"18" грудня 2006 р. Справа № 3/73
За позовом Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес 2003»
Товариства з обмеженою відповідальністю “Укркомінвест»
Сільськогосподарського товариства “ЛАН»
про визнання недійсними договорів
Суддя Бабак Л.М.
Представники:
Від позивача - Швець О.І, Молованюк Л.В., Кучуран М.М., Франчук Л.Є.- представники, довіреності №№ 4212, 9454/9/10-020, 4974/9/10, 4975/9/10 від 30.05.2006 року, 15.12.2006 року, 27.06.2006 року
Від відповідачів: - Попович Д.М. - представник ТзОВ “Прогрес 2003»;
представники ТзОВ “Укркомінвест» та СТ “Лан» - не з'явилися
У засіданні приймав участь прокурор Швець О.А.
СУТЬ СПОРУ: Сокирянська об'єднана державна податкова інспекція Чернівецької області звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес 2003» смт.Романківці Сокирянського району Чернівецької області, товариства з обмеженою відповідальністю “Укркомінвест» м.Вінниця та сільськогосподарського товариства “Лан» с.Маньківка Бершадського району Вінницької області про визнання договорів недійсними.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 28.06.2004 року ТзОВ “Прогрес-2003» смт.Романківці, уклало договір купівлі-продажу без номеру з ТзОВ “Укркомінвест» м.Вінниця, на підставі якого придбало в останнього товаро-матеріальні цінності на суму 2400004,92грн., у тому числі 400000,82грн. податку на додану вартість.
Згідно накладної № 970 від 30.06.2004 року та договору від 29.06.2004 року ТзОВ “Прогрес-2003» залишило отримані товаро-матеріальні цінності на відповідальне зберігання у ТзОВ “Укркомінвест».
Далі позивач пояснив, що зустрічною перевіркою встановлено, що належні ТзОВ “Прогрес-2003» товаро-матеріальні цінності, у ТзОВ “Укркомінвест» відсутні, оскільки на підставі договору відповідального зберігання б/н від 2.08.2004 року, який було укладено між ТзОВ “Укркомінвест» та СГ ТОВ “Лан» , вони були передані на зберігання останньому. У той же час СГ ТОВ “Лан», як стверджує позивач, заперечує факт укладення договору відповідального зберігання, а при проведенні інвентаризації, належних ТзОВ “Прогрес-2003» товаро-матеріальних цінностей, у СГ ТОВ “Лан» не виявлено.
Враховуючи викладене, позивач зазначає, що оскільки, придбані ТзОВ “Прогрес-2003» товаро-матеріальні цінності відсутні і відповідно не використані у власній господарській діяльності підприємства, податок на додану вартість відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту не виключається.
Попри це, ТзОВ “Прогрес-2003» у червні 2004 року, в порушення зазначеної норми, включило до податкового кредиту ПДВ у сумі 500000,83грн., із яких, на думку позивача, 169462грн. підлягає донарахуванню по особистому рахунку ТзОВ “Прогрес-2003», а сума 330539грн., яку товариство відобразило як від'ємне значення з ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, належить зменшити.
У зв'язку з викладеним просить суд визнати недійсним, укладений між ТзОВ “Прогрес-2003» та ТзОВ “Укркомінвест» договір купівлі-продажу б/н від 28.06.2004 року на суму 2400004,92грн., як безтоварний і такий, що спрямований на приховування підприємствами доходів від оподаткування та отримання завищеного бюджетного відшкодування.
Окрім того, наполягає на визнанні недійсними договору про відповідальне зберігання від 30 червня 2004 року, що був складений між ТзОВ “Прогрес-2003» та ТзОВ “Укркомінвест» та договору про відповідальне зберігання від 2.08.2004 року б/н, укладений між ТзОВ “Укркомінвест» та СГ ТОВ “Лан», які, на думку позивача, підписані з ціллю приховати безтоварну операцію.
На день слухання справи, 31.05.2006 року, від ТзОВ “Прогрес-2003» надійшло клопотання зупинити провадження у справі у зв'язку із зайнятістю його в іншому судовому процесі, яке суд задовольнив і при цьому зобов'язав позивача, надати суду докази того, що укладання ТзОВ “Прогрес-2003», ТзОВ “Укркомінвест» та СГ ТОВ “Лан» договорів, які він просить визнати недійсними, вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також надати суду кримінальну справу № 1-2 або постанову суду відносно головного бухгалтера.
У судовому засіданні 29.06.2006 року представник позивача звернувся з клопотанням зупинити провадження у справі для надання додаткових доказів, проти чого не заперечує і представник ТзОВ “Прогрес-2003» (а.с. 71).
Представники ТзОВ “Укркомінвест» м.Вінниця та СГТ “Лан» с.Маньківка Бершадського району Вінницької області у судове засідання не з'явилися, при цьому ухвала суду, надіслана ТзОВ “Укркомінвест» повернулася з відміткою пошти про те, що дане товариство за даною адресою не значиться (а.с. 60, 69).
За таких обставин, суд, задовольняючи дане клопотання позивача, зобов'язав його надати докази державної реєстрації ТзОВ “Укркомінвест», а також докази, витребувані ухвалою від 31.05.2006 року.
У судовому засіданні 30.08.2006 року встановлено наступне.
Позивач не виконав вимогу суду щодо надання додаткових доказів.
Відповідачі своїх представників у судове засідання не направили.
Враховуючи обставини справи і те, що даний спір зачіпає інтереси держави, суд залучив до участі у справі прокуратуру Чернівецької області.
У судовому засіданні 25.09.2006 року встановлено, що відповідачі своїх представників у судове засідання не направили. Надіслана ТзОВ “Укромінвест» ухвала суду, повернулася з відміткою пошти, що по вул. Визволення, 8 м.Вінниця, таке товариство не знаходиться (а.с. 91). Поверталися без вручення і попередні поштові відправлення (а.с. 69, 82).
У зв'язку з цим суд зобов'язав Сокирянську ОДПІ надати суду докази державної реєстрації ТзОВ “Укркомінвест» та його юридичну адресу.
Окрім того податкова служба повинна представити суду докази в обґрунтування позовних вимог, зокрема того, що договори, які він просить визнати недійсними вчинені ТзОВ “Прогрес - 2003» та ТзОВ “Укркомінвест» з метою завідомо суперечній інтересам держави і суспільства, в чому конкретно виражається ця завідомість , на яку суму конкретно завдані збитки державі цими договорами і якщо вони є, то чому не ставиться питання про стягнення з винних у дохід держави, докази безтоварності операцій, які були здійснені ТзОВ “Прогрес-2003» і ТзОВ “Укркомінвест» на виконання умов договорів купівлі-продажу від 28.06.2004 року та відповідального зберігання від 29.06.2004 року, тобто дані, які б підтвердили, що ТзОВ “Прогрес-2003» не купувало у ТзОВ “Укркомінвест» ядохімікати на суму 2400004,92грн., а після цього не віддавало останньому цю продукцію на зберігання.
Одночасно суд задовольнив клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
На день слухання справи 23.10.2006 року від представника позивача надійшла заява, в якій він вкотре просить зупинити провадження у справі у зв'язку із зайнятістю його в іншому судовому процесі, яку суд, враховуючи обставини справи і той факт, що позивач не виконав вимогу суду щодо представлення додаткових доказів, витребуваних ухвалою від 25.09.2006 року, задовольнив.
У судовому засіданні 20.11.2006 року встановлено, що від ТзОВ “Прогрес 2003» надійшло клопотання, в якому воно просить провадження у справі зупинити у зв'язку з хворобою директора та неможливістю надати додаткові докази.
Враховуючи об'єктивність неможливості участі представника відповідача у судовому засіданні, суд задовольняє дане клопотання.
Одночасно позивач був зобов'язаний виконати вимоги суду щодо надання додаткових доказів, зміст яких викладено в ухвалі від 23 жовтня 2006 року.
У судовому засіданні 18.12.2006 року позивач підтримує позовні вимоги з підстав наведених вище.
Представник ТЗОВ “Прогрес - 2003» з позовними вимогами не погоджується і наполягає, що товариство придбало у ТзОВ “Укркомінвест» продукцію, яку потім передало на зберігання, а щодо того, що вона потім зникла, воно не має ніякого відношення.
Представники ТзОВ “Укркомінвест» та СТОВ “Лан» у судове засідання не з'явилися. При цьому надіслані ТзОВ Укркомінвест» поштові відправлення поверталися без вручення адресату по причині його відсутності (а.с. 60, 69, 82). СТОВ “Лан» надіслало відзив на позовну заяву, в якій пояснило, що воно з ТзОВ “Укркомінвест» договору на відповідне зберігання товаро-матеріальних цінностей не вкладало (а.с. 62).
За таких обставин спір слухається без участі представників ТзОВ “Укркомінвест» і СГТ “Лан».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішенню її по суті, суд встановив.
28 червня 2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Укркомінвест» м.Вінниця та товариством з обмеженою відповідальністю “Прогрес - 2003» смт. Романківці Сокирянського району Чернівецької області було укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого ТзОВ “Прогрес - 2003» придбало у продавця міндобрива “Гранстар» у кількості 800кг та “Раксил» у кількості 1670 літрів на загальну суму 2400004,92грн. (а.с. 20).
29 червня 2004 року ТзОВ “Прогрес - 2003» та ТзОВ “Укркомінвест» уклали договір відповідального зберігання на підставі якого ТзОВ “Прогрес - 2003» передало ТзОВ “Укркомінвест» на зберігання придбані в останнього мінеральні добрива, в тому числі: 800кг “Гранстар» і 1670 літрів “Раксил» (а.с. 24).
2 серпня 2004 року ТзОВ “Укркомінвест» уклало договір відповідального зберігання із СТОВ “Лан», якому передало на зберігання міндобрива, отримані від ТзОВ “Прогрес - 2003», а саме: 800кг “Гранстар» і 1670 літрів “Раксил» (а.с. 28).
Дані договори позивач просить визнати недійсними, оскільки договір купівлі-продажу від 28.06.2004 року, на його думку, відноситься до безтоварних угод, спрямованих на приховування підприємством доходів від оподаткування та отримання завищеного бюджетного відшкодування.
Договори на відповідальне зберігання укладені сторонами, як вважає позивач, з метою приховати безтоварну операцію по договору купівлі-продажу від 28.06.2004 року.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Разом з тим позивач не представив суду жодних доказів того, що спірні договори вчинені сторонами з метою завідомо суперечній інтересам держави і суспільства, хоча суд неодноразово вимагав таких доказів від Сокирянської ОДПІ м.Сокиряни.
Зокрема, твердження позивача про те, що договір купівлі-продажу від 28.08.2004 року є безтоварним, нічим не підтверджено. Навпаки у матеріалах справи є податкова, видаткова накладна, яка свідчить, що ТзОВ “Прогрес - 2003» отримало у ТзОВ “Укркомінвест» мінеральні добрива на суму 24000004,92грн. (а.с. 27), а потім передало їх на відповідальне зберігання продавцю (а.с. 28).
Той факт, що СТОВ “Лан» стверджує, що міндобрива від ТзОВ “Укркомінвест» на відповідальне зберігання воно не приймало, не є доказом безтоварності договору купівлі-продажу від 28.06.2004 року. До того ж така заява СТОВ “Лан» об'єктивно нічим не підтверджена, окрім пояснень його працівників. Зокрема відсутні докази того, що договір відповідального зберігання від 2 серпня 2004 року підписаний не працівником СТОВ “Лан». Не проведено ревізію в усіх трьох господарствах, яка б підтвердила відсутність міндобрив у продавця ТзОВ “Укркомінвест», тому що в матеріалах справи є податкова накладна від 21.06.2006 року, яка свідчить, що ТзОВ “Укркомінвест» придбало у ТзОВ “Прогек» на суму 2232003,36грн. мінеральних добрив, які потім і продало ТзОВ “Прогрес - 2003».
Оприділяючи умисел ТзОВ “Прогрес - 2003» на укладення договору купівлі-продажу від 28.06.2006 року з метою завідомо суперечній інтересам держави і суспільства, ДПІ стверджує, що він заключається в несплаті податків від проведеної операції згідно спірних договорів та у включенні до складу податкового кредиту суми ПДВ, чим зменшується чиста сума зобов'язань звітного періоду.
Але з таким твердженням позивача суд погодитися не може, оскільки такі дії ТзОВ “Прогрес-2000» можуть свідчити про порушення ним податкового законодавства, але це не значить, що дане товариство припустилося порушень чинного законодавства при укладенні правочину, тим більше з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Що стосується посилань ОДПІ в Сокирянському районі на постанову Сокирянського районного суду від 29.07.2005 року, яка на її думку, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для господарського суду при розгляді даної справи, то суд зазначає, що, по-перше, обов'язковим є вирок по кримінальній справі, який набрав законної сили, а в даному випадку судом по кримінальній справі винесена постанова, а по-друге, дана кримінальна справа стосується порушення вимог податкового законодавства, але ніяким чином не стосується укладених договорів, які позивач просить визнати недійсними.
Що стосується доведеності умислу ТзОВ “Укркомінвест» та СТОВ “Лан» на укладання угод з метою завідомо суперечній інтересам держави і суспільства, то слід зазначити, що позивач взагалі не надав жодних доказів в обґрунтування свого твердження.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись частиною першою статті 71, статтями 86, 87, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, с у д -
1. Відмовити позивачу у задоволенні позову про визнання недійсними:
- договору купівлі-продажу від 28.06.2004 року, укладеного між ТзОВ “Прогрес - 2003» та ТзОВ “Укркомінвест»;
- договору відповідального зберігання від 29.06.2004 року, укладено-го між ТзОВ “Прогрес - 2003» та ТзОВ “Укркомінвест»;
- договору відповідального зберігання від 2.08.2006 року, укладеного між ТзОВ “Укркомінвест» та СТОВ “Лан»
2. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений цим Кодексом строк, постанова набирає сили після закінчення цього строку.
У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3. Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.М. Бабак