"12" грудня 2006 р. Справа № 11/5209
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого -судді Довганя К.І., при секретарі -Анастас»євій Л.В., за участю представників сторін: позивача -Ткач А.В. за довіреністю, відповідача - Романенко І.І. директор за посадою, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка» про витребовування майна з чужого незаконного володіння,
Заявлено позов про витребовування із незаконного володіння відповідача сільськогосподарської техніки, переданої на зберігання. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на підставі укладеного з відповідачем договору передав останньому на зберігання сільськогосподарську техніку. Однак на вимогу позивача про повернення техніки, відповідач не повернув підбирач до комбайна «Гігант-400».
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позові.
Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засідані проти позовних вимог заперечили, пославшись на те, що фактично оспорюване майно на зберігання не приймав, а тому вважає вимогу про його повернення безпідставною.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
22.03.2004 р. сторонами було укладено договір №1, відповідно до умов якого відповідач прийняв від позивача на відповідальне зберігання сільськогосподарську техніку, у тому числі підбирач до комбайна «Гігант-400» №1140000112, вартістю 10000 грн., що підтверджується актом прийому-передачі майна від 22.03.2004 р., що є додатком №1 до договору. 23.11.2005 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення зі зберігання підбирача, однак у своїй відповіді на цю вимогу відповідач виконати її відмовився, пославшись на те, що фактично підбирач на зберігання не приймав.
Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 936, 953 ЦК України містять такі положення:
«Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати:
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК
України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажедавцеві у схоронності.
Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення договору відповідального зберігання майна від 22.03.2004 р. При цьому строк зберігання майна сторонами був встановлений 12 місяців з моменту підписання акту прийому передачі майна.
Таким чином відповідач, відмовившись повернути прийняти на зберігання майно, не виконав свого зобов'язання, передбаченого умовами договору та приписами закону.
Твердження відповідача про те, що підбирач до комбайна ним фактично на зберігання не отримувався суд вважає безпідставними, оскільки ним в супереч ст. 33 ГПК не наведено жодного доказу що підтверджував би ці обставини.
З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та інші судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроспілка» Черкаська обл, Шполянський р-н, с. Соболівка, код 31126916 передати відкритому акціонерному товариству «Державний ощадний банк України», м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код 00032129 підбирач на комбайн «Гігант-400», №1140000112.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка» Черкаська обл, Шполянський р-н, с. Соболівка, код 31126916 на користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код 00032129 -100 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя К.І.Довгань