Справа № 545/2875/13-к
"30" вересня 2013 р. Колегія суддів Полтавського районного суду Полтавської області у складі:
головуючого судді - Стрюк Л.І.,
суддів - Цибізової С.А., Шелудякова Л.В.,
при секретарі - Недавній Т.П.
з участю прокурора - Сорокіна І.В.,
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
захисників: адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в АДРЕСА_2, не працюючого, неодруженого, раніше судимого вироком Машівського районного суду Полтавської області від 11.10.2012 року за ч. 1, ч. 2 ст. 185, 75 КК України до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого в АДРЕСА_3, не працюючого, одруженого, раніше не судимого,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч.2 ст.15, п.1, п.4, п.6, п.9, п.12 ч.2 ст.115 КК України,
Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 близько 20 год. 4 лютого 2013 року у с. Огуївка Машівського району та області, скоїли розбійний напад на ОСОБА_9 та ОСОБА_10, поєднаний з проникненням у житло, вчинений організованою групою, під час якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб, вчинили закінчений замах на умисне вбивство з особливою жорстокістю потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, тобто двох осіб, вчинене з корисливих мотивів, з метою приховати інший злочин.
Ці злочини вони вчинили за таких обставин.
У другій половині січня 2013 року ОСОБА_1, переслідуючи мотиви незаконного збагачення, створив організовану злочинну групу, тобто стійке об'єднання групи осіб для спільного заняття злочинною діяльністю, а саме вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, корисливого спрямування - розбійного нападу на приватне помешкання.
До складу організованої злочинної групи ОСОБА_1 залучив непрацюючих жителів смт. Машівка Полтавської області - раніше судимого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 При створенні злочинної групи ОСОБА_1 усвідомлював, що вказані особи ніде не працюють, не мають постійного джерела доходів, мають у власності автотранспорт, який необхідний для вчинення розбійного нападу, а також наявність кримінального покарання у ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення корисливого характеру.
У процесі спілкування між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були налагоджені та узгоджені тісні стосунки, які трансформувались в спеціальні загальні правила поведінки та стійку злочинну діяльність учасників групи.
Дана організована злочинна група характеризувалась корисливою направленістю дій її учасників, єдністю їх намірів щодо отримання наживи шляхом вчинення розбійного нападу з метою заволодіння грошовими коштами в значному розмірі, підшукування автотранспорту, мобільністю, своєю стійкістю, чіткою розробкою плану вчинення нападу, детальною підготовкою до вчинення кримінального правопорушення, що виразилося в розподілі ролей між співучасниками, неодноразовими виїздами до об'єкту майбутнього нападу з метою розвідки та уточнення плану дій безпосередньо на місцевості, підшукуванням міспя переховування автомобіля на момент нападу, підбором та підготовкою засобів для вчинення кримінального правопорушення, як то дерев'яної палиці, скотчу, масок, спеціального одягу, перчаток. Всі члени організованої злочинної групи були обізнані щодо протиправних цілей угрупування - антигромадського спрямування, виявляли бажання і сприяли досягненню визначеної мети в ході вчинення кримінального правопорушення, в межах відведеної кожному з учасників групи спеціальної ролі.
Будучи організатором злочинної групи, ОСОБА_1 підібрав учасників групи, розподілив між ними ролі, підшукав об'єкт протиправного посягання, розробляв план вчинення нападу, з'ясовував умови і обставини (місце, час) його реалізації. Також він організовував та проводив ретельну підготовку до вчинення кримінального правопорушення, а саме: за його вказівкою члени організованої злочинної групи неодноразово виїжджали до об'єкту нападу, обстежували шляхи підходу - відходу, встановлювали і аналізували наявність перешкод та умов, що сприяли вчиненню розбою. ОСОБА_1 особисто підшукував та пристосував знаряддя вчинення кримінального правопорушення, давав відповідні вказівки співучасникам. Сам приймав активну участь у безпосередньому скоєнні розбою та керував діями інших співучасників. ОСОБА_2, являючись активним членом злочинної групи та маючи попередній кримінальний досвід, відповідно до відведеної йому ОСОБА_1 ролі, спрямованої на досягнення плану вчинення кримінального правопорушення, приймав участь у розробці плану та підготовці до його вчинення. Під час нападу безпосередньо наносив дерев'яною палицею тілесні ушкодження потерпілому, висловлював до потерпілих погрози та вимоги передачі грошових коштів, здійснював пошук коштів на території домогосподарства ОСОБА_9
ОСОБА_3, являючись членом злочинної групи, відповідно до відведеної йому ОСОБА_1 ролі, спрямованої на досягнення плану вчинення кримінального правопорушення, забезпечив членів групи автотранспортом, доставляв учасників групи до місця вчинення нападу. На місці вчинення розбою безпосередньо наносив кулаком тілесні ушкодження потерпілій, висловлював до потерпілих погрози та вимоги передачі грошових коштів, здійснював пошук коштів на території домогосподарства ОСОБА_9. Так діями ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вчинено кримінальні правопорушення при наступних обставинах.
Наприкінці січня 2013 року ОСОБА_1, будучи обізнаним про майновий стан потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та можливу наявність у них вдома значної суми грошей, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами, прийняв рішення про створення організованої злочинної групи для вчинення розбійного нападу на потерпілих. Реалізуючи свій протиправний умисел, запропонував своєму знайомому ОСОБА_2 вчинити на ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розбійний напад. Обговорюючи намір вчинення злочину, обвинувачені усвідомили необхідність залучення третього співучасника, який мав би у своєму розпорядженні автомобіль та міг би його використати при здійсненні розбійного нападу., тому прийшли до спільного висновку про залучення ОСОБА_3 Відповідно до прийнятого рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висловили йому пропозицію про спільне вчинення розбійного нападу, на що ОСОБА_3 погодився. З метою підготовки до вчинення правопорушення члени організованої злочинної групи на початку лютого 2013 року прибули до с. Огуївка Машівського району Полтавської області на автомобілі ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, де ОСОБА_1 вказав на об'єкт нападу - садибу ОСОБА_9, проїжджаючи повз яку обвинувачені вивчали шляхи проникнення, розташування будівель в домоволодінні, наявність паркану та інші обставини, що слід було врахувати при скоєнні нападу.
Вдруге з метою обговорення плану дій по вчиненню розбою учасники групи зустрілися 4 лютого 2013 року у смт. Машівка. Під час зустрічі ОСОБА_1 повідомив про необхідність ще одного розвідувального виїзду до об'єкту нападу, на що інші учасники групи погодились. Того ж дня, в обідній час, члени організованої злочинної групи на автомобілі ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 поїхали у с. Огуївка, та визначили місце, де слід було залишити автомобіль під час нападу, а також було прийняте рішення про скоєння нападу у той же вечір. Реалізуючи план дій, ОСОБА_1 наказав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяти для вчинення нападу запасний одяг та взуття, виготовити маски на обличчя та взяти перчатки, а сам повинен був узяти дерев'яну палицю, мотузку та скотч для зв'язування потерпілих.
Згідно з попередньою домовленістю, обвинувачені повинні були діждатися, коли потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вечерятимуть у літній кухні, в цей час учасники групи повинні були б зайти у приміщення, зв'язати та, з'ясувавши за допомогою погроз і застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілих, місце зберігання грошей, після чого один з учасників повинен був би утримувати потерпілих, а в цей час інші співучасники повинні були приникнути у будинок з метою відшукання грошей.
Того ж дня, близько 19 години, члени організованої злочинної групи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зустрілися в обумовленому місці у смт. Машівка Полтавської області, де завантажили до автомобіля ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, запасний одяг та взуття, маски, перчатки, дерев'яну палицю, ніж, мотузку та скотч, та виїхали до с. Огуївка Машівського району Полтавської області. Прибувши до раніше визначеного місця, переодягнулися в інший одяг та взуття, одягли маски, печатки, ОСОБА_2 взяв дерев'яну палицю, а ОСОБА_1 - мотузку та скотч, та попрямували до домоволодіння ОСОБА_9 Реалізуючи попередньо схвалений план нападу, учасник групи підійшли до двору та почали чекати, поки потерпілі зайдуть у літню кухню. Побачивши, що на подвір'ї є лише ОСОБА_10, вирішили змінити план нападу та дочекалися поки вона зайшла до будинку, після чого обвинувачені через незамкнені двері проникли до будинку, та, діючи за раніше визначеними ролями, ОСОБА_2 почав наносити удари палицею по тулубу та кінцівках ОСОБА_9, який у цей момент лежав на ліжку в одній із кімнат, після чого ОСОБА_1 допоміг ОСОБА_2 зв'язати руки потерпілому та обмотав голову скотчем. Одночасно ОСОБА_3 наносив удари по голові потерпілій ОСОБА_10, яка сиділа у кріслі в іншій кімнаті. Тим самим своїми діями співучасники спричинили ОСОБА_9 тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом лівого ліктьового суглобу зі зміщенням та набряком м'яких тканин, забійну рану лівого ліктьового суглобу, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1160 від 26.06.13 року оцінюються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я та гематому обличчя, забійні рани передньої черевної стінки, які оцінюються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; багаточисельні забої м'яких тканин та садна шкіри тулубу, голови, кінцівок, які оцінюються як легкі тілесні ушкодження; також спричинили ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді гематоми, синців, припухання м'яких тканин, саден шкіри та крововиливів в шкіру голови, тулубу, кінцівок, субконьюктивального крововиливу лівого ока, які утворилися не менш ніж від 11-кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 620 від 02.04.13 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тобто застосували насильство, небезпечне для життя та здоров'я осіб, які зазнали нападу. Після чого ОСОБА_3 примусив ОСОБА_10 переповзти в кімнату, де на підлозі лежав зв'язаний ОСОБА_9, та лягти на підлогу поруч з останнім. Діючи згідно з попередньою домовленістю, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали висловлювати до них вимогу передачі їм грошових коштів, погрожуючи при цьому спалити живцем. Сприймаючи погрози реально та усвідомлюючи небезпеку для свого життя та здоров'я, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили нападникам, що в автомобілі ОСОБА_9 лежить гаманець з 600 грн. та пластикова банківська картка ОСОБА_10, на якій зберігається 3000 грн. Вказані грошові кошти та пластикові банківські картки НОМЕР_2 ПАТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_10, НОМЕР_3 АТ «Державний ощадний банк України» на ім'я ОСОБА_10, НОМЕР_4 АТ «Державний ощадний банк України» на ім'я ОСОБА_9, у вказаних потерпілими місцях знайшов та заволодів ОСОБА_1, віддавши частину грошей ОСОБА_2 Також під час нападу ОСОБА_2 відкрито заволодів знайденими в будинку ножем вартістю 30 грн. та ювілейною медаллю « 60 років Перемоги». Під час нападу ОСОБА_1 здалося, що ОСОБА_2 назвав ОСОБА_3 по імені - «ОСОБА_3». Побоюючись за те, що потерпілі почули ім'я одного з нападників, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийти з будинку, де вони почали з'ясовувати цю обставину. Під час розмови ОСОБА_2 переконував співучасників у тому, що він не називав ніяких імен. Проте ОСОБА_1 та ОСОБА_3, побоюючись впізнання ОСОБА_3, з метою укриття злочину, прийняли рішення про позбавлення життя потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 шляхом підпалу, таким чином вийшли за межі попередньої домовленості щодо вчинення розбійного нападу. З метою перешкодити потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити палаючий будинок, ОСОБА_1 зламав ручку на вхідних дверях будинку, після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 накрили ковдрою потерпілих, які лежали зв'язаними на підлозі, а ОСОБА_3 за допомогою сірників та ганчірки підпалив диван, що знаходився у кімнаті, де перебували потерпілі. Переконавшись у тому, що підпал вдався, та вважаючи свої дії, спрямовані на заподіяння смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_10 необхідними та достатніми для настання їх смерті, співучасники залишили будинок та направилися до автомобіля, проте умисне вбивство не було доведено до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки потерпілі зуміли розв'язатися та покинути будинок через вікно. Залишивши місце скоєння правопорушення, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поїхали у напрямку м. Полтави. По дорозі зупинилися біля смітника, де спалили дерев'яну палицю, маски, перчатки, одяг та взуття, які використовували під час нападу. Прибувши до м. Полтави, у банкоматі ПАТ «Фінанси та кредит» по вул. Фрунзе, 57 у м. Полтава, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зняли з карткового рахунку потерпілої ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 3000 грн. та розподілили їх між собою.
Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих їм правопорушень визнали повністю, підтвердивши суду обставини їх скоєння, та щиро розкаялися.
Обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 4 ч. 187 КК України визнав повністю, підтвердивши обставини його вчинення та щиро розкаявся; вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.1, п.4, п.6, п.9, п.12 ч.2 ст.115 КК України не визнав повністю та пояснив, що під час нападу, коли всі учасники групи ходили по будинку в пошуках грошей, його покликав ОСОБА_1 і наказав вийти з будинку. Там ОСОБА_1 запитав у нього, навіщо він назвав ОСОБА_3 по імені - «ОСОБА_3». Він почав переконувати ОСОБА_1 у тому, що це йому почулося. Потім ОСОБА_1 покликав ОСОБА_3 і вони вирішили підпалити будинок, оскільки боялися, що їх впізнають. Він спочатку намагався переконати їх не робити цього, проте ОСОБА_1 і ОСОБА_3 його не послухали і пішли до будинку. Повідомивши їм про те, що він не буде брати участь у підпалі, вийшов на подвір'я і чекав їх біля воріт.
Окрім визнання вини самими підсудними, їх винуватість у вчиненні інкримінованих правопорушень підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, які узгоджуються між собою.
Так, допитані в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що ввечері 4 лютого 2013 року ліг спати. Прокинувся від ударів у різні частини тіла, потім його кинули на підлогу, зв'язали руки та ноги, замотали скотчем рот, продовжували бити та вимагати гроші. Після чого поклали поруч його дружину ОСОБА_10, накрили їх ковдрою. Під час нападу вони декілька разів виходили з будинку та поверталися. Через деякий час почув, як повернулося двоє, зламали замки, потім почув, як підпалюють, через деякий час почув, як один із них сказав «ну, вже все», і вони вийшли. Через деякий час дружині вдалося розв'язатися самій та допомогти йому. Після чого він побіг до сусідів кликати на допомогу, викликав пожежників, швидку та міліцію. Просив обвинувачених суворо не карати. Цивільний позов підтримав та просив задовольнити.
Аналогічні покази надала в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10, яка також просила суворо не карати винних. Цивільний позов підтримала та просила задовольнити.
Показання потерпілих узгоджуються з показаннями обвинувачених і об'єктивно підтверджуються письмовими доказами.
Як пояснив свідок ОСОБА_11 близько 22 год 4 лютого 2013 року до нього постукав у двері сусід ОСОБА_9, він перебував у збудженому стані, кричав, що на них напали бандити у масках, били та вимагали гроші, а також підпалили будинок. Він був у нижній білизні, весь закривавлений, а також у нього був замотаний скотчем рот та зв'язані руки. Він побіг до будинку ОСОБА_9, побачив там пожежу, яку допомагав тушити.
Свідок ОСОБА_12 повідомила, що співмешкає з ОСОБА_1 4 лютого 2013 року він повернувся пізніше, ніж зазвичай - близько 23-00. Також із ним у цей вечір не було телефонного зв'язку.
Свідок ОСОБА_13 повідомив, що надавав у користування ОСОБА_3 свій власний автомобіль ВАЗ 2110 д.н.з. НОМЕР_1, для яких цілей він його використовував - йому не відомо.
Також вина обвинувачених повністю підтверджується:
- висновком судово-медичної експертизи № 620 від 02.04.13 року, згідно з яким у потерпілої ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді гематоми, синців, припухання м'яких тканин, саден шкіри та крововиливів в шкіру голови, тулубу, кінцівок, субконьюктивального крововиливу лівого ока, які утворилися не менш ніж від 11-кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 620 від 02.0,4.13 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с. 7-8 Т. 3);
- висновком судово-медичної експертизи № 1160 від 26.06.13 року, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом лівого ліктьового суглобу зі зміщенням та набряком м'яких тканин, забійна рана лівого ліктьового суглобу, які оцінюються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я та гематому обличчя, забійні рани передньої черевної стінки, які оцінюються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; багаточисельні забої м'яких тканин та садна шкіри тулубу, голови, кінцівок, які оцінюються, як легкі тілесні ушкодження (а.с. 10-12 Т. 3);
- протоколами огляду місця події від 04.02.2013 року та від 06.02.2013 року, де у будинку ОСОБА_9 у с. Огуївка Машівського району та області зафіксовано сліди пожежі, а також були виявлені сліди пальців рук, взуття та були вилучені речі(а.с. 107-121, 128 -131 Т. 2);
- висновком судово-пожежної експертизи №15 від 27.03.2013 року, згідно з яким причиною виникнення пожежі у будинку ОСОБА_9 у с. Огуївка Машівського району та області послугувало джерело запалювання, занесене зовні; осередок пожежі знаходився у середній частині дивану, який розташований у вітальні житлового будинку з правої сторони від входу(а.с. 89-95 Т. 3);
- висновком судово-трасологічної експертизи №21 від 08.02.2013 року, згідно з яким сліди фактури тканини, виявлені та вилучені 04.02.2013 року при огляді місця події у будинку ОСОБА_9 у с. Огуївка Машівського району та області, могли бути утворені п'ятипалою рукавичкою з трикотажу(а.с. 117-120 Т. 3);
- протоколами слідчих експериментів від 09.06.2013 року за участю підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та відеозаписом цих слідчих дій, з яких вбачається, що обвинувачені детально показали місце вчинення нападу, продемонстрували спосіб та обставини його вчинення(а.с. 34-44, 51-80, 83-86, 88, 89, 90-102 Т. 2);
- висновками судово-психологічних експертиз №604 від 15.08.2013 року, №602 від 12.08.2013 року, згідно з якими у відеозаписах слідчих експериментів від 09.06.2013 року за участю підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не констатуються ознаки психологічного впливу на них з боку осіб, що брали участь у проведенні даної слідчої дії(а.с. 201-217, 235-253 Т. 1);
- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 1181 від 26.06.13 року, згідно з яким покази ОСОБА_2, дані ним у ході проведення слідчого експерименту та в протоколі допиту загалом не протирічать механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_9 (а.с. 14-15 Т. 3);
- висновком судово-трасологічної експертизи №80 від 19.06.2013 року, згідно з яким сліди фактури тканини могли бути залишені рукавичкою, вилученою 09.06.2013 року при проведенні слідчого експерименту з ОСОБА_3 (а.с. 47-151 Т. 3);
- висновком судово-трасологічної експертизи №393 від 26.06.2013 року, згідно з яким на вилучених 09.06.2013 року при проведенні слідчого експерименту з ОСОБА_3 на звалищі неподалік від с. Селещина Полтавського району та області зі сторони траси Київ-Харків, джинсових штанах, фрагментах одягу, печаток є сліди пошкоджень, утворених в результаті розриву матеріалу тканини та термічного впливу на матеріал тканини (а.с.155-163 Т. 3);
- випискою по карті НОМЕР_2, належній ОСОБА_10 за період з 04.02 по 05.02.2013 року, та повідомленням директора ГРУ РУ ПАБ КБ «Приватбанк», з яких вбачається, що 04.02.2013 року о 22-36 год. із зазначеного рахунку були зняті грошові кошти в сумі, еквівалентній 370,14 дол. США(а.с. 139, 144 Т. 2);
- протоколами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж(електронних інформаційних систем) від 22.02.2013 року та від 26.02.2013 року(а.с. 147-178), згідно з якими було знято відеозаписи з камер спостереження та роздруковані фототаблиці, на яких зафіксовані зображення осіб під час зняття коштів із належних потерпілим банківських рахунків;
Суд вважає вину обвинувачених у вчиненні розбійного нападу повністю доведеною вищенаведеними доказами, що були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, що викривають ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як осіб, що у складі організованої групи вчинили розбійний напад на потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, поєднаний з проникненням у їхнє житло, а тому їхні дії колегія суддів кваліфікує за ч.4 ст187 КК України.
Крім того, під час нападу на потерпілих обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3, виходячи за межі попередньої домовленості з ОСОБА_2 про скоєння розбійного нападу, за попередньою змовою групою осіб, вчинили закінчений замах на вбивство двох осіб, з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів та з метою приховати інший злочин, і їхні злочинні дії у цій частині колегія суддів кваліфікує за ч. 2 ст. 15, п. 1, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
У судовому засіданні вина ОСОБА_2 у замаху на умисне вбивство потерпілих не знайшла свого підтвердження, тому у цій частині пред'явленого обвинувачення його слід виправдати.
В силу ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених, суд визнає молодий вік підсудних, їх щире каяття та визнання вини, часткове відшкодування заподіяної потерпілим моральної шкоди, а також вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, судова колегія, виходячи з вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини справи, роль і ступінь участі кожного з них у злочинах, думку потерпілого, а також всі дані про особи винних.
Судова колегія насамперед враховує, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили особливо тяжкі злочини, ініціатором яких був обвинувачений ОСОБА_1
Разом з тим, враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що потерпілі просили суворо не карати обвинувачених, з урахуванням їх позитивної характеристики, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої за дане кримінальне правопорушення.
Окрім того, незважаючи на те, що санкцією статті кримінального закону, за якою ОСОБА_3 визнаний винуватим, безальтернативно передбачено додаткове покарання - конфіскація майна, колегія суддів вважає за доцільне застосувати в цій частині ст. 69 КК України з огляду на наявність декількох пом'якшуючих вину обставин, та, зокрема, наявності на його утриманні двох неповнолітніх дітей, в т.ч. дитини-інваліда та дружини - інваліда 3-ї групи.
За висновками амбулаторних психолого-психіатричних експертиз вони є осудними, під дію ч.2 і ч.3 ст.19 та ст.20 КК України не підпадають. (т.3 а.с.63-70,72-78,80-85 ).
Відповідно до медичних висновків ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не потребують примусового лікування від алкоголізму ( а.с. 7,30,48 Т. 4)
За місцем проживання та навчання обвинувачені характеризуються позитивно.
Потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди: ОСОБА_9 на суму 96 906,22 грн.: 36 906,22 грн. матеріальної шкоди та 60 000 грн. моральної шкоди; та ОСОБА_10 . на суму 64 000грн.: 4 000 грн. матеріальної та 60 000 моральної шкоди.
Зазначені цивільні позови підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих, колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнали потерпілі, характер немайнових втрат (їх тривалості і можливості відновлення), їх стан здоров'я, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, висновку, що позов у частині відшкодування моральної шкоди в сумі 60 тис. грн. підлягає частковому задоволенню, а саме - по 50 00 грн. кожному. При цьому розмір моральної шкоди, завданої внаслідок розбійного нападу, суд визначає у розмірі 20 000 грн., який підлягає стягненню з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку; з врахуванням часткового відшкодування моральної шкоди обвинуваченими під час судового розгляду, солідарному стягненню у цій частині підлягає на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - по 16 250 грн. кожному. Моральну шкоду, заподіяну внаслідок замаху на умисне убивство потерпілих при обтяжуючих обставинах, колегія суддів визначає у розмірі 30 000 грн., яка підлягає солідарному стягненню з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які визнані винними у скоєнні цього правопорушення.
У частині матеріальної шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_9, загальну суму майнової шкоди слід диференціювати з врахуванням характеру злочинів, вчинених обвинуваченими та вини кожного у її заподіянні. Так, шкода, завдана внаслідок розбійного нападу у розмірі 12691,22 грн. підлягає стягненню з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку. Матеріальна шкода, яка полягає у знищенні та пошкодженні майна внаслідок підпалу у розмірі 23 615 грн., підлягає солідарному стягненню з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які визнані винними у скоєнні цього правопорушення.
Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст.100 КПК України:
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 5505,20 грн.
Також із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 слід стягнути документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 1200 грн.
Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України,
ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:
- за ч.4 ст.187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна;
- за ч.2 ст.15, п.1, п.4, п.6, п.9, п.12 ч.2 ст.115 КК УКраїни із застосуванням ст. 69 КК України у виді 7(семи) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
На підставі ч.1ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання:
- за ч.4 ст.187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (пяти) років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна;
- за ч.2 ст.15, п.1, п.4, п.6, п.9, п.12 ч.2 ст.115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 7(семи) років позбавлення волі без конфіскації майна;
На підставі ч.1ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання:
- за ч.4 ст.187 України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (пяти) років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
У порядку ст.71 КК України до покарання, визначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання, призначене ОСОБА_2 вироком Машівського районного суду Полтавської області від 11.10.2012 року за ч. 1, ч. 2 ст. 185, 75 КК України у виді 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, та остаточно обрати йому до відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років років, з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
ОСОБА_2 - за ч.2 ст.15, п.1, п.4, п.6, п.9, п.12 ч.2 ст.115 КК України - виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід щодо засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 рахувати з дня їх затримання - з 08.06.2013 року.
Цивільні позови потерпілих задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_9 12691,22 грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_9 23 615 грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_9 16 250 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_9 30 000 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_10 16 250 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_10 30 000 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_10 4 000 грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням:
- судово-імунологічної експертизи № 70 від 26.06.13 вартістю 195, 60 грн. - по 65, 20 грн. з кожного;
- судово-імунологічної експертизи № 71 від 26.06.13 вартістю 391,20 грн. - по 130,40 грн. з кожного;
- судово-пожежотехнічної експертизи № 15 від 27.02.13, вартістю 586,80 грн. - по 195,60 грн. з кожного;
-
- судово-дактилоскопічна експертиза № 31 від 06.03.13, вартість 195, 60 грн. - по 65, 20 грн. з кожного;
-
- судово-дактилоскопічна експертиза № 46 від 08.04.13, вартістю 195, 60 грн. - по 65, 20 грн. з кожного;
- судово-трасологічна експертиза № 21 від 08.02.13, вартістю 196 грн. - по 65, 33 грн.з кожного;
- судово-дактилоскопічна експертиза № 20 від 08.02.13, вартість 196 грн. - по 65, 33 грн. з кожного;
- судово-імунологічна експертиза № 68 від 18.06.13, вартість 195, 60 грн. - по 65, 20 грн. з кожного;
- судово-трасологічна експертиза № 82 від 21.06.13, вартість 195, 60 грн. - по 65, 20 грн. з кожного;
- судово-трасологічна експертиза № 81 від 20.06.13, вартість 195, 60 грн. - по 65, 20 грн. з кожного;
- судово-трасологічна експертиза № 80 від 19.06.13, вартість 195, 60 грн. - по 65, 20 грн. з кожного;
- судово-портретна експертиза № 5104 від 26.06.13, вартість 2570,40 грн. - по 856,80 грн. з кожного;
- судово-трасологічна експертиза № 393 від 26.06.13, вартість 195, 60 грн. - по 65, 20 грн. з кожного;
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 1200 грн. у рівних частинах - по 600 грн. з кожного.
Речові докази по справі:
- диски з відеозаписом слідчих дій та камер зовнішнього спостереження відділень банків - зберігати при справі;
- автомобіль ВАЗ 2110 д.н.з.НОМЕР_1; куртку зимову чорного кольору; спортивну кофту «Адідас», чорного кольору; шапку; спортивні штани, чорного кольору; спортивну кофту, чорного кольору з сірими вставками; 2 упаковки з-під сім-карток мобільного оператора «МТС»; телефон «LG», телефон «Моторола» чорного кольору, розкладний, телефон «Самсунг» розкладний, телефон «Соні Еріксон», телефон «Моторола», червоного кольору, розкладний; мобільний телефон «Нокіа» в корпусі помаранчево-чорного кольору, мобільний телефон «Нокіа» в корпусі сіро-білого кольору, мобільний телефон «Моторола» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Нокіа» в корпусі типу «слайдер», мобільний телефон «Соні Еріксон» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Нокіа», ІМЕІ НОМЕР_5 мобільний телефон «Соні Еріксон», ІМЕІ НОМЕР_6, картки ломбарду «Скарбниця» НОМЕР_18 та НОМЕР_19, мобільний телефон «Ріу», ІМЕІ НОМЕР_7 та НОМЕР_8; куртка чоловіча, чорного кольору; 4 пластикові банківські картки НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11 та НОМЕР_12; мобільний телефон «Ріу», ІМЕІ НОМЕР_13 та НОМЕР_14; 2 шкіряні куртки, чорного кольору; мобільний телефон «Сіменс», ІМЕІ НОМЕР_15; кросівки чорного кольору; «сполер Ворон Глас»; мобільний телефон «Самсунг» разом з сім-карткою мобільного оператора «МТС» НОМЕР_16; пластикову банківську картку «Приватбанку» НОМЕР_17; 2 пластикових ковпака автомобіля ВАЗ 2110 - повернути власникам;
- усі інші речі як такі, що не представляють цінності, підлягають знищенню.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 30 днів з моменту проголошення.
Головуючий суддя: Л.І.Стрюк
Суддя: Л.В.Шелудяков
Суддя: С.А.Цибізова