Справа № 132/3233/13-к
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
"24" вересня 2013 р. Калинівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого Павленко І. В.
при секретарі Жовті С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013010330000018 від 16.08.2013 року, відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сподахи, Немирівського району, Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого
по вчиненню кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364 ч.1, 366 ч.1 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора Калинівського району Вінницької області Сухореброго Сергія Анатолійовича; потерпілої ОСОБА_3; адвоката ОСОБА_4
Обвинувачення відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364 ч.1, 366 ч.1 КК України, визнається судом доведеним.
ОСОБА_1, працюючи згідно наказу по Вінницькому обласному бюро судмедекспертизи за № 2/1 від 01.01.2013 року на посаді завідуючого Калинівським районним відділенням Вінницького обласного бюро судово - медичної експертизи /далі відділення/, будучи службовою особою, наділеною організаційно - розпорядчими обов'язками, 15.07.2013 вчинив зловживання службовим становищем та службове підроблення, шляхом видачі завідомо недостовірного лікарського свідоцтва про смерть за НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 за наступних обставин.
Так, відповідно до п. п.2, 6.1. посадових обов'язків завідуючого Калинівським районним відділенням Вінницького обласного бюро судово - медичної експертизи ОСОБА_1 /затверджених протоколом за № 3 від 14.02.2006/ у своїй діяльності уповноважений та зобов'язаний: керуватись законом України «Про судову експертизу», іншими законодавчими і нормативними документами України, які регламентують судово - медичну діяльність, методичними вказівками та інструкціями Міністерства охорони здоров'я України, даним положенням, наказами начальника бюро, розпорядженнями його заступника з експертної роботи і завідуючого відповідним відділом; організовувати роботу і керувати підлеглими йому судово - медичними експертами, середнім і молодшим медичним персоналом; організовувати та забезпечувати своєчасне виконання судово - медичних експертиз і досліджень, які проводяться у відділенні, на належному науково - практичному рівні.
Згідно вимог ст. 242 Кримінально процесуального кодексу України /чинного з 19.11.2012/ слідчий зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо встановлення причин смерті та встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень. Відповідно до ст. 69 Кримінально процесуального кодексу України експертом у кримінальнмоу провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань. У ч. 5 вказаної статті зазначено, що експерт зобов'язаний особисто провести повне дослідження і дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз'яснити його.
Однак, 15.07.2013 року ОСОБА_1, знаходячись у своєму службовому кабінеті /приміщення Калинівської центральної районної лікарні/, отримавши постанову про призначення судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_5 Від 15.07.2013 року, якою останнього зобов'язано вирішити поставлені у ній запитання, будучи в щорічній відпустці згідно наказу № 51/2 від 11.06.2013 року «Про щорічні відпустки, про матеріальну допомогу», діючи умисно, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, а саме: сільського голови с. Рибченці Хмільницького району ОСОБА_6, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, а саме - за винагороду в розмірі 500 грн. (п'ятсот гривень), яку отримав від останнього, знаючи, що тіло трупа, що потребувало проведення судмедекспертизи, знаходилось в с. Рибченці Хмільницького району Вінницької області, не виїзджаючи в Хмільницький район /до місця знаходження тіла/, власноруч виконав відповідні записи у журналі реєстрації трупів в судово - медичному морзі, у якому відмітив про надходження тіла померлого та його видачу та на прохання ОСОБА_6 склав офіційний документ «Лікарське свідоцтво про смерть» за НОМЕР_1 від 15.07.2013 року на ім'я ОСОБА_5 та довідку про причину смерті за НОМЕР_1, до яких власноруч вніс недостовірні відомості про причину смерті, після чого підписав вказані документи, завірив печаткою відділення та надав ОСОБА_6
Внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 тіло покійного ОСОБА_5 було поховано без проведення секції трупа, що викликало негативну реакцію родичів покійного, які стали вимагати ексгумації трупа, а також судмедекспертизи ексгумованого трупа групою експертів. Ексгумація та експертиза ексгумованого трупа були проведені групою судово - медичних експертів Вінницького обласного бюро судмедекспертизи.
Згідно витягу із висновку експерта за № 584 трупа ОСОБА_5, 1965 р.н., від 30.07 -21.08.2013: «1. При судово -медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_5 тілесних ушкоджень кісток та внутрішніх органів не виявлено. Висловитись про наявність - відсутність саден, синців та інших ушкоджень шкіри трупа ОСОБА_5 неможливо в зв'язку з враженими гнильними змінами. 2. Висловити причину смерті гр. ОСОБА_5 не представляєтсья можливим у зв'язку з вираженими гнильними змінами тіла. 3. Ознак того, що труп ОСОБА_5 піддавався судово - медичному розтину не виявлено. 4. При судово - токсологічній експертизі м'язової тканини та нирки трупа гр. ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт, наявність та кількість якого не може бути визначена об'єктивно в зв'язку з гнильними змінами.»
Таким чином, вищевказані умисні, неправомірні дії ОСОБА_1 призвели до фактичного укриття дійсної причини смерті ОСОБА_5, його неодноразового поховання, ексгумації тіла померлого, проведення судмедекспертизи ексгумованого трупа групою експертів та позбавлення можливості родичів померлого дізнатись причину його смерті, чим спричинив істотну шкоду державним інтересам шляхом підриву авторитету та довіри до Вінницького обласного бюро судово - медичної експертизи та істотну шкоду охоронюваним законом правам окремих громадян, зокрема матері померлого - ОСОБА_3
Прокурор по справі Сухоребрий С.А. в судовому засіданні підтримав обставини, викладені в обвинувальному акті даного кримінального провадження, щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364 ч.1, 366 ч.1 КК України, відносно ОСОБА_1
Враховуючи думку учасників судового процесу, суд визнав недоцільним досліджувати інші докази по кримінальному провадженню відповідно ч.3 ст. 349 КПК України, щодо тих обставин які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та потерпіла правильно розуміють зміст цих обставин.
З урахуванням думки учасників судового провадження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілу ОСОБА_3, а також дослідити докази, що характеризують обвинуваченого.
Також обвинуваченому та потерпілій суд роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному визнав повністю. Суду показав, що він працював у Вінницькому обласному бюро судово - медичної експертизи протягом 18 років з 1995 року, а на посаді завідуючого Калинівським районним відділенням СМЕ з 1998 року.
15.07.2013 до нього вранці зателефонувала особа, яка представилась дружиною покійного ОСОБА_5 та повідомила, що її чоловік раптово помер, вона перебуває в скрутному матеріальному становищі та попросила, щоб він допоміг у проведенні експертизи без доставлення тіла померлого на експертизу. Потім йому зателефонував дільничний Хмільницького відділу міліції ОСОБА_7, який працював раніше у Калинівському РВ, і повідомив, що він знає сім'ю ОСОБА_5 і що покійний зловживав спиртними напоями та при огляді трупа будь-яких ушкоджень не було виявлено, а також те, що на місці виявлення трупа був присутній сільський голова, який з ним зв'яжеться стосовно видачі довідки про смерть.
Цього ж дня до нього зателефонував вищевказаний сільський голова, який назвався ОСОБА_6 і сказав, що він від слідчого, який був на місці огляду трупа ОСОБА_5. Вони домовилися з ним про зустріч в експертній установі у його кабінеті, при чому в той час він перебував у відпустці. При зустрічі ОСОБА_6 надав йому паспорт та постанову про призначення експертизи трупа ОСОБА_5, а також пояснив йому коротко характеристику особи покійного ОСОБА_5 та повідомив, що він при житті зловживав алкогольними напоями і що в покійного були проблеми з тиском.
Крім того, сільський голова запитав його, чи можна видати довідку про смерть без доставлення тіла ОСОБА_5, на що він, переконавшись у правдивості його слів про те, що жодних тілесних ушкоджень не було, пішов йому на зустріч та погодився виписати лікарське свідоцтво про смерть, але перепитав чи на має там криміналу і чи немає на трупові тілесних ушкоджень, на що він відповів, що там все нормально і зі сторони родичів не буде жодних питань.
Після цього він без тіла ОСОБА_5 виписав лікарське свідоцтво про смерть за НОМЕР_1, де поставив без проведення розтину діагноз: геморагічний інсульт, набряк головного мозку. Вказане лікарське свідоцтво він підписав та завірив печаткою відділення Калинівського району СМЕ і передав в руки сільському голові. Прізвище, ім'я і по батькові покійного він зареєстрував у журналі реєстрації трупів, а сільський голова поставив підпис у лікарському свідоцтві про отримання, розписався у журналі реєстрації трупів та надав йому грошові кошти в сумі 500 грн., які він витратив на власний розсуд. На даний час він потерпілій ОСОБА_3 відшкодував майнову шкоду в розмірі 8 500 грн. У вчиненому щиро розкаюється та просить його суворо не карати.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що 15.07.2013 року вранці її внучка ОСОБА_8 повідомила, що помер батько, тобто її син ОСОБА_5 Коли вона приїхала в с. Рибченці, то зайшовши до будинку побачила, що її син лежав на простирадлі в одних плавках і був в крові. Запитавши, що трапилось, її невістка ОСОБА_9 відповіла, що ОСОБА_5 помер. Також через деякий час на місце пригоди приїхали сільський голова с. Рибченці ОСОБА_6 та працівники міліції.
Згодом сільський голова с. Рибченці ОСОБА_6 привіз документи, що нібито експертиза проведена. Однак, вона нікого не просила не проводити судово - медичної експертизи.
Вважає, що внаслідок неправомірних дій судово - медичного експерта ОСОБА_1 вона стала постраждалою, оскільки її назавжди позбавлено можливості встановлення дійсної причини смерті сина ОСОБА_5 Після того як вона почала скаржитися тіло її сина ексгумовували, знову хоронили, незаконне поховання призвело до гниття тіла та неможливості встановлення причини смерті.
На даний час обвинуваченим ОСОБА_1 її відшкодовано майнову шкоду в розмірі 8 500 грн. Тому претензій майнового характеру до обвинуваченого вона немає та від позову відмовляється.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності в їх сукупності, вважає їх достатніми для прийняття рішення по справі.
На досудовому слідстві дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано по:
· ч. 1 cт. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам окремих громадян та державним інтересам;
· ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено.
По даному кримінальному провадженню потерпілою ОСОБА_3 під час підготовчого судового засідання заявлялись позовні вимоги про відшкодування з ОСОБА_1 майнової шкоди в сумі 8 500 грн. Однак, під час судового розгляду від потерпілої ОСОБА_3 надійшла письмова заява про те, що завдану в кримінальному провадженні майнову шкоду в розмірі 8 500 грн. обвинуваченим ОСОБА_1 її відшкодовано, тому від пред'явлених позовних вимог відмовляється.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 на досудовому слідстві не застосовувався.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та попередньої роботи, згідно наказу по Вінницькому обласному бюро судмедекспертизи за №158 від 28.08.2013 року звільнений з роботи, на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, добровільно відшкодував потерпілій завдану у кримінальному провадженні майнову шкоду, його щире каяття у вчиненому.
З врахуванням наведених обставин, суд вважає необхідним обвинуваченому ОСОБА_1 обрати покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади в експертних установах та займатись експертною діяльністю в системі судово-медичних експертиз та зі сплатою штрафу в доход держави і відповідно до ст.75 КК України звільнити його від відбування основного призначеного покарання з випробуванням, оскільки позитивні дані про особу винного дають суду можливість дійти обгрунтованого припущення про те, що призначення в даному випадку більш м'якого покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України ( в ред. 2012 року), суд -
ОСОБА_1 визнати винним по ст.ст.364 ч.1, 366 ч.1 КК України і призначити йому покарання:
- по ст.364 ч.1 КК України у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади в експертних установах та займатись експертною діяльністю в системі судово-медичних експертиз строком на 1 рік та зі сплатою штрафу в доход держави в сумі 4250 грн;
- по ст.366 ч.1 КК України у виді 1 року 6 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади в експертних установах та займатись експертною діяльністю в системі судово-медичних експертиз строком на 1 рік.
Згідно ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади в експертних установах та займатись експертною діяльністю в системі судово-медичних експертиз строком на 1 рік та зі сплатою штрафу в доход держави в сумі 4250 грн.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Додаткове покарання виконувати самостійно.
Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Суддя: