"12" грудня 2006 р. Справа № 02/5738а
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,
із секретарем судового засідання Олененко С.П., за участю представників:
позивача: Сєчина О.В. - за довіреністю, відповідача: Коломієць О.Г. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Приморському районі м. Одеса
до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Смілянського відділення № 3276 ВАТ "Ощадбанк" про стягнення 2 459 грн. 35 коп.,
В результаті уточнення позовних вимог встановлено, що заявлено позов про стягнення з відповідача 2 459 грн. 35 коп. коштів, помилково перерахованих як страхові виплати на рахунок громадянина Цьомри П.М., який помер, і не повернутих відповідачем, 210 грн. 57 коп. плати відповідачу за обслуговування позивача та 188 грн. 06 коп. пені за прострочення повернення вказаних коштів.
Представник позивача у судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила зобов'язати банк повернути позивачу помилково перераховані кошти в сумі 2248 грн. 78 коп. відповідно до даних про зарахування коштів банком, вказаних у банківській виписці з рахунку № 9781, відкритого на ім'я громадянина Цьомри П.М.
Відповідач у Запереченні на адміністративний позов вимоги позивача не визнав з наступних підстав:
- кошти в сумі 2271,29 грн., які були перераховані з 24.10.2005р. по 19.05.2006р. на ім'я громадянина Цьомри П.М., були зараховані банком на його поточний рахунок, який є власністю клієнта, і банку не дано право контролювати чи обмежувати напрями використання коштів із рахунку клієнта, а списання коштів банком без розпорядження клієнта можливе лише на підставі рішення суду чи у випадках, встановлених договором;
- згідно п. 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів;
- Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату непрацездатності» від 23.09.1999 року не передбачено, що у разі смерті потерпілого щомісячні страхові виплати припиняються з дня його смерті;
- угодою № 44 від 13.12.2000р. між позивачем та відповідачем не передбачено повернення сум виплат, що були перераховані фондом на рахунки клієнтів після їх смерті;
- відповідач вважає безпідставною вимогу позивача про повернення 1% за банківське обслуговування.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечив проти вимоги повернути грошові кошти із вказаного рахунку, але лише за рішенням суду, оскільки відповідно до банківського законодавства банк не вправі розпоряджатися коштами, які зараховані на рахунок клієнта; заперечив проти стягнення плати банку, так як банком грошові кошти були використані за цільовим призначенням, порушення з боку банку відсутні.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.
Позивач здійснював перерахування страхових виплат потерпілому на виробництві - застрахованому Цьомрі П.М. через Смілянське відділення № 3276 ВАТ “Ощадбанк».
У платіжних дорученнях на перерахування коштів позивач вказував, що кошти перераховуються для Цьомрі П.М., вказано місяць та рік, за які перераховувалися страхові виплати, а також вказані суми доплати за послуги банку згідно договору №44 від 13.12.02р. Тобто, у кожному платіжному дорученні позивач чітко вказував призначення платежу.
Відповідно до пункту Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України здійснює державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, в тому числі відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим та членам їх сімей. У даному випадку відшкодування здійснювалося потерпілому Цьомрі Павлу Миколайовичу.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачу 18.05.2006 року було повідомлено Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сміла про те, що 04.09.2005р. Цьомра Павло Миколайович помер.
Згідно статті 25 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Отже, в зв'язку із смертю Цьомра П.М. втратив цивільну правоздатність, тому ті кошти, які були зараховані на рахунок у банку після його смерті, йому не можуть належати.
Як вбачається із поданих суду доказів, зокрема із виписки з рахунку № 9781, відкритого на ім'я Цьомри П.М., в період з 25.10.2005р. по 23.05.2006р. позивач перерахував для Цьомри П.М. страхові виплати в сумі 2 248 грн. 78 коп.
20 червня 2006 року та 18 серпня 2006 року позивач звертався до відповідача із вимогами повернути до Фонду перераховані громадянину виплати, які були здійснені після 24.10.2005р.
У відповіді на вимогу позивача філія -Смілянське відділення № 3276 ВАТ “ Ощадбанк» повідомила про неможливість повернення банком коштів в зв'язку із відсутністю в установ банку права самостійного списання коштів із рахунків клієнтів, оскільки отримані від позивача кошти зараховані на рахунок Цьомри П.М. відповідно до розпорядження позивача і відповідно до ст. 56 Закону України “Про банки і банківську діяльність», Цивільного кодексу України, ці кошти стали власністю громадянина, тому у банка відсутні правові підстави для вилучення цих коштів з рахунків клієнтів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перерахував пенсію страхувальнику, який помер до вказаного періоду перерахування коштів. Позивач і відповідач на момент перерахування коштів та зарахування їх на рахунок Цьомри П.М. не мали відомостей про його смерть. Такі відомості надійшли відповідачу після виконання ним зобов'язань по зарахуванню виплат на рахунок клієнта. Вказані кошти не можуть переходити у власність фізичної особи, яка померла, а отже, відповідно до статей 1218, 1219 ЦК України, ці суми не можуть входити до складу спадщини і спадкоємці на них претендувати не можуть.
Згідно із Законом України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа (ст.21 п. 21.1 пп.1). Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача (ст. 30 п.30.1).
Згідно статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.
Як вбачається, у договорі із клієнтом банк не обумовив списання за таких умов коштів з його рахунку. Оскільки ці кошти перераховані Фондом після смерті потерпілого і не можуть йому належати, тому суд вважає, що вони підлягають поверненню банком на рахунок Фонду за рішенням суду, отже, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача повернути позивачу до 25 грудня 2006 року кошти в сумі 2 248 грн. 78 коп. із рахунку № 9781 у філії - Смілянському відділенні № 3276, відкритого на ім'я Цьомри Павла Миколайовича, який помер 04.09.2005 року.
Суд вважає, що виходячи з викладеного та враховуючи, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов перерахування коштів на рахунок клієнта, тому відсутні підстави для стягнення із відповідача коштів в сумі 22 грн. 51 коп., сплачених позивачем за послуги банку відповідно до договору, та відсутні підстави для стягнення пені, тому в цій частині в позові позивачу необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 94 та Прикінцевих і перехідних положень КАС України з відповідача на користь Державного бюджету підлягає стягненню судовий збір в сумі 22 грн. 49 коп.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 94, 160-163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство " Державний ощадний банк України" в особі філії - Смілянське відділення № 3276 повернути Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Приморському районі м. Одеса до 25 грудня 2006 року кошти в сумі 2 248 грн. 78 коп. з рахунку № 9781 у філії - Смілянське відділення № 3276, відкритого на ім'я Цьомри Павла Миколайовича, який помер 04 вересня 2005 року.
3. Стягнути із Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Дзержинського, 4, ідентифікаційний код 02767007) в доход Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію для зарахування на реєстраційний рахунок відділення держказначейства у м. Черкаси № 31110095600002, банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 - судовий збір в сумі 22 грн. 49 коп.
4. В решті позову відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Д.Пащенко
Постанова складена в повному обсязі 18.12.2006р.