Провадження № 22-ц/774/8474/13 Справа № 186/896/13 Головуючий у 1 й інстанції - Янжула С.А. Доповідач - Глущенко Н.Г.
Категорія 30/32
02 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Колодяжної Н.Є., Осіяна О.М.
при секретарі - Біленькій О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди, -
У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди / а. с. 1-2 /.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що з 13.06.1977 року по 05.06.1992 року він працював гірничим робітником очисного забою шахти Першотравнева ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".
В результаті шкідливих умов праці позивач втратив здоров'я і 06.05.1992 року ЛТЕК йому було встановлено 80% втрати професійної працездатності та 2 групу інвалідності у зв'язку з профзахворюванням: радикулопатія поперековокрижова з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і мязово-тонічним синдромами з порушенням функціх хребта 2 ступеню. Даний факт підтверджується актом № 2 від 11.05.1992 року розслідування професійного захворювання.
На теперішній час позивачу тяжко пересуватися, він терпить постійний фізичний біль, у нього болить спина, шия, віднімає ноги, не може виконувати роботу по дому через що погіршились його відносини з близькими, відчуває себе ущербною людиною, його рухи обмежені і він змушений пристосовуватися до умов життя, що вимагає додаткових зусиль, а все це (як зазначає позивач в своєму позові) спричинило нервовий стрес та моральну шкоду, яку позивач оцінив у 80000 грн. та просив стягнути з відповідача на його користь у відповідності з вимогами ст. 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України / а. с. 1-2 /.
Відповідач позов не визнав.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26.06.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
Суд стягнув з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_2 120 грн. у відшкодування моральної шкоди та на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 грн. /а. с. 63-64/.
З цим рішенням не погодилось ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" і звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 26.06.2013 року скасувати та постановити нове про відмову позивачу в його позовних вимогах, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права /а. с. 67-69/.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду - скасувати в силу п.п.3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення по справі, з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що моральна шкода підлягає відшкодуванню позивачу на підставі п. 11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженого ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472).
Однак, з такими висновкам суду погодитися неможна, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 працюючи на шахті, при виконанні трудових обов'язків, отримав професійне захворювання, що підтверджується Актом розслідування професійного захворювання від 11.05.1992 року / а. с. 7-8 /.
Висновком ЛТЕК від 06.05.1992 року позивачу встановлено 80% втрати професійної працездатності з 23.04.1992 року та 2 групу інвалідності з подальшим щорічним переоглядом. Після щорічних переоглядів процент втрати професійної працездатності змінювався, як і змінювалася група інвалідності. Висновком ЛТЕК від 17.09.2003 року позивачу повторно встановлено 55% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності безстроково / а. с. 10 - 18 /.
Отже, правовідносини, що виникли між сторонами щодо відшкодування шкоди спричиненої позивачу ушкодженням здоров'я в результаті отриманого професійного захворювання, - виникли в травні 1992 року, коли 11.05.1992 року було складено Акт розслідування професійного захворювання, а 06.05.1992 року позивач був оглянутий профпатологічною ЛТЕК і йому первинно висновком ЛТЕК від 06.05.1992 року було встановлено з 23.04.1992 року 80% втрати професійної працездатності та 2 групу інвалідності з послідуючим переоглядом через рік / а. с. 7-8,10/.
На момент виникнення між сторонами спірних правовідносин (травень 1992 року) порядок відшкодування шкоди спричиненої здоров'ю працівника регулювався Правилами відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, завданої трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків ( затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 03.07.1984 року № 690) та ст. ст. 455,456 ЦК України (1963 року), якими не передбачалось відшкодування моральної шкоди.
Лише з прийняттям Закону України «Про охорону праці» (який було введено в дію з 24.11.1992 року постановою ВР України №2695-12 від 14.10.1992 року) - ст. 12 цього Закону та п. п. 1, 11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженого ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року №472 та введені в дію з 01.07.1993 року), - було передбачено відшкодування моральної шкоди.
За таких обставин, рішення суду від 26.06.2013 року не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 в його позовних вимогах про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.
Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" -задовольнити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2013 року - скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 в його позовних вимогах до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу..