ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12636/13 23.09.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування "
до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт"
про стягнення 3 000,79 грн. та 3% річних - 27,37 грн.
Суддя Цюкало Ю.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: Давиденко Н.О. за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні 23 вересня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
03.07.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №1799АР від 19.06.2013 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" про стягнення 3 000,79 грн. та 3% річних - 27,37 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/12636/13, розгляд справи призначено на 22.07.2013.
В судове засідання, призначене на 22.07.2013 представники сторін не з'явились, витребувані судом докази не подали, щодо причин неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 розгляд справи відкладено на 12.08.2013.
В судове засідання, призначене на 12.08.2013 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали сторонами не виконані.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 розгляд справи відкладено на 28.08.2013.
У зв'язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. у відпустці, з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.08.2013, справу № 910/12636/13 було передано для розгляду судді Підченку Ю.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Підченко Ю.О. та призначено розгляд справи на 23.09.2013.
У зв'язку з виходом з відпустки судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до совго провадження.
В судове засідання, призначене на 23.09.2013, зявився представнки позивача та надав усні пояснення по суті спору. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, причин неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -
24.01.2012 між AT Страхова компанія «АХА Страхування» (далі за текстом - позивач) та Третяком Валерієм Олександровичем (далі за текстом - потерпілий) було укладено договір добровільного страхування № 2294775/05АВ, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Кіа Ctrato», державний реєстраційний номер АА7195СТ (надалі - автомобіль потерпілого).
04.02.2012 о 17-00 год. на перехресті вул. Жмеринська та вул. Р. Роллана в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом - ДТП) за участю двох транспортних засобів: 1) «Geely МР 7151-А», номерний знак АА8146КН, який знаходився у володінні Єремеєва Сергія Вікторовича та знаходився під керуванням Міляєва Олександра Володимировича (далі за текстом - винуватець); 2) автомобіль потерпілого.
Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження відповідно до Довідки ДАЇ, виданої Святошинським Районним Управлінням ГУ МВС України в м. Києві.
Керуючись ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа яка керувала автомобілем була визнана винним у скоєнні адміністративного правопорушення під час ДТП Постановою Святошинського районного суду м. Києва.
Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія Український страховий альянс» 11.11.2008 було реорганізовано в Закрите акціонерне товариство «Страхову компанію «АХА Україна» (п.1 Витягу зі Статут) та в подальшому було перейменовано в Приватне акціонерне товариство «СК «АХА Україна» (копія Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 01.02.2010 № 21-10/425-2). 20-23 січня 2011 року було прийнято рішення про приєднання ПАТ «СК «АХА Україна» до Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «АХА Страхування».
Таким чином, ПАТ «СК „АХА Страхування» (далі за текстом - Позивач), є правонаступником ЗАТ„СК „Український страховий альянс".
Потерпілий звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, встановлено Рахунок ТОВ «АЦ Прага Авто на Кільцевій» № САСР-01475 від 14.02.2012 АТ «СК АХА Страхування». Сума відновлюваного ремонту складала 3 410, 87 грн.
Позивач нарахував та виплатив потерпілому суму страхового відшкодування яка склала - 3 000, 79 грн.
Між винуватцем та Приватним акціонерним товариством «Страхова Компанія «Лафорт» (далі за текстом - відповідач) було укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності зелена карта, поліс № АВ/1309068.
Відповідно до пункту 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствами, установами, організаціями, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих, та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового
відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та обсягах, визначених рішенням суду.
Внаслідок невиконання відповідачем вказаних вимог, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Заява про регресні вимоги за вих.. № 1799 АР від 29.09.2012 на загальну суму 3000,79грн., та отримана відповідачем 30.11.2012, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення та Листом № 2223 від 10.10.2012 ПрАТ «Лафорт». У встановлений законодавством строк позивачу не було виплачено страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З % річних станом на 19.06.2013 з дня отримання заяви регресної (кількість днів прострочення - 111) складають:
3 000, 79 грн. * 3 * 111: 365 : 100 = 27.37 грн.
Оскільки відповідач не відшкодував шкоду, заподіяну потерпілому третьою особою внаслідок ДТП, а також враховуючи, що позивач згідно з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 37 України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" отримав право вимоги відшкодування цієї шкоди, то позивач просить суд стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 3 000,79 грн., 3% річних у сумі 27,37 грн.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.07.2013, 22.07.2013, 12.08.2013, 28.08.2013 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень. Всупереч вказаних вимог, відповідач відзиву не надав та не надіслав.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до постанови Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2012 у справі №2608/1938/12, особу, яка керувала транспортним засобом «Geely MP 7151-A», номерний знак АА8146КН, Міляєва Олександар Володимировича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушеня під час ДТП, яке сталося 04.02.2012 на перехресті вул. Жмеринська та вул. Р. Роллана в м. Києві.
Як свідчать матеріали справи Єремеєвим Сергієм Вікторовичем застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Geely MP 7151-A», номерний знак АА8146КН, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1309068.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з Єремеєвим Сергієм Вікторовичем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/1309068, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Geely MP 7151-A», номерний знак АА8146КН.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Міляєвим Олександром Володимировичем «Geely MP 7151-A», номерний знак АА8146КН.
Як встановлено матеріалами справи, вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, встановлено Рахунок ТОВ «АЦ Прага Авто на Кільцевій» № САСР-01475 від 14.02.2012 АТ «СК АХА Страхування». Сума відновлюваного ремонту складала 3 410, 87 грн.
Позивач нарахував та виплатив потерпілому суму страхового відшкодування яка склала - 3 000, 79 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2012 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію в якій вимагав відшкодувати шкоду в порядку регресу (копія міститься в матеріалах справи). Позивач зазначає, що відповідач на претензію не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.
Враховуючи викладене, враховуючи ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зважаючи на те, що полісом № АВ/1309068 встановлено франшизу в розмірі - 1 000,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації Міляєвим Олександром Володимировичем транспортного засобу «Geely MP 7151-A», номерний знак АА8146КН, складає: 2000,79 грн. з розрахунку: 3 000,79 грн.(оцінена шкода) - 1000,00 грн. (франшизи за полісом).
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 2 000,79 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми в розмірі 27,37 грн.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Таким чином, зобов'язання між сторонами можуть виникати як з договірних, так і з позадоговірних відносин. При цьому, зобов'язання відповідача перед позивачем у даній справі щодо сплати коштів в порядку регресу є позадоговірним.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Беручи до уваги вищенаведене, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання майнової шкоди іншій особі, а отже, між сторонами у справі існує саме грошове зобов'язання, яке виникло з позадоговірних відносин - делікту. При цьому, грошове зобов'язання у деліктних (регресних) правовідносинах не є окремим видом зобов'язання, а є способом виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивач направляв відповідачу заяву №1799 АР від 29.09.2012 в якій просив позивач просив здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Однак, відповідач, отримавши заяву 30.11.2012, коштів у встановлений строк не перерахував, в результаті чого з боку відповідача мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання.
В ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Аналогічні вимоги містяться і в ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 519, 612, 625 Цивільного кодексу України).
Суд прийшов до висновку, що оскільки відповідачем не подано доказів своєчасної виплати страхового відшкодування, то позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних підлягають задоволенню.
З огляду на вищезазначене позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 27,37 грн. підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 136,78 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) грошові кошти: суму сплаченого страхвого відшкодування в розмірі 2 000,79 грн. (дві тисячі гривень 79 копійок), 3% річних у сумі 27,37 грн. (двадцять сім гривень 37 копійок) та судовий збір у сумі 1 136,78 грн. (одна тисяча сто тридцять шість гривень 78 копійок).
Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання повного тексту рішення - 30.09.2013.
Суддя Ю.В. Цюкало