255/5464/13-ц
Провадження 2/255/1675/2013
Справа 255/5464/13-ц
17 вересня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Орєхова О.І.
при секретарі - Лисенко Л.В., Лещенко М.В., Ангеліній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, посилаючись на наступні обставини.
Вона, ОСОБА_1, проживає у чотирикімнатній квартирі НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1.
Дана квартира належить їй на підставі договору дарування від 08.01.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори Демяносовою В.Ф. за реєстровим № 7-3.
Її квартира знаходиться на першому поверсі. Поверхом вище над її квартирою знаходиться квартира НОМЕР_2.
22 березня 2013 року, о другій годині ночі, коли її сім'я мирно спала, зі стелі почала капати вода, потоки збільшувалися і вже згодом стеля та стіни в усіх кімнатах були мокрі і зода почала прибувати і на підлогу.
Оскільки затоплення сталося вночі, то вона викликала міську аварійну службу для перекриття подачі води, а працівників ЖЕУ викликала лише вранці, її заявка про залиття квартири зареєстрована в реєстраційному журналі ЖЕУ за вхідним № 100, про що поставлена відмітка на її заяві про складення акту залиття.
Коли вона разом з працівниками ЖЕУ піднялися поверхом вище у квартиру НОМЕР_2, виявилось, що там відбувся порив гнучкого шланга подачі холодної води у ванній кімнаті під раковиною на підводі до змішувача, про що працівниками ЖЕУ був складений Акт від 22 березня 2013 року.
Як зафіксовано в вищезазначеному Акті, мешканці квартири НОМЕР_2 самовільно зробили заміну гнучкого шлангу без узгодження з КП «СЕЗ» Ворошиловського району, в результаті чого його порив призвів до залиття її квартири НОМЕР_1.
Сусідами, працівниками офісу квартири НОМЕР_2 та представниками офісу «OTIC», що знаходиться в підвальному приміщенні під її квартирою НОМЕР_1, було проведено огляд її квартири і письмово зафіксовано наявні пошкодження після залиття.
Відповідно до Акту про залиття квартири від 22.03.2012 року, при обстеженні встановлено, що внаслідок затоплення квартира зазнала значних пошкоджень: замокання гіпсокартонових стін та стелі, відшарування шпалер, здуття ламінату у жилих кімнатах, часткове відшарування керамічної плитки у ванній кімнаті, пошкодження електричної мережі, замокання плінтусів та пластику та ін.
На теперішній час квартира потребує відновлювального ремонту.
Відповідач категорично відмовився навіть обговорювати з нею факт залиття та відшкодування завданої їй та її майну шкоди.
23 березня 2013 року вона звернулася до КП СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька з заявою провести експертну оцінку технічного стану квартири та її експлуатаційної придатності. Ними на підставі Акту про залиття квартири від 22.03.2013 року було зроблено аналіз технічного стану квартири і складено Дефектний акт та кошторис витрат на ремонтні роботи, які необхідно провести для усунення пошкоджень в результаті залиття, вартості цих робіт та матеріалів.
Таким чином, Актом про залиття від 22.03.2013 року та Локальним кошторисом від 03.04.2013 року встановлено, що у нашій квартирі наявні пошкодження, які виникли внаслідок затоплення квартири.
Вартість відновлювального ремонту квартири після залиття відповідно до кошторису становить 28 935, 60 грн. (двадцять вісім тисяч дев 'ятсот тридцять п 'ять гривень, 60 коп.).
Їй відомо, що власником квартири НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 19.09.2005 року, але він особисто в квартирі не проживає та не зареєстрований, що підтверджуються довідкою, наданою ЖЕУ № 7 м. Донецька.
На підтвердження інформації про власника квартири НОМЕР_2, вважає за необхідне надати суду у якості доказу інформаційну довідку з БТІ, але отримати відповідні документи в Бюро технічної інвентаризації м. Донецька неможливо без запиту суду, про що їй було повідомлено посадовою особою Донецького міського Бюро технічної інвентаризації. А саме, відповідно до приписів ч. 3 cт. 28 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» інформаційну довідку з Державного реєстру прав на підставі письмового запиту мають право отримувати суд, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи державної податкової служби, органи Служби безпеки України та інші органи дероісавної влади (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.
Ч. 1 cт. 137 ЦПК України передбачено, що у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.
Оскільки згідно норм ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і сприяє здійсненню прав осіб, що беруть участь у справі, зважаю за необхідне просити суд витребувати з БТІ м. Донецька інформаційну довідку про те, за ким на теперішній час та на підставі якого правовстановлюючого документу зареєстроване право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_2.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності інших громадян.
Відповідно до ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий буоинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний ремонт і капітальний ремонт. Утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного його будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом.
Про зобов'язання власника відшкодовувати за власний рахунок і у повному обсязі збитки, заподіяні майну інших власників особисто або іншою особою, що займає чи використовує приміщення на законних підставах або з відома власника, передбачено, зокрема, ст. 15 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, відповідальність за загальним правилом настає за вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року, із відповідними змінами, «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до норм ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодування в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, із відповідними змінами, «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Отже, в їх ситуації саме з вини власника квартири НОМЕР_2, який неналежним чином утримував свою власність, допустив самовільну заміну гнучкого шлангу у ванній кімнаті, що призвело до його пориву, в результаті чого відбулося залиття її квартири НОМЕР_1.
В результаті цього жахливого затоплення її квартири їй було завдано моральної шкоди.
Моральна шкода полягає у тривалих душевних стражданнях та переживаннях, викликаних емоційним стресом під час того, що сталося. У період весняних холодів, вона зі своєю сім'єю вимушена проживати у квартирі з вологими стінами, стелею та підлогою. До того ж, на момент залиття вона тільки виписалася з лікарні, де проходила стаціонарний курс лікування у зв'язку з запаленням легенів (підтверджується Випискою із історії хвороби від 1 1.03.2013 року). І, в цілому, наслідки дій відповідача позначились на її звичному способі життя та обмежили на невизначений проміжок часу її право на повноцінне використання власного житла.
До теперішнього часу відновлювальний ремонт у квартирі не проведено, вона вимушена проживати у квартирі і одночасно проводити ремонті роботи, що унеможливлює повноцінно використовувати квартиру, як належне місце проживання.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом на підставі ч. 3 ст. 23 ЦК України у залежності від характеру правопорушення; глибини фізичних та душевних страждань; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації; ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За таких обставин, розмір моральної шкоди вона оцінює в сумі 5000 грн. (дві тисячі гривень).
Ще раз зазначає, що в добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодовувати їй шкоду, завдану внаслідок залиття з його вини, тому вона вимушена звернутися з позовом до суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 28 935, 60 грн. та на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5000 грн., стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у повному обсязі.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які діють на підставі довіреності не з»явилась, представниками позивача надано заяву про розгляд справи у їх відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить належним чином оформлена телефонограма, причини неявки суду не сповістив.
Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був повідомлений про слухання справи належним чином, не сповістив суд про причини своєї відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволеню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Судом встановлено наступні обставини.
Позивачка ОСОБА_1, проживає у чотирикімнатній квартирі НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1, яка належить останній на підставі договору дарування від 08.01.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори Демяносовою В.Ф. за реєстровим № 7-3.
Встановлено, що 22 березня 2013 року в ночі сталося залиття квартири позивачки ОСОБА_1
Актом від 22 березня 2013 року, який було складено працівниками ЖЕУ в складі начальника ЖЕУ № 7 Нестирова С.В., майстра т/у Головіна Н.В., майстра т/у Данилової К.В. та мешканця квартири НОМЕР_1 в буд. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зафіксовано, що у квартиру НОМЕР_2, яка знаходься поверхом вище виявилось, що там відбувся порив гнучкого шланга подачі холодної води у ванній кімнаті під раковиною на підводі до змішувача.
Крім того, зафіксовано в вищезазначеному Акті, мешканці квартири НОМЕР_2 самовільно зробили заміну гнучкого шлангу без узгодження з КП «СЕЗ» Ворошиловського району, в результаті чого його порив призвів до залиття квартири НОМЕР_1.
Встановлено, що при обстеженні квартири НОМЕР_1, яка належить позивачці було зафіксовано наявні пошкодження, яких зазнала квартира позивачки, а саме: замокання гіпсокартонових стін та стелі, відшарування шпалер, здуття ламінату у жилих кімнатах, часткове відшарування керамічної плитки у ванній кімнаті, пошкодження електричної мережі, замокання плінтусів та пластику та ін.
Таким чином, Актом про залиття від 22.03.2013 року та Локальним кошторисом від 03.04.2013 року встановлено, що у квартирі НОМЕР_1, яка належить позивачці ОСОБА_1 наявні пошкодження, які виникли внаслідок затоплення квартири, де вартість відновлювального ремонту квартири після залиття відповідно до кошторису становить 28 935, 60 гривень.
Встановлено, що власником квартири НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 19.09.2005 року, але останній особисто в квартирі не проживає та не зареєстрований, що підтверджуються довідкою, наданою ЖЕУ № 7 м. Донецька.
Частина 1 статті 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно частини 3 статті 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Суд вважає, що спричинена позивачу вказана матеріальна шкода, у відповідності із положеннями ст. 1166 ЦК України, повинна бути стягнута з відповідача ОСОБА_2, як власника квартири НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1, з вини якої сталося залиття квартири позивачки ОСОБА_1
Стосовно позовних вимог позивачки в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди у сумі 5 000 гривень, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Обговорюючи відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України питання про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, розмір якої, із урахуванням характеру і тривалості страждань позивачки, суд оцінює в 1 000 гривень і вважає занеобхідне стягнути їх з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1
В силу ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 404, 05 гривень ( 289,35 + 114,70 ).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, - задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану залиттям квартири у сумі 28 935,60 гривень, моральну шкоду у сумі 1 000 гривень та судовий збір у сумі 404,05 гривень, а всього 30 339,65 гривень ( тридцять тисяч триста тридцять дев»ять гривень шістдесят п»ять копійок ).
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О.І. Орєхов