83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.10.2013 Справа № 905/5970/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про стягнення 7731,07 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: О.В. Петрова
від третьої особи: не з'явився
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА страхування», звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 7731 грн. 07 коп.
В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1187, 1191, Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про страхування», статті 22,37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача надав заяву в якій просив припинити провадження за відсутністю предмету спору на суму 7208,34, оскільки ця сума була сплачена позивачу платіжним дорученням № 11710 від 26.09.2013 на підтвердження чого, надав суду його копію, щодо решти позовних вимог, відповідач просив відмовити у їх задоволенні.
Представник третьої особи або третя особа в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що ухвали суду направлені позивачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що позивач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
08 листопада 2011 року між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0212А-11ДАС (надалі - Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов?язані з експлуатацією транспортного засобу «ЗАЗ 110217», державний номер НОМЕР_1. Строк дії Договору з 10.11.2011 по 09.11.2012р. (а.с.8-17).
25 січня 2012 року в м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Skoda», державний номер НОМЕР_2 під керуванням власника автомобіля ОСОБА_1 та автомобіля «ЗАЗ 110217», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3
Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 27.02.2012р. винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП було визнано ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с.22).
25.01.2012 року ОСОБА_3 звернулась до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування страхувальнику (а.с. 18).
ПрАТ «Страхова компанія «АХА страхування», на підставі Договору страхування №0212А-11ДАС, страхового акту № 2012/v/OMOD00656/VESKO2709 від 08.02.2012р., розрахунку страхового відшкодування від 08.02.2012р., виплатило власнику транспортного засобу страхове відшкодування у сумі 7731,07 грн. Доказ сплати підтверджується платіжним дорученням № 816 від 09.02.2012 року (а.с.27).
Після виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 до ПрАТ «Страхова компанія «АХА страхування» перейшло право зворотної вимоги, яке ОСОБА_3 має до особи відповідальної за завдані збитки.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, як власника наземного транспортного засобу автомобіля «Skoda», державний номер НОМЕР_2», застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», що підтверджується полісом АВ/1484748, зі строком дії з 29.12.2011 по 28.12.2012р. Цим полісом встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн. та франшиза 0 грн.
Спеціальними законами, які регулюють відносини у сфері страхування, зокрема обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, є Закони України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.
Згідно з пункту 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Абзацом 2 частини 1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до полісу № АВ/1484748 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 7731,07 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2012 року позивач звернувся із регресною вимогою до відповідача про відшкодування шкоди на суму 7731 грн. 07 коп. (а.с.38).
Судом встановлено, що 26.09.2013 року відповідачем частково сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 7280,34 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 11710 від 26.09.2013, з призначенням платежу: страхове відшкодування за полісом АВ/1484748.
На підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У зв'язку з наведеним, суд задовольняє клопотання відповідача про припинення провадження у справі № 905/5970/13 на суму 7280,34 грн. за відсутністю предмету спору на підставі п.п. 1-1.п.1.ст.80 ГПК України.
Відповідачем не визнано суму страхового відшкодування у розмірі 450,73 коп., а саме з кошторису збитку було виключено роботи по розвалу-сходженню коліс та миття автомобіля після окраски, у задоволенні позову в цій частині, ПрАТ «СК «ВУСО» просило відмовити.
Суд не погоджується з доводами відповідача з огляду на наступне.
Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Судом встановлено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, визнаначена позивачем як сума страхового відшкодування на підставі акту приймання виконаних робіт № АМ-0027141 від 23.02.2012 року складеного ТОВ «Автосан Моторс», ремонтної калькуляції системи «Audatex» №2012/V/OMOD00656 від 07.02.2012р., рахунку-фактури №CAM0010633 від 07.02.2012р (а.с.26).
При цьому, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджується факту оспорювання відповідачем розміру страхового відшкодування, оскільки відповідачем не заявлялось клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи на предмет відповідності вартості фактичного ремонту автомобіля та завданому йому матеріальному збитку внаслідок ДТП.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів заявлену до стягнення з відповідача суму страхового відшкодування, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що відповідачем частково сума боргу була сплачена після порушення провадження у справі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про стягнення 7731,07 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, б.60, 7 пов., код ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» (04070, м. Київ, вул. Братська, 14, код ЄДРПОУ 20474912) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 на суму 7280 грн. 34 коп. припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Роз'яснити сторонам, що згідно статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 1 жовтня 2013 року.
Повний текст рішення складено та підписано 3 жовтня 2013 року
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов