255/1987/13-ц
Провадження №2/255/1032/2013
Справа №255/1987/13-ц
20 вересня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді - Орєхова О.І.,
при секретарі - Лисенко Л.В., Лещенко М.В., Ангеліній Н.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільній власності та визнання права власності на 1/12 частку квартири,-
Позивачка ОСОБА_4 звернулася до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовною заявою до ОСОБА_5 про припинення права власності на частку в спільній власності та визнання права власності на 1/12 частку квартири, посилаючись на наступні обставини.
На підставі витягу №36396103 від 24.11.2012 року з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Бюро технічної інвентаризації м. Донецька. Позивачу належить 11/12 долі квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Власником 1/12 долі вказаної квартири є відповідач. Квартира розташована на першому поверсі, складається з двох суміжних кімнат загальною площею 41.4 кв. м., житловою площею 26.6 кв. м.
Виходячи з долі відповідача, ОСОБА_5 належить 3,45 кв. м. загальної площі та 2.21 кв. м. житлової площі даної квартири.
Відповідач в цій квартирі ніколи не мешкав та протязі тривалого часу мешкає разом зі своєю сім'єю в окремій квартирі. Таким чином, відповідачу належить незначна частка квартири, загальне володіння та користування даним майном неможливе, припинення права відповідача на частину в загальному майні не несе суттєвої шкоди його інтересам та членам його сім'ї.
Позивачка неодноразово пропонувала відповідачу продати свою долю в загальному майні, але останній від продажу відмовився. При цьому позивачка виходила з того, що доля відповідача є незначною і не може бути виділена в натурі.
Вартість вказаного нерухомого майна, згідно проведеної незалежної оцінки, складає 345 442 грн., з яких вартість 1/12 частини складає 28 787 грн., а вартість 11/12 частини складає 316 655 грн.
21 грудня 2012 року відповідачу було направлено лист з пропозицією виплатити вартість її частки в квартирі, в сумі 28 787 грн. Дана пропозиція ОСОБА_5 прийнята не була.
На підставі викладеного позивачка ОСОБА_4 просить суд, припинити право ОСОБА_5 на 1/12 частину квартир розташованої за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/12 частку квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1; виплатити ОСОБА_5 28 787 грн., внесені на депозитний рахунок суду; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 судові витрати.
31 липня 2013 року представник відповідачки ОСОБА_5- ОСОБА_2, діючи на підставі довіреності (а.с.81), надала до суду заяву про зміну відповідача у справі, а саме відповідача ОСОБА_5 замінити на відповідача ОСОБА_2, оскільки первісний відповідач подарувала ОСОБА_2 спірне майно.
Ухвалою суду від 23 серпня 2013 року, замінено у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права власності на частку в спільній власності та визнання права власності на 1/12 частку квартири, первісного відповідача ОСОБА_5 на належного відповідача ОСОБА_2 (а.с.157-158).
Після чого представником позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності (а.с.61), було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивачка просить суд припинити право ОСОБА_2 на 1/12 частини квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_4 прав власності на 1/12 частину квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1; виплатити ОСОБА_2 суму у розмірі 26 287 грн., внесені на депозитний рахунок суду; стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_4 судові витрати та витрати витрачені на проведення експертизи.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_4 підтримав повність, надавши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності (а.с.145), позовні вимоги ОСОБА_4 не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 про припинення права власності на частку в спільній власності та визнання права власності на 1/12 частку квартири, підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Судом встановлені наступні обставини.
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Донецька, позивачка ОСОБА_4 є власницею 11/12 частки квартири, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1.
Власницею ж 1/12 частки цієї ж квартири, є ОСОБА_5 (а.с.4).
Загальна проща даної квартири складає 41.4 кв. м., житлова площа складає 26,6 кв.м.
Право власності на 11/12 частини квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1, позивачка ОСОБА_4 набула на підставі договору дарування від 12.03.2008 року та на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.35-36,37).
На підставі договору дарування 1/12 частки квартири, укладеному між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 08 червня 2013 року, ОСОБА_2 отримала в дарунок 1/12 частку квартири, двокімнатної, за АДРЕСА_1 (а.с.141).
Тому ухвалою суду від 23 серпня 2013 року, по даній цивільній справі було замінено неналежного відповідача ОСОБА_5 на належно відповідача ОСОБА_2 (а.с.157-158).
Встановлено, що в спірній квартирі відповідачка ОСОБА_2 не мешкає та ніколи не мешкала, ніяких витрат по утриманню квартири не несе.
Як зазначалося вище, загальна площа АДРЕСА_1 41,4 кв. м., з якої жила - 26,6 кв. м. Відповідачці не може бути виділена частка цієї площі у фактичне користування, оскільки на її 1/12 частку припадає 2,21 кв. м. житлової площі, яка не може бути виділена в натурі.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 статті 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 статті 57 ЦПК України ці данні встановлюються на підставі сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.2 ст.321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя ( одного з них ) до суду з таким позовом ( ст. 11 ЦК України ) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
Згідно висновку будівельно-технічного дослідження №2798/24 від 31 липня 2013 року встановлено, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_1, станом на дату оцінки може складати 315 444 грн.; 1/12 частина вище визначеної суми складає 26 287 грн. ( а. с. 131-133 ).
Встановлено, що позивачкою ОСОБА_4, відповідно до вимоги ч.2 ст.365 ЦК України, внесено на депозитний рахунок суду 26 287 грн. гривень, що підтверджується квитанцією №N11lК46467 від 17.09.2013 року.
Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є власницею частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджено відповідачкою та її представником.
Листом від 28.08.2013 року представником позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_1, було запропоновано відповідачці ОСОБА_2 продати належну їй 1/12 частку квартири АДРЕСА_1, або придбати у позивачці належну їй 11/12 частку, вказаної квартири.
Однак, відповіді на даний лист, позивачкою ОСОБА_4 отримано не було.
Проаналізувавши матеріали справи, наведені норми закону та пояснення сторін, суд приходить до висновку, що частка квартири, яка належить відповідачці ОСОБА_3 є незначною і не може бути виділена в натурі. Тому, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільній власності та визнання права власності на 1/12 частку квартири є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати понесені при зверненні до суду у сумі 287 гривень, та витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1175,04 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 321, 328, 365, 367 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 15, 27, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992 р. № 13 і від 25.05.1998 року № 15 «Про судову практику застосування судами законодавства, які регулюють право власності громадян на житловий будинок», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільній власності та визнання права власності на 1/12 частку квартири, - задовольнити.
Припинити право ОСОБА_2 на 1/12 частку у праві власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/12 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 вартість 1/12 частини квартири АДРЕСА_1 у сумі 26 287 гривень, які перебувають на депозитному рахунку суду та зобов'язати Територіальне Управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області повернути ОСОБА_2 дану грошову суму, яка знаходиться на розрахунковому рахунку Територіального Управлення Державної судової адміністрації України у Донецькій області № 37317004001000, МФО 834016.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 287,88 гривен та витрати на проведення експертизи у сумі 1175,04 грн. гривень, а всього 1462 гривень (одна тисяча чотириста шістдесят дві гривні ) 92 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Ворошиловського районного
суду міста Донецька О.І. Орєхов