ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/18030/13 30.09.13
З заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДР.ФАЛЬК ФАРМА УКРАЇНА"
про: вжиття запобіжних заходів
Особа, щодо якої просять вжити запобіжні заходи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРМЮНІОН БСВ ДЕВЕЛОПМЕНТ"
Суддя: Балац С.В.
Представники:
заявника: Кулик Д.Ю. - за довіреністю від 16.09.2013 № б/н;
особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДР.ФАЛЬК ФАРМА УКРАЇНА" (далі - заявник) звернулося до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів шляхом накладання арешту на майно (в тому числі й на грошові кошти), що належить товариству з обмеженою відповідальністю "ФАРМЮНІОН БСВ ДЕВЕЛОПМЕНТ" і знаходяться в нього або в інших осіб у сумі 13.996.726,86 грн.
Вказана заява мотивована тим, що заявник, на підставі укладеного між останнім та товариством з обмеженою відповідальністю "ФАРМЮНІОН БСВ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі - покупець) договору поставки від 15.11.2012 № 151112 та додаткової угоди до нього від 16.11.2012 № 1, поставив покупцеві товар загальною вартістю 15.073.513,59 грн. Проте покупець отриманий товар, в строк встановлений названим договором, оплатив частково в сумі 2.550.00,00 грн. (однак при цьому заявник додав до своєї заяви банківські виписки з розрахункового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "ДР.ФАЛЬК ФАРМА УКРАЇНА", які свідчать про оплату покупцем товару в сумі 3.165.120,00 грн). Як вказує заявник, заборгованість покупця перед заявником становить 14.458.393,59 грн. (за розрахунками суду 11.908.393,59 грн).
Заявник зазначив, що застосовані ним заходи досудового врегулювання спору є безрезультатними, заборгованість покупцем, станом на момент звернення до суду з даною заявою, не погашена.
З огляду на наведені вище обставини, заявник припускає, що майно, в тому числі й грошові кошти, які належать товариству з обмеженою відповідальністю "ФАРМЮНІОН БСВ ДЕВЕЛОПМЕНТ" можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення суду.
Отже, на підставі викладеного, заявник вважає, що існує загроза, що невжиття запобіжних заходів зробить неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2013 № 910/18030/13 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРП ДР.ФАЛЬК ФАРМА УКРАЇНА" про вжиття запобіжних заходів, в порядку визначеному ст. 435 Господарського процесуального кодексу України, залишено без руху у зв'язку із допущенням останнім порушень вимог передбачених ч. 2 ст. 433 названого Кодексу, а саме заявником не надано належних доказів сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів.
У зв'язку із виправленням заявником недоліків допущених при поданні останнім заяви про вжиття запобіжних заходів, ухвалою від 26.09.2013, Господарський суд міста Києва прийняв вказану заяву до розгляду та призначив її на 30.09.2013.
В судове засідання 30.09.2013 повноважні представники особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи не з'явилися, що у розумінні ч. 1 ст. 43-4 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43-3 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити відомості про обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття таких заходів. Ці обставини мають узгоджуватися з приписами статті 43-1 ГПК, а за змістом пункту 5 частини першої статті 43-3 і частини третьої статті 43-4 ГПК - також й підтверджуватись відповідними доказами з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 названого Кодексу. Витребування і оцінка відповідних доказів, а також доказів наявності у заявника права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт або інший відповідний правочин тощо) здійснюється господарським судом за загальними правилами ГПК про докази.
У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб (п. 9 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів").
Дослідивши дану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що наведені заявником підстави, визначені статтею 431 Господарського процесуального кодексу України, необґрунтовані та не підтверджені жодним належним доказом, а саме, по-перше, заявником не обґрунтовано власного припущення щодо існування загрози зникнення майна, в тому числі й грошових коштів, зменшення за кількістю або погіршення за якістю на момент виконання рішення суду, а по-друге, заявником не обґрунтовано необхідності накладення арешту на грошові кошти боржника.
В силу положень ч. 6 ст. 43-4 ГПК України у разі відсутності підстав, встановлених статтею 431 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Отже, керуючись ст. 434, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
В задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів відмовити.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Балац