16.09.2013
Справа № 2/271/624/13-ц
Провадження №2/271/581/13
(заочне)
16 вересня 2013 року Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
Головуючого судді Березнікова О.В.,
При секретарі Самуйловій А.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Альянс Град" про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та визнання наймачем квартири, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить суд ухвалити рішення, яким визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, та визнати його наймачем квартири. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що крім нього у вищезазначеної квартири, зареєстровані відповідачі по справі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Відповідачі житловим приміщенням не користуються понад десять років, позивач самостійно сплачує комунальні платежі відповідно до кількості людей, які прописані у квартирі, відповідачі участі у витратах по утриманні квартири не приймають, у зв'язку з чим, йому дуже важко сплачувати комунальні платежі за п'ятьох осіб. На підставі викладеного, позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 та визнати його наймачем вищезазначеної квартири.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, через засоби масової інформації, шляхом опублікування оголошення про їх виклик до судового засідання, у зв'язку з чим, суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України, та зі згоди Позивача вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалює заочне рішення.
Представник третьої особи - Подлєсний В.С., який діяв на підставі довіреності, у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8, пояснив, що знає позивача та знав відповідачів як сусідів, з моменту свого заселення у будинок. Підтвердив факт того, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не проживають в квартирі АДРЕСА_1 понад десять років.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні надала пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_8
Суд, вислухавши пояснення позивача, пояснення свідків, що у судовому заіданні підтвердили факт не проживання відповідачів понад встановлений законом строк, дослідивши та проаналізувавши надані по справі письмові докази вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частинами 1, 3 ст. 58 ЦПК України та ч. 1 ст. 61 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 163 ЖК України, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених ч. 1, п.п. 1, 5 ч. 3 і ч. 4 ст. 71 цього Кодексу. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім'ї не звільняє їх від виконання обов'язків за договором найму жилого приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71, ст. 72 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
З наданих суду доказів вбачається, що згідно виписки з особистого рахунку НОМЕР_1 ТОВ "УК "Альянс Град" від 13.08.2012 року позивач ОСОБА_1 є наймачем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, крім нього у квартирі також зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 (а.с.17)
Факт не проживання Відповідачів за місцем реєстрації понад строки, що перевищують шість місяців підтверджуються актом №161 ТОВ "УК "Альянс Град" від 22.08.2013 року, згідно якого, при перевірці квартири на предмет проживання ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, встановлено, що у квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1, вищезазначені особи фактично не проживають понад десяти років (а.с.18), цей факт також підтверджується відповіддю в.о. начальника Червоногвардійського РВ МГУ ГУМВС України в Донецькій (а.с.48).
Відповідно до вимог ст. 64 ЖК України, членами сім'ї наймача може бути визнано осіб, що проживають разом з наймачем та ведуть з ним спільне господарство, а оскільки Відповідач не проживає разом з Позивачем то відповідно до положень ст. 71, 72 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться у судовому порядку.
Згідно до роз'яснень, наданих Верховним судом України у п. 10 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування житловим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі поважності (перебування у осіб, які потребують догляду), суд може продовжити пропущений строк. Але поважних причин не проживання відповідачів у спірному житловому приміщенні у судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи обставини справи, встановлені в судовому засіданні, а також те, що Відповідачі не проживають в квартирі понад шість місяців і наміру проживати за місцем своєї реєстрації не
мають, поважних причин не проживання суду не надано, вимог про продовження строку збереження за Відповідачами права на жиле приміщення до суду не заявлено, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до статті 106 ЖК України повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.
У відповідності з ч. 2 статті 166 ЖК України, у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення права і обов'язки за договором найму здійснюють члени його сім'ї.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги відсутність заперечень щодо задоволення позову у представника третьої особи, а також той факт, що позивач вселився в квартиру у встановленому законом порядку та має всі законі права на укладання договору найму житлового приміщення, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 9, 64, 71, 72, 106, 163, 166 Житлового Кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 14, 213-215, 223-228 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія - Альянс Град" про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та визнання наймачем квартири - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Донецька Донецької області таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку міста Донецька Донецької області такою, що втратила право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку міста Донецька Донецької області такою, що втратила право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Донецька Донецької області таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
Змінити договір найму, визначив позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця міста Донецька Донецької області, основним наймачем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя: О.В. Березніков