79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" вересня 2013 р. Справа № 907/363/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С.
суддів Малех І.Б.
Желік М.Б.
при секретарі Мазепі Н.В.
розглянувши аляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", м. Київ, №25-02/675/1 від 12.07.13 року
на рішення господарського суду Закарпатської області від 25.06.2013 р.
у справі № 907/363/13
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір"я", с. Солочин, Свалявський район, Закарпатської області,
про: стягнення 554 208,06 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Савченко К.В.- представник на підставі довіреності № 25/46 від 30.05.2013 року;
від відповідача: з'явився - представник на підставі довіреності № 118 від 26.07.2013 року;
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 25.06.2013 р. у справі № 907/363/13 (суддя Карпинець В.І.) позов Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір"я", с. Солочин, Свалявський район, Закарпатської області про стягнення 554 208,06 грн. задоволено частково: вирішено стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" 433 892, 90 грн. (в тому числі 434 310,10 грн. у відшкодування понесених збитків, частково суму 462,80 грн. у відшкодування 3% річних та суму 120 грн. у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, стягнутих за рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2012р.) та частково суму 8 677,33 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Закарпатської області від 25.06.2013 р. у справі № 907/363/13, позивач - ПАТ АКБ ,,Київ" - подав апеляційну скаргу, з неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник у своїй апеляційній скарзі посилається на помилковість висновку суду про те, що суми 34789,02 грн. - 3% річних та 84526,14 грн. - інфляційних втрат не є збитками, а є відповідальністю банку за невчасне звернення до забудовника (відповідача) про повернення коштів. Також, посилається на відсутність своєї вини та постанову Вищого господарського суду України від 17.06.2013 р. по справі № 5008/1115/2012 в цих самих правовідносинах у спорі між тими ж сторонами про стягнення збитків.
На підставі наведеного скаржник просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 25.06.2013 р. у справі № 907/363/13 в частині не задоволених позовних вимог щодо стягнення 119435,16 грн. збитків і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з ТзОВ «Сузір'я» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» 554208, 06 грн. збитків, а також сплачений судовий збір за подання позовної заяви у сумі 11082,16 грн..
Автоматизованою системою документообігу суду справу № 907/363/13 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..
Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Малех І.Б. та Желіка М.Б..
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.13 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 03.09.13 р.
Згідно розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року, у зв'язку із перебуванням судді Желіка М.Б., у відпустці у склад колегії замість судді Желіка М.Б. введено суддю Марка Р.І..
Ухвалою суду від 03.09.2013 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у них.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року, у зв'язку із зайнятістю судді Марка Р.І. у складі іншої судової колегії, у склад колегії для розгляду справи № 907/363/13 замість судді Марка Р.І. введено суддю Желіка М.Б..
Представникам роз'яснено їх права згідно ст.22 ГПК України.
В судове засідання 24.09.2013 року представник скаржника з'явився, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, з мотивів викладених у ній. Надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, проте відзиву на неї не подав.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:
як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 20.04.2007 р. між Акціонерним комерційним банком „Київ" в особі Святошинської філії (управитель) та товариством з обмеженою відповідальністю „Сузір'я" (забудовник) укладено Договір про організацію спорудження об'єкта будівництва на підставі Правил Фонду фінансування будівництва, затверджених Рішенням Правління АКБ "Київ", згідно із п. 1.1. якого управитель, який діє на праві довірчої власності Довірителів (фізичних осіб), замовляє забудовнику збудувати належної якості багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вулиця Д. Клімпуша, ввести його в експлуатацію та передати Об'єкти інвестування Довірителям фонду фінансування будівництва (ФФБ) у власність у встановлені в цьому Договорі строки та на умовах, визначених Правилами ФФБ, а управитель зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з Довірителями Договорами про участь у ФФБ.
Пунктом 1.4. Договору передбачено, що забудовник зобов'язаний своєчасно збудувати та ввести в експлуатацію незалежно від обсягу фінансування Об'єкт будівництва та передати Довірителям, що відповідно до Правил ФФБ набули статусу Інвесторів та мають право на отримання у власність закріпленого за ними об'єкта інвестування, об'єкти інвестування у відповідності до цієї угоди та Правил ФФБ. Фінансування спорудження об'єкта будівництва здійснюється управителем за рахунок коштів ФФБ, крім коштів оперативного резерву (10% від ФФБ) в порядку, встановленому цим Договором (п. 1.5. Договору). Початком спорудження Об'єкта будівництва є квітень 2007 р., введення Об'єкта будівництва в експлуатацію - вересень 2008 р., дата передачі Об'єктів інвестування Довірителям під заселення - березень 2009 р. (п. 1.8. Договору, з внесеними змінами відповідно до Додаткової угоди №1 від 28.03.2008р.).
Управитель формує оперативний резерв в розмірі 10% від суми грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з Довірителями договорами про участь у ФФБ (п. 2.8. Договору).
Пунктом 3.3.10. Договору передбачено, що у випадку недостатності грошових коштів оперативного резерву для виплати Довірителям та у випадках зменшення обсягу підтвердженого замовлення внаслідок відмови Довірителя від участі у ФФБ, а також в інших випадках, встановлених Правилами ФФБ та укладеними Договорами про участь у ФФБ, на першу письмову вимогу Управителя, в термін не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дати отримання від управителя офіційного листа забудовник зобов'язаний, перерахувати на рахунок ФФБ грошові кошти в необхідному обсязі. Відповідно до п. п. 4.1. та 4.2. Договору фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ Управитель здійснює в межах фактично отриманих від Довірителів в управляння грошових коштів, за винятком сум оперативного резерву, який формується Управителем у розмірі, визначеному п. 2.8. цього Договору. Управитель не пізніше ніж через 5 днів після отримання коштів від Довірителя перераховує їх Забудовнику, якщо немає іншої письмової домовленості між Сторонами, за винятком суми що зараховується до оперативного резерву. Управитель зараховує до оперативного резерву не більше ніж 10% від суми фактично отриманих від Довірителів коштів.
Відповідно до Правил фінансування будівництва виду А, затверджених рішенням Правління АКБ „Київ" від 21.03.2007 р., Управитель (п.2 Правил ФФБ) для виконання своїх зобов'язань перед Довірителями ФФБ формує на рахунку ФФБ оперативний резерв за рахунок частини коштів Довірителів, залучених до ФФБ. Кошти оперативного резерву залишаються в управлінні Управителя та використовуються, зокрема, на виплату Довірителям на їх вимогу коштів з ФФБ на умовах Правил ФФБ. Відповідно до п. 3.5 Правил ФФБ, для досягнення визначеної Довірителями мети управління коштами ФФБ Управитель, в порядку та в строки встановленні у договорі про організацію спорудження об'єкта будівництва, перераховує забудовнику не менше ніж 90 % від залучених в управління коштів Довірителів. Решту грошових коштів, але не більше ніж 10% від залучених в управління коштів Довірителів, Управитель спрямовує на формування оперативного резерву.
Управитель на виконання Договору про організацію спорудження об'єкта будівництва від 20.04.2007 р. з метою залучення коштів для будівництва уклав Договори про участь у ФФБ із відповідними фізичними особами, в тому числі із фізичною особою - Студентською А.В.
Договір від 14.05. 2008р. №24/2008 про участь у ФФБ, згідно з яким Банк прийняв від даної фізичної особи кошти до ФФБ у загальній сумі 430380,80грн., з подальшим використанням їх відповідно до Правил ФФБ. Такі кошти були фактично внесені.
У відповідності до п. 2.2.2. "а" Договору №24/2008 від 14.05.2008р. Довіритель має право відмовитись від участі у ФФБ, шляхом розірвання договору про участь у ФФБ та отримати кошти в сумі, що відповідає вартості закріплених за ним вимірних одиниць об'єкта інвестування. Таким правом довіритель скористався, подала Управителю заяву про відмову від участі у Фонді фінансування будівництва та з вимогою про повернення внесених нею коштів. Вартість вимірних одиниць об'єкта інвестування на день подання вищезазначеної заяви про відмову від участі у ФФБ, становила 434310,10грн.
Судом підставно встановлено, що банк, як управитель добровільно не повернув довірителю вкладені гроші у зв'язку із їх недостатністю в оперативному резерві. Крім цього, управитель, у встановлений Договором строк (п.3.3.10 Договору від 20.04. 2007р.), зобов"язаний був надіслати забудовнику письмову вимогу щодо необхідності перерахування на рахунок ФФБ грошових коштів у відповідному обсязі для необхідності виконання зобов'язання перед даним Довірителем. Таке ж правило передбачено і вимогами п. п. 5.4.2. Правил Фонду фінансування будівництва виду А. Однак, такий обов'язок скаржником виконаний не був.
Ужгородським міськрайонним судом 14.05.2012 р. було прийнято заочне рішення у справі № 2/712/3270/12 яким позовні вимоги довірителя задоволено частково, розірвано Договір №24/2008 від 14.05.2008р. про участь у ФФБ та стягнуто з ПАТ „АКБ „Київ" (управитель) на користь Студентської А.В. суму, що складає загальну вартість закріплених вимірних одиниць об'єкта інвестування в розмірі 434310,10 грн. та понесених інфляційних втрат в розмірі 84526,14грн., а також 35251,82 грн. трьох процентів річних від простроченої суми. Також, стягнуто з ПАТ „АКБ „Київ"" на користь Студентської А.В. 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи та 100000 грн. витрат на правову допомогу.
Апеляційним судом Закарпатської області рішенням від 04.10.2012р. частково скасовано рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2012 р. в частині задоволення стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 100000 грн.. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 23.01.2013 р. залишено без змін рішення апеляційного суду Закарпатської області від 04.10.2012 р. та рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2012 р. у незміненій частині. Виконавче провадження було закінчене 03.04.2013 р., у зв'язку з добровільним виконанням ПАТ „АКБ „Київ", як боржником перед Студентською А.В., як стягувачем, обов'язків зі сплати загальної суми 554208,06 грн..
Лише 21.03.2012 р. управитель надіслав забудовнику письмову вимогу про необхідність перерахування коштів для розрахунку з Довірителями, в тому числі із Студентською А.В., яка була отримана забудовником 27.03.2012 р.. Однак, у строк не пізніше 10 банківських днів з дня отримання від Управителя даної письмової вимоги, відповідно до вимог п.3.3.10 Договору від 20.04. 2007 р., кошти відповідачем на рахунок ФФБ для повернення управителем Довірителям не надійшли.
При вирішенні справи суд першої інстанції підставно виходив з того, що згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). згідно із ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є: наявність самих збитків, факт порушення відповідальною особою господарського зобов'язання або визначених діючим законодавством вимог щодо здійснення господарської діяльності, причинний зв'язок між діями цієї особи та спричиненими збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення.
З огляду на невиконання відповідачем обов'язку по поверненню коштів управителя в строк, який відповідно до ст. 530 ЦК України пов'язаний із моментом надіслання скаржником відповідачу письмової вимоги від 21.03.2012 р., суд підставо задовольнив позовні вимоги у цій частині.
З цієї ж підстави, в іншій частині заявлених вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 84526,14 грн. та у розмірі 35251,82 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, стягнутих за рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14.05.2012р., суд підставно відмовив у задоволенні позову. Дана позиція щодо вищезазначеного також наведена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в передостанньому абзаці на сторінці 5 ухвали від 23.01.2013р.
Частинами 7 та 8 статті 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» передбачено, що у разі дострокового припинення управління майном забудовник, на вимогу управителя ФФБ виду А, зобов'язаний у визначений Правилами ФФБ строк перерахувати на рахунок ФФБ кошти для подальшої виплати довірителю. Для ФФБ виду А виплата коштів довірителю не може здійснюватися за рахунок іншого ФФБ або власного майна управителя.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За вищезазначених обставин, у відповідача обов'язок щодо перерахування до ФФБ коштів необхідних для повернення управителем Довірителям у розмірі 434310,10грн., виник лише з 27.03.2012р та перерахування суми коштів, зазначеної у такій вимозі, відповідач зобов'язаний був здійснити до 06.04.2012р. (протягом 10 банківських днів з моменту отримання вимоги, відповідно до вимог п. 3.3.10 Договору від 20.04.2007р.). З урахуванням наведено, саме з цієї дати і підлягають обчисленню зазначені нарахування, як було зроблено судом першої інстанції.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідач додаткових доказів не подав і суду апеляційної інстанції, не обґрунтовував неможливості подання таких доказів суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Закарпатської області від 25.06.2013 р. у справі № 907/363/13 слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ" - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Закарпатської області від 18.06.2013 р. у справі 907/363/13 - без змін.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
3.Матеріали справи скерувати до господарського суду Закарпатської області.
Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 30.09.2013 року.
Головуючий-суддя Костів Т.С.
Суддя Малех І.Б.
Суддя Желік М.Б.