номер провадження справи 7/64/13
12.09.2013 Справа № 904/5161/13-908/2396/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма", м.Дніпропетровськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д", м.Запоріжжя.
Суддя Н.С. Кутіщева -Арнет
Представники:
Позивача не з'явився
Відповідача не з'явився
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2013р. матеріали справи № 904/5164/13 (позовну заяву вих. № 02072013/1 від 02.07.2013р. та додані до неї матеріали) надіслано до господарського суду Запорізької області за підсудністю, на підставі ст. 17 ГПК України.
Протоколом розподілу справ між суддями від 15.07.2013р. матеріали справи № 904/5161/13 передано на розгляд судді Кутіщевій -Арнет Н.С.
Заявлено позов про стягнення з відповідача 12026 грн. 93 коп. заборгованості за договором № 120102 від 01.12.2011р.
Ухвалою суду від 16.07.2013р. справу прийнято до провадження, присвоєно провадженню № 7/64/13, судове засідання призначено на 07.08.2013р.
Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві та отримана сторонами, що підтверджується поштовими повідомленнями.
Розглядаються позовні вимоги про стягнення 12026грн. 93 коп., яка складається з 9495грн. 18коп. боргу та 2531 грн. 75коп. штрафних санкцій.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що, відповідно до договору № 120102 від 01.12.2011 р. перерахував на рахунок ТОВ "Ферріт-Д" 263938 грн.16коп. оплати за товар. Відповідач свої зобов'язання виконав частково, а саме: товар на суму 9495 грн. 18 коп. не відповідає якості відповідно до акту від 21.12.2011 р., що свідчить про порушення ним п.п 1.1, 1.3, 3.3 договору. На адресу відповідача направлена претензія з вимогою повернути сплачені за товар грошові кошти. Відповідно до п. 5.1 договору, у випадку прострочення поставки товару (а саме прострочення мало місце беручи до уваги поставку неякісного товару) відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 0,05% від суми, на яку не переданий товар за кожен день прострочення. Пеня з прострочення поставки, за період з 19.02.2012 р. по 04.06.2013 р., складає 2531 грн. 75коп. Позивач просить стягнути з відповідача 9495 грн. 18коп. основної заборгованості та 2531 грн. 75коп. штрафних санкцій.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався.
Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто, адресою, зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.
Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження ТОВ "Ферріт-Д" позивачем не надано.
Ухвала суду від 16.07.2013р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача з повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції, та ухвали від 07.08.2013 р., від 04.09.2013р. про відкладення розгляду справи були повернуті органом зв'язку з посиланням "організація не значиться", тому з урахуванням обставин справи, вважається належним виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 05.09.2013 року за відсутності представників сторін.
В судові засідання 07.08.2013 р., 04.09.2013р. представник позивача не з'являвся, направляв суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Дослідивши наявні матеріали, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
В обґрунтування позовних вимог позивачем не зроблено посилань на жодну із норм матеріального права, що регулюють спірні відносини та підстави даного позову.
При вирішенні даного спору суд виходить із характеру правовідносин сторін та застосовує приписи законодавства, що регулює відносини купівлі-продажу (поставки) товару (п. 16 Інформаційного листа ВГС України від 29.06.2010 р. № 01-08/369).
Предметом спору у даній справі, як заявлено позивачем, є стягнення основної заборгованості за договором № 120102 від 01.12.2011р. у сумі 9495 грн. 18 коп. та пені за прострочення поставки товару в розмірі 2531 грн. 75 коп.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підстави позову - це фактичні обставини з посиланням на конкретну норму матеріального права, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, які необхідні для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку. Захист немайнового чи майнового права або законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від вчинення певних дій. Суд позбавлений права самостійно змінювати предмет або підставу позову.
Судом встановлено, що сторонами по справі 01.12.2011 р. укладено договір № 120102, за умовами якого постачальник (відповідач по справі) зобов'язується поставити і передати у власність позивача радіоелектронні компоненти, відповідно номенклатурі, кількості і в терміни, які узгоджені з покупцем, а покупець (позивач по справі) зобов'язується приймати і оплачувати товар на умовах цього договору. Ціна, асортимент і кількості товару, що поставляється постачальником покупцеві, згідно даного договору, наведені у специфікаціях (додатки № 1-4), що є невід'ємною частиною договору.
Розділами 3 та 4 договору встановлені терміни і умови постачання та якість продукції. Конкретні об'єми поставки товару узгоджується сторонами в робочому порядку. Постачальник здійснює поставку товару у відповідності з термінами, вказаними в погодженій заявці (п. 3.1). Датою постачання товару є дата видаткової накладної постачальника (п. 3.2). Доставка товару постачальником здійснюється до офісу покупця (п. 3.3). Договір діє до 30.12.2011 р.
Як вказує позивач, в узгоджені строки перерахував оплату за товар в сумі 263938грн.16коп. При цьому, зазначає позивач, товар отриманий частково на суму 263938грн.16коп., оскільки товар на суму 9495 грн. 18 коп. не відповідає якості. В обґрунтування доводів щодо неналежної якості товару позивач надає акт приймання продукції за якістю від 21.12.2011 р.
Вказаний акт (складений представниками позивача) містить відомості, що продукція, отримана за накладною № 94 від 19.12.2011 р. (договір № 120102 від 01.12.2011 р.) отримана з пошкодженням вакуумної упаковки, внаслідок чого ножки мікросхем окислені, внаслідок чого не відповідають заявленим параметрам.
За вказаною накладною № 94 відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 9495 грн. 18 коп., який позивач визначив, як неналежної якості. Вважає, що зобов'язання за договором відповідач виконав частково (товар поставлений частково) та просить стягнути 9495 грн. 18 коп. основної заборгованості.
По-перше, згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами договору № 120102 від 01.12.2011 р. у відповідача (постачальника) виникло зобов'язання поставити товар, а не сплатити грошові кошти.
Із правовідносин, що досліджуються, вбачається, що в даному випадку має місце не прострочка поставки оплаченого (попередня оплата) товару, а поставка неякісного товару. Правовідносини сторін у випадку поставки (отримання) товару неналежної якості регулюються приписами ст.ст. 678 - 681 ЦК України.
Статтею 678 ЦК України встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Також, розділом 4 договору узгоджені правові наслідки поставки неякісного товару, а саме: неякісний товар повертається постачальнику в 5-денний термін разом з протоколом (п. 4.2); постачальник в 10-денний термін повертає покупцю грошові кошти або якісний товар (п.4.3). Позивач не надав суду доказів повернення неякісного товару, що за умовами договору надає йому право, в тому числі, на повернення грошових коштів (оскільки до стягнення заявлено також неустойку за прострочення поставки, розраховану станом на час пред'явлення позову). Як вбачається із листування сторін, доданого до матеріалів справи позивачем, останній не вимагав заміни товару, але і не відмовився від договору.
Згідно ст. 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
За умовами договору № 120102 від 01.12.2011 р., доставка товару постачальником здійснюється до офісу покупця. Разом з тим, з акту від 21.12.2011 р. вбачається, що товар отримувався позивачем (покупцем) самовивозом. За умовами договору датою постачання товару є дата видаткової накладної постачальника (п. 3.2).
Статтею 668 ЦК України встановлено, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
За накладною № 94 товар переданий 19.12.2011 р. Акт приймання товару по якості від 21.12.2011 р., складений позивачем, містить припущення, що продукція була пошкоджена при транспортуванні її від виробника до постачальника - ТОВ "Ферріт-Д".
Крім того, акт не містить висновків щодо того, чи може бути використана зазначена продукція за призначенням чи виявлені недоліки є такими, які не можна усунути. Зазначений факт впливає на юридичні наслідки та правову поведінку сторін, відповідно до ст. 678 ЦК України.
Таким чином, факт поставки неякісної продукції саме постачальником (відповідачем по справі), суд не знаходить доведеним, оскільки відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України саме лише визнання постачальником претензійних вимог не є належним доказом зазначеного факту.
В задоволенні вимоги про стягнення 9495 грн. 18 коп. основної заборгованості слід відмовити.
Вимоги про стягнення неустойки в розмірі 2531грн. 75 коп., нарахованої за період з 19.12.2011 р. по 04.06.2013 р., позивач обґрунтовує з посиланням на п 5.1 договору № 120102, яким передбачено, що постачальник несе відповідальність за терміни поставки товару та у разі зриву термінів поставки постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,05% від суми, на яку не переданий товар, за кожен день прострочення.
За приписами частини першої статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підставами нарахування пені, про стягнення якої заявлено, позивач зазначає невиконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару. Тобто, відповідальність, передбачена п. 5.1. договору застосовується саме за порушення термінів поставки.
Судом встановлено, що в правовідносинах, що досліджувалися, відповідач виконав зобов'язання щодо поставки товару в терміни, передбачені договором.
При цьому, виникли спірні питання саме щодо якості отриманого позивачем товару та, як вбачається із наявних матеріалів позивач не вимагав заміни продукції.
Вимоги про стягнення пені, що нараховані позивачем, відповідно до п. 5.1 договору, в розмірі 2531 грн. 75 коп. є безпідставними, та такими що не підлягають задоволенню.
В задоволені позову слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 22, 28, 33, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферріт-Д" відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання рішення "19" вересня 2013р.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет