12.12.2006 Справа № 33/35
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів:Швець В.В., Чимбар Л.О.
при секретарі Гайдук Ю.А.
за участю представників сторін :
від позивача: Кобзяк Р.Б. юрисконсульт-1, довіреність №51 від 13.06.06;
від відповідача : Бучинська Н.М. юрисконсульт, довіреність №13 від 13.01.06;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», м.Орджонікідзе на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2003 року у справі № 33/35
за позовом відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»
до приватного підприємства “Агрофірма “Катеринівська», с.Катеринівка Нікопольського району Дніпропетровської області
про стягнення 4796 грн. 31 коп.
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2003р. у справі №33/35 (суддя Т.І.Разіна) відкритому акціонерному товариству “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі-ВАТ “Орджонікідзевський ГЗК») відмовлено в задоволенні позову про стягнення з приватного підприємства (далі-ПП)“Агрофірма “Катеринівська»» 4 796грн.31 коп. заборгованості за послуги з перепродажу електроенергії;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив із проведення сторонами розрахунків за спожиту електроенергію шляхом оформлення заліку зустрічних однорідних вимог з ініціативи позивача на вказану вище суму згідно з договорами на користування електричною енергією №671 від 12.08.98р. та про довгострокове співробітництво від 27.02.97р.;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ВАТ “Орджонікідзевський ГЗК» подало апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального права, просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги;
- у поданій скарзі йдеться про те, що на момент проведення взаємозаліку товариство не було боржником по сплаті втарат сільськогосподарського виробництва в межах договору про довгострокове співробітництво і під час проведення останніх ПП “Агрофірма “Катеринівська»» було неналежною стороною та не мало правових підстав для належного відображення відповідних коштів за бухгалтерським та фінансовим обліком, оскільки зазначені витрати повинні були відшкодовуватися Дніпропетровській обласній раді;
- у поясненнях від 04.12.2006р. №25-1278 скаржник вказує на те, що у зв'язку з визнанням недійсним п.2.2 договору від 18.09.2000р. про довгострокове співробітництво, згідно з яким, у тому числі, проводилися взаємозаліки, правові підстави такого проведення відпали і ПП “Агрофірма “Катеринівська»» належить повернути товариству заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 2 977грн. 80 коп.;
- відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що з вимогами про визнання недійсними актів про залік однорідних зустрічних вимог позивач до суду першої інстанції не звертався.
В порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.12.2006р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.98р. ВАТ “Орджонікідзевський ГЗК» (абонентом) та колгоспом-комбінатом “Катеринівський “ (субабонентом), правонаступником якого є відповідач, укладено договір №671 на користування електричною енергією.
На підставі укладеного договору абонент зобов'язався відпускати електроенергію субабоненту відповідно до його заявки, а останній -передавати показання лічильників щомісячно до 25 числа та проводити плату за електроенергію по вимозі-дорученню до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Станом на момент звернення з позовом заборгованість відповідача по оплаті вартості електроенергії за рахунками №№002043 від 30.01.00, 002148 від 27.02.00, 002227 від 28.03.00, 002411 від 29.04.00, 002512 від 28.05.00, 003034 від 30.11.00, 003190 від 28.11.00, 000152 від 28.02.01 склала 4 796грн. 31 коп.
Факти отримання перелічених рахунків відповідачем не оспорюються.
Як на підставу відсутності заборгованості відповідач посилається на проведення між сторонами взаємозаліків зустрічних однорідних вимог (а.с.31-34,57-60), заяви про проведення взаємозаліків містять посилання на рахунки позивача.
Матеріали справи свідчать також і про те, що зазначені заліки проводилися сторонами на підставі договору №671 від 12.08.98р. та договорів про довгострокове співробітництво від 27.02.97р. і від 18.09.2000р., предметами яких визначено надання довгострокової взаємодопомоги у виробництві сільськогосподарської продукції та продукції виробничо-технічного призначення.
П.2.1 та 2.2 вказаних договорів на позивача покладено обов'язок по проведенню компенсаційних втрат за відведені йому під гірничі розробки земельні ділянки.
Між тим, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2005р. у справі №32/374(31/194(8/170), порушеною господарським судом Дніпропетровської області за позовом ВАТ “Орджонікідзевський ГЗК» до ПП “Агрофірми “Катеринівська»» п.2.2 договору від 18.09.2000р. визнано недійсним з підстав, передбачених ст.48 Цивільного кодексу Української РСР внаслідок невідповідності цього пункту вимогам ст.90 Земельного кодексу України, в частині визнання недійсним п.2.1 договору від 27.02.97р. у позові відмовлено внаслідок пропуску строку позовної давності.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2005р. дана постанова залишена без змін.
Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст.59 ЦК Української РСР угода визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.
Тобто якщо закон оголошує угоду недійсною, то з моменту її укладення до моменту визнання її недійсною судом правовідносини сторін за такою угодою існувати не можуть і остання не порушує для сторін будь-яких прав та обов'язків.
У даному випадку, це стосується обов'язків товариства по проведенню компенсаційних втрат за договором від 18.09.2000р. безпосередньо на користь відповідача.
Як зазначено вище, вартість спожитої відповідачем електроенергії, яка увійшла до складу взаємозаліків, здійснених на підставі договору від 18.09.2000р. дорівнює 2 977грн.80коп. і зафіксована в рахунках №03034 від 30.10.2000р., №003190 від 28.11.2000р. та №000152 від 28.03.2001р.
Дані факти відповідачем не спростовані.
З огляду на викладене зобов'язання відповідача по оплаті вказаної суми згідно з договором №671 від 12.08.98р. не можуть вважатися такими, що припинилися у зв'язку із проведенням заліків зустрічних вимог, оскільки право вимоги по стягненню з товариства компенсаційних втрат у нього відсутнє.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 2 977грн. 80 коп.
В решті у задоволенні позову слід відмовити, оскільки п.2.1 договору від 27.02.97р. недійсним не визнано і залік у відповідній частині вимог проведено сторонами правомірно.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2003 року у справі № 33/35 скасувати частково;
- стягнути з приватного підприємства “Агрофірма “Катеринівська»» на користь відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» 2 977 грн. 80коп. основного боргу, видати наказ;
- стягнути з приватного підприємства “Агрофірма “Катеринівська»» на користь відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» 31грн. 66коп. витрат по сплаті держмита та 73грн. 26коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати накази;
- в решті рішення залишити без змін;
- стягнути з приватного підприємства “Агрофірма “Катеринівська»» на користь відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» 15 грн. 83коп. витрат по сплаті державного мита за апеляційною скаргою, видати наказ;
- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя В.В.Швець
Суддя Л.О.Чимбар