТ "Криворізький залізорудний комбінат" є страхувальником, заборгованості по страховим внескам не має.
Згідно зі ст.28 Основ законодавства України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та ст.52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх "обов'язків із страхування від нещасного випадку відповідно до законодавства. Чинним законодавством не передбачено обов'язку роботодавця, як страхувальника, відшкодувати Фонду страхові виплати.
Відповідно до п.4.2 рішення Конституційного суду України від 27.01.04р. по справі № 1-9/2004 передбачене статтею 237і КЗпП України і статтею 1167 Цивільного кодексу України відшкодування моральної шкоди як один зі способів захисту особистих немайнових прав громадян, що відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, або власником чи уповноваженим ним органом, не застосовується до осіб, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону. Зазначені норми регламентують відшкодування моральної шкоди всім іншим особам, які не є суб'єктами страхування від нещасного випадку і на яких не поширюється дія Закону, в тому числі працівникам, що виконують роботу не на основі трудового договору (контракту), а на інших підставах.
Доводи, які наводить скаржник в апеляційній скарзі повинні були доводитися ним в суді загальної юрисдикції при вирішенні спору за позовом гр. Бернади В.М. до відповідача.
Згідно ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого рогу від 20.05.2005 року, яке набрало законної сили, оскільки позивач його виконав (а.с.5), встановлено, що відповідно до ст. ст. 1,21,28 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фонд взяв на себе зобов'язання щодо відшкодування спричиненої шкоди в т.ч. і моральної.
За викладених обставин господарський суд правомірно відмовив позивачу в задоволенні позову, тому підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2006 року у справі №25/294-06 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - без задоволення.
Головуючий суддя О.В.Джихур
Суддя О.М.Виноградник
Суддя В.В.Прудніков