ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/17194/13 30.09.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН ІНВЕСТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтмонтаж-Україна"
про стягнення 40 284,72 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Від позивача не з'явився
Від відповідача не з'явився
В судовому засіданні 30.09.2013 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН ІНВЕСТ" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтмонтаж-Україна" (відповідач) заборгованості в розмірі 40 284,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором №2506 про надання транспортно-експедиторських послуг належним чином не виконав, зокрема, не сплатив грошові кошти за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/17194/13, розгляд справи призначено на 30.09.2013.
26.09.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог суду.
В судове засідання, призначене на 30.09.2013, представники сторін не з'явились, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового розгляду були повідомленні належним чином.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
25.06.2013 між позивачем та відповідачем, було укладено договір №2506 про надання транспортно-експедиторських послуг (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).
Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно умов п. 1.1 Договору Експедитор приймає на себе обов'язки за плату і за рахунок Клієнти організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням та обробленням вантажів в міжнародному та/або регіональному сполученні.
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що оплата послуг позивача здійснюється на умовах 100% передплати, якщо інші умови не передбачені заявкою.
Відповідно до Заявки № 1 до Договору особливими умовами передбачалося здійснення оплати за виконані послуги протягом 3 банківських днів з моменту створення рахунку-фактури.
Однак відповідач виставлені рахунок позивача за надані послуги на суму 33 570,60 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи) не сплатив.
Відповідно до ч. 1 ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
22.08.2013 позивач направив відповідачу претензію в який просить останнього здійснити оплату наданих послуг.
Водночас, як зазначено позивачем та неспростовно відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів не перерахував.
Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.
Окрім того позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 6 714,12 грн., яка передбачена п.6.4 Договору, у випадку прострочення клієнтом здійснення оплати за договором більш 30 календарних днів, клієнт додатково сплачує штраф у розмірі 20 % від суми простроченої заборгованості.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 454,35 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що встановлено п.6.4 Договору.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 454,35 грн.
Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 відсотки річних в розмірі 99,33 грн.
Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням 3 відсотків річних за весь час прострочення.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 відсотків річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 відсотків річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3 відсотків річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтмонтаж-Україна" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; ідентифікаційний код 35210990) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН ІНВЕСТ" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 11/2, кв. 68, ідентифікаційний код 34239893) заборгованість в сумі 33 570 грн. (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят) грн. 60 коп. - основний борг, 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 35 коп. - пені, 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 33 коп. - 3% річних, 6 714 (шість тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 12 коп. - штрафу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) 50 грн. - судового збору за подання позовної заяви.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
дата підписання рішення 03.10.2013
Суддя М.О. Лиськов