"25" грудня 2006 р. Справа № 3/225
За позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці
до Державного підприємства Особливе конструкторське бюро "Рута"
про примусове стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника - 20262,36грн.
Суддя Бабак Л.М.
Представники:
Від позивача -Паланійчук З.Б. - представник, довіреність від 11.12.2006 року № 28305/10-013
Від відповідача - Горбулик В.І. - в.о. директора
СУТЬ СПОРУ: Державна податкова інспекція у місті Чернівці звернулася з позовом до державного підприємства особливе конструкторське бюро "Рута" м. Чернівці про примусове стягнення 20262,36грн. податкового боргу за рахунок активів боржника.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платника податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Діючим податковим законодавством, продовжує позивач, встановлені конкретні строки сплати податків і обов'язкових платежів. Зокрема, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року оприділено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у поданій податковій декларації, а саме: протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, що відповідачем не було зроблено. У результаті цього станом на 12.09.2006 року за держаним підприємством особливе конструкторське бюро "Рута" рахується заборгованість по податках на загальну суму 20262,36грн., у тому числі: податок на прибуток - 18419,82грн., податок з доходів найманих працівників - 301,14грн., податок з власників транспортних засобів - 5,6грн., податок з власників транспортних засобів - 1535,80грн.
Далі позивач пояснив, що дана сума заборгованості на сьогоднішній день являється узгодженою, оскільки на підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181 податковим органом відповідачу були направлені: перша податкова вимога № 1/141 від 09.03.2005 року і друга податкова вимога № 2/193 від 20.04.2005 року, а також на підставі пункту 7.2.1 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було винесено рішення № 34 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок його активів від 23.05.2005 року.
У судовому засіданні 13 листопада 2006 року представник відповідача, не заперечуючи факт наявності податкового боргу, просить суд зупинити провадження у справі у зв'язку з необхідністю проведення звірки з ДПІ у місті Чернівці, проти чого представник останньої не заперечує, а тому клопотання було задоволене.
У процесі слухання справи, 13 грудня2006 року, відповідач повторно звернувся з клопотанням зупинити провадження у справі, оскільки акт взаємозвірки ДПІ у місті Чернівці надала йому лише у судовому засіданні, а тому йому необхідно надати час для ознайомлення з його змістом.
Задовольняючи дане клопотання, суд одночасно зобов'язав позивача надати суду акт взаємозвірки.
У судовому засіданні 25.12. 2006 року представник відповідача вкотре звернувся з клопотанням перенести слухання справи, тому що підприємство обумовило з податковою службою порядок погашення боргу.
Представник ДПІ у м. Чернівці наполягає на розгляді справи по суті.
Виходячи з обставин справи, суд вважає, що клопотання відповідача про перенесення слухання справи, задоволенню не підлягає.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважених представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд в с т а н о в и в.
У період з 14 січня по 17 лютого 2005 року ДПІ у місті Чернівці було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства державним підприємством особливого конструкторського бюро "Рута", у ході якої перевіряючі прийшли до висновку, що відповідач припустився у своїй діяльності порушення Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок з доходів фізичних осіб", а також Законів, які регулюють сплату податку з власників транспортних засобів, плату за землю (а.с. 12-19).
За результатами перевірки було складено акт від 17.02.2005 року № 656/28/23-2/14257599, на підставі якого ДПІ у місті Чернівці винесла податкові повідомлення рішення про донарахування відповідачу податкових зобов'язань (а.с. 8-11), які останній в установленому законом порядку не оскаржив і на сьогодні вони є обов'язковими до виконання.
9 березня 2005 року ДПІ у місті Чернівці направило відповідачу першу податкову вимогу на суму 1015грн. (а.с. 7), а 20 квітня 2005 року - другу податкову вимогу на суму 20256,47грн. (а.с. 16).
23 травня 2005 року податкова служба міста прийняла рішення № 34 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення податкового боргу (а.с. 5).
Не дивлячись на те, що податковий борг відповідача став узгодженим, він його повністю не погасив і за станом на 12.09.2006 року за ним рахується заборгованість по податках на загальну суму 20262,36грн., у тому числі: податок на прибуток - 18419,82грн., податок з доходів найманих працівників - 301,14грн., податок з власників транспортних засобів - 5,6грн., плата за землю - 1535,80грн., з них 1397,18грн. основний платіж, 138,62грн. плата за землю.
Відповідно до пункту 1.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (надалі Закон 2181-ІІІ) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими Законами України, що відповідачем не було зроблено.
Такі його дії привели до виникнення податкового боргу (недоїмки), який пунктом 1.3 названого Закону визначений як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
У відповідності з вимогами статті 7 Закону 2181-ІІІ платник податків виконує податкові зобов'язання за рахунок своїх активів, до яких згідно пункту 1.7 цього Закону, відносяться кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належить юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
За таких обставин позов підлягає задоволенню, при цьому судові витрати відносяться на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до господарського суду.
Керуючись підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, пунктом першим статті 71, статтями 86, 87, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, с у д -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути за рахунок активів боржника з державного підприємства особливе конструкторське бюро "Рута" (вул. Руська, 248 м. Чернівці, р/р 26001301825009/980 у управлінні ПІБ, МФО 356163, код ЗКПО 14257599):
- на користь Державної податкової інспекції у місті Чернівці (вул. Червоноармійська, 200-А, ідентифікаційний код 21432838, р/р 040161400712 в обласному відділенні НБУ) - 20262,36грн. податкового боргу;
- у доход державного бюджету 202,62 грн. державного мита.
3. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, у встановлений цим Кодексом строк, постанова набирає сили після закінчення цього строку.
У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
4. Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.М. Бабак