01 жовтня 2013 р. Справа № 903/889/13
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
до Державного комунального підприємства «Луцьктепло»
про стягнення 530 833, 86 грн.
Суддя Гончар М.М.
за участю представників сторін:
від позивача: н/з
від відповідача: Наумчук В.А. (довіреність від 11.02.2013р. №846/08)
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась з позовом до Державного комунального підприємства "Луцьктепло" про стягнення 530 833, 86 грн., з них 467 285, 19 грн. - заборгованості по договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, 36 130, 86 грн. - пені, 1 401, 86 грн. - сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 26 015, 95 грн. - 3% річних та судові витрати по справі.
Через канцелярію суду відповідачем подано клопотання від 09.09.2013р. про припинення провадження у справі, оскільки предметом даного позову є стягнення боргу за природний газ, поставлений позивачем в серпні-вересні 2011 року згідно договору №06/11-11/93-БО-3СВ від 30.08.2011 р., а також пені, інфляційних та 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, з тих підстав, що господарський спір між тими сторонами, з того ж предмету та тих же підстав уже розглядався господарським судом, про що є відповідне рішення.
Вказує, що в лютому 2012 року прокурор м.Луцька в інтересах держави в особі філії ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернувся з позовом про стягнення з ДКП "Луцьктепло" 22 691 686, 67 грн., в т.ч. боргу за поставлений в серпні-вересні 2011 р. природний газ за договором №06/11-11/93-БО-3СВ від 30.08.2011р., а також пені, процентів річних та інфляційних.
Рішенням господарського суду Волинської області від 15.03.2012р. по справі №5004/165/12 (суддя Сур'як О.Г.) позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ДКП "Луцьктепло" в користь ДК "ГАЗ України" НАК "Нафтогаз України" 21 244 844, 64 грн.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.09.2013 року розгляд справи відкладався у зв'язку із заявленим клопотанням позивача.
Позивач через канцелярію суду 20.09.2013р. подав заяву від 16.09.2013р. в якій повідомив що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Державним комунальним підприємством «Луцьктепло» про той же предмет з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого ж спору.
Позивач через канцелярію суду 23.09.2013р. подав пояснення на клопотання відповідача від 09.09.2013р. в яких останній зазначає що дана справа має інший предмет та підстави позову, ніж ті, які були у справі №903/889/13 та стверджує що сума пені та 3% річних нараховані за інший період, а саме не з 21.04.2011р. по 26.12.2011р., а за період з 27.12.2011р. по 21.04.2012р. щодо суми пені та з 27.12.2011р. по 20.08.2013р. щодо 3% річних та просить прийняти наведені пояснення в обґрунтування своїх позовних вимог.
В судовому засіданні 25.09.2013 року оголошувалась перерва для уточнення розрахунку сум пені та 3 % річних.
Через канцелярію суду відповідачем подано письмові пояснення від 30.09.2013р. в яких останні зазначає, що отриманий природний газ не був оплачений відповідачем у зв'язку з важким фінансово-економічним становищем підприємства.
Вказує, що відповідач є комунальним підприємством, яке створене і функціонує з метою задоволення потреб у його послугах (роботах, товарах) та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів територіальної громади м. Луцька.
Основним видом господарської діяльності відповідача є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання населенню, бюджетним та іншим організаціям м.Луцька.
Зазначає, що основними споживачами теплової енергії, яка вироблена відповідачем з природного газу, поставленого позивачем за договором є бюджетні установи та організації та інші споживачі, які несвоєчасно і не в повній мірі оплачують отримані послуги.
Станом на 01.09.2013р. борг бюджетних установ та організацій та інших споживачів становить 3 781, 2 тис. грн.., з них прострочена дебіторська заборгованість більше 2 років - 1 438, 9 тис. грн.
Зазначає, що відповідачем постійно проводиться претензійно-позовна робота по стягненню заборгованості за теплову енергію та послуги з теплопостачання. За період з 01.01.2010р. по 01.06.2013р. подано 132 позовних заяв на суму 8 308, 5 тис. грн. про стягнення грошових коштів з юридичних осіб; подано до органів ДВС за цей же період 115 виконавчих документів на суму 6 701, 0 тис. грн.., з них реально стягнуто ДВС тільки 300, 6 тис. грн.
Фінансова діяльність підприємства відповідача за 2012 рік є збитковою, сума чистого збитку становить 34 474 тис грн.
Всі грошові кошти, які надходять на підприємство, спрямовуються на погашення поточної заборгованості за природний газ, електроенергію, воду, на сплату податків і виплату заробітної плати працівникам підприємства, а також на підготовку теплового господарства до опалювального сезону (поточні та капітальні ремонти теплових мереж, котелень, ЦТП тощо).
Відповідач не володіє достатнім обсягом грошових коштів для погашення усієї заборгованості за природний газ, то пріоритетним для підприємства є оплата поточної заборгованості. Листом від 03.09.2013р. за №3/9-204 ПАТ «Волиньгаз» повідомив ДКП «Луцьктепло» про обмеження подачі природного газу на котельні у разі непогашення заборгованості за спожитий природний газ.
Позивач свого представника в судове засідання 01.10.2013р. не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується розпискою, здійсненою в судовому засіданні 25.09.2013р.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Оскільки явка сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, та необхідні для вирішення спору документи містяться в матеріалах справи,тому судом вирішено судове засідання проводити без участі представника позивача.
Представник відповідача в судовому засідання просив суд в частині стягнення заборгованості провадження у справі припинити, посилаючись на рішення суду від 15.03.2012р. по справі №5004/165/12 (суддя Сур'як О.Г.), а при розгляді питання по стягнення суми пені за несвоєчасну оплату поставленого газу з ДКП «Луцьктепло» просив зменшити її до 10 %, враховуючи наступні обставини:
- належні до сплати штрафні санкції, на думку відповідача, є надмірно великими, порівняно зі збитками позивача. Останній не навів у позовній заяві жодних доказів, які б підтверджували факт понесення ним збитків у розмірі, більшому, ніж несплачена сума боргу, яка вже присуджена до стягнення з відповідача рішенням господарського суду Волинської області від 15.03.2012р. по справі №5004/165/12. Цим же рішенням вирішено стягнути з відповідача в користь позивача пеню, інфляційні та три відсотки річних за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором за період часу по 26.12.2011р., суми яких, на думку відповідача, повністю покривають збитки позивача;
- відповідач знаходиться в скрутному фінансовому становищі, що викликане незалежними від нього економічними обставинами (несвоєчасними та неповними розрахунками бюджетними установами та організаціями державної і комунальної власності);
- стягнення з відповідача пені у заявленому позивачем розмірі значно погіршить і без того важке фінансово-економічне становище підприємства, утруднить розрахунок за газ, поставлений у 2012 році НАК «Нафтогаз України» чим поставить під загрозу своєчасний початок та безперебійне проходження наступного опалювального сезону.
Заслухавши представника відповідача та оглянувши матеріали справи, господарський суд Волинської області, -
встановив:
30.08.2011р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Державним комунальним підприємством «Луцьктепло» укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 30.08.2011р. №06/11-11/93-БО-3СВ.
Згідно п.1.1 договору постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі відповідно до п.1.2 цього ж договору, а саме: до 257 тис. куб. м в період з 06.08.2011р. по 30.09.2011р. включно.
Рішенням господарського суду Волинської області від 15.03.2012р. по справі №5004/165/12 стягнуто з ДКП «Луцьктепло» на користь ДК «Газ України» 20696724, 06 основного боргу, 130850, 46 грн. пені, 308746, 08 - 3 % річних та 108 524, 04 грн. інфляційних втрат за незалежне виконання умов договорів №06/10-11/93-ТЕ-3 від 30.12.2010р., №06/11-11/93-БО-3 від 28.01.2011р., №06/11-11/93-БО-3СВ від 30.08.2011р.(спірний договір) за період з 21.04.2011р. по 26.12.2011р.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
П. 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки одним із предметом розгляду справи №5004/165/12 було стягнення заборгованості з ДКП «Луцьктепло» по договору №06/11-11/93-БО-3СВ від 30.08.2011р. у сумі 467 285, 19 грн., тому провадження у цій частині підлягає припиненню.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 7.1. договору та ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та п. 7.3.1. договору №06/11-11/93-БО-3СВ від 30.08.2011р. в разі порушення покупцем умов п.4.1. договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
У відповідності до п.9.3.договору строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) - роки.
Відповідач просить суд зменшити розмір пені до 2 081, 72грн., з врахуванням того, що основним споживачем теплової енергії, яка використовується для опалення, гарячого постачання та інших господарських і технологічних потреб є населення та бюджетні установи, які не здійснюють своєчасних розрахунків за послуги по теплопостачанню, є найбільшими боржниками підприємства "Луцьктепло".
Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Можливість зменшення розміру неустойки передбачена також ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України.
Враховуючи те, що основним споживачем теплової енергії, що була поставлена відповідачу та використовувалась для опалення, гарячого постачання та інших господарських і технологічних потреб, є бюджетні установи та населення, яке є найбільшим боржником підприємства та якому пеня за несвоєчасне внесення плати за комунальні послуги не нараховується, незважаючи на прийняття Закону України № 2795-УІ "Про внесення змін до статті 2 Закону "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги", оскільки розмір пені та порядок її стягнення не встановлений; а також враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості та судову практику, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені, що підлягала до стягнення її в розмірі, що не перевищує 10%.
Таким чином позовні вимоги щодо стягнення пені слід задовольнити частково в сумі 2 081, 72грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Судом зроблений перерахунок 3% річних та оскільки вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних менша, тому підлягає стягненню 23 067, 07 - 3% річних.
Інфляційні нарахування за період простроченої заборгованості у відповідача відсутні, відповідно до перерахунку зробленого судом.
Відповідно до ст. 49 ГПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, але від заявленої суми пені.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 193, 231, 232, 233, ст.ст. 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 35, 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Волинської області,-
1. Позов задовольнити частково. .
2. Стягнути з Державного комунального підприємства «Луцьктепло» (м.Луцьк, вул. Гулака Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 2 081, 72грн. - пені, 23 067, 07 - 3% річних, 1 720, 50 грн. - понесених витрат по сплаті судового збору.
3. В частині стягнення з Державного комунального підприємства «Луцьктепло» заборгованості у сумі 467 285, 19 грн. провадження у справі припинити.
4. В решті позову відмовити.
Повне рішення
складено 03.10.2013р.
Суддя М. М. Гончар