Справа № 1630/885/12
Номер провадження 22-ц/786/3476/2013 Головуючий у 1-й інстанції Лисенко В.М.
Доповідач Карнаух П. М.
03 жовтня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді : Карнауха П.М.
Суддів: Винниченка Ю.М., Чумак О.В.,
При секретарі: Ткаченко Т.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Артемівська селищна рада Чутівського району Полтавської області, про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на нерухоме майно.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Карнауха П.М., -
В липні 2012 року позивач звернувся до місцевого суду з позовом до відповідача та просив встановити факт спільного проживання зі своєю матір'ю ОСОБА_4 з 1993 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнати за ним право власності на домоволодіння в цілому в порядку спадкування.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він та його померла мати були співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 по ?? частині. ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати померла. Позивач стверджує, що з 1993 року проживав разом з матір'ю, вони вели спільне господарство, в домоволодінні знаходять його власні речі. Вважає, що єдиним спадкоємцем після її смерті є саме він. Вказує, що відповідач перешкоджає йому володіти домоволодіння в цілому, оскільки його мати склала на її користь заповіт.
Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Артемівська селищна рада Чутівського району Полтавської області, про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на нерухоме майно - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що позовні вимоги ним доведені належними доказами. Вважає, що суд повинен був застосувати норми ст. 344 ЦК України, які містяться в матеріалах справи та оскільки він користувач майном більше 10 років, то набув на нього право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 та кожному належить ? частина, що підтверджується технічним паспортом на домоволодіння.
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_2. Заповіт посвідчено секретарем Артемівської селищної ради 26 червня 2009 року.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з'ясувавши всі обставини по справі та норми законодавства, що регулюють вирішення даного спору, вірно дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Місцевим судом достовірно було встановлено, що за життя ОСОБА_4 належала ? частина домоволодіння по АДРЕСА_1. На випадок своєї смерті вона склала заповіт на ім'я ОСОБА_2, який було посвідчено 26.06.2009 року секретарем Артемівської селищної ради.
Також судом було встановлено та не заперечується самим позивачем, що з 1993 року він разом зі своєю сім'єю проживає за адресою АДРЕСА_2, а до своєї матері, яка проживала в спірному домоволодінні він постійно навідувався, допомагав їй по домогосподарству.
Будь-яких належних, допустимих та беззаперечних доказів тому, що позивач проживав спільно зі своєю матір'ю з 1993 року до дня її смерті суду не надано.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Не заслуговує на увагу твердження позивача, що він набув право власності на частину домоволодіння, що належала на праві власності його померлій матері в порядку ст. 344 ЦК України, оскільки ці доводи повністю спростовуються встановленими обставинами та зроблені внаслідок невірного тлумачення норм чинного законодавства.
Відповідно до вимог ст.ст.1233,1234 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Як визначено ч.1 ст.1257 ЦК України - заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. Загальні вимоги щодо форму заповіту чітко викладені в нормах статті 1247 ЦК України.
Недійсність правочину може бути встановлена законом (нікчемний правочин) та рішенням суду (оспорюваний правочин).
Власник майна за життя має право вільно та самостійно розпоряджатися своєю власністю.
У разі складання кількох заповітів щодо розпорядження одним і тим же майном (множинність заповітів) слід враховувати, що відповідно до частин 2, 3 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
За встановленими обставинами справи вбачається, що померла ОСОБА_4 на випадок своєї смерті склала заповіт, який не скасований, ніким не оспорений та не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.
Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на домоволодіння в цілому, враховуючи наявність чинного заповіту спадкодавця.
Доводи апелянта повністю спростовуються встановленими фактичними обставинами по справі та не доводяться жодними доказами.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Оцінка наданих доказів під час розгляду справи місцевим судом проведена з дотриманням норм, закріплених статтею 212 ЦК України. Висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування місцевим судом норм матеріального права не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 11 ЦПК України зміст, аналіз підстав та предмету заявленого позову свідчить про розгляд справи судом першої інстанції з дотриманням принципу диспозитивності.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.
Висновки місцевого суду вірні та ґрунтуються на нормах закону.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Карнаух П.М.
Судді: Винниченко Ю.М.
Чумак О.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області П.М.Карнаух