ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
30 вересня 2013 року Справа № 913/2324/13
Провадження № 14/913/2324/13
За позовом Державного підприємства "Одеська залізниця", місто Одеса
до Державного підприємства "Луганськвугілля", місто Луганськ
про стягнення 25 530 грн. 00 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.
Секретар судового засідання Гаращук В.М.
У засіданні брали участь:
від позивача - Моцкус Ю.І., довіреність № 39 від 02.01.2013;
від відповідача - Сочка М.А., довіреність № 03/5-688 від 28.12.2012.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 25530,00 грн. штрафу за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 51135143 від 29.04.2013 у вагоні № 66379223.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву б/н від 16.09.2013 у якому зазначено, що вказана ним вага є правильною та його ваги своєчасно проходять перевірку.
Також від відповідача надійшло письмове клопотання б/н від 16.09.2013, яким відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до рівня провізної плати.
Розглянувши матеріали справи, суд
По залізничній накладній № 51135143 зі станції Слав'яносербська Донецької залізниці відповідач відправив на адресу Черкаської ТЄЦ станція призначення Черкаси, у вагоні № 66379223 вантаж - вугілля кам'яне, зазначивши в накладній масу вантажу 68000 кг.
При проходженні вагону через станцію Знам'янка Одеської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту, залізницею проведено перевірку маси вантажу на 150-тоних вагонних вагах повірених 22.03.2013 та виявлено різницю в масі вантажу у зазначеному вагоні, про що складено комерційний акт АА № 023320/208/84 від 03.05.2013.
Згідно актів загальної форми №№ 10334, 10367 від 02.05.2013 вагон відчеплений на перевірку.
При переважуванні вагону течії вантажу не виявлено, в технічному та комерційному відношенні вагони справні, двері люка закриті, завантаження рівномірне, нижче бортів на 200 мм, каток не застосовувався, маркування продольними борознами.
В ході перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній № 51135143 у графі "маса вантажу в кг визначена відправником" не відповідає масі вантажу при переважуванні вагону на станції Знам'янка Одеської залізниці, а саме: в накладній у вагоні № 66379223 вказана маса вантажу складає 68000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 64300 кг, що на 3700 кг менше ніж вказано у накладній.
При прибутті вищезазначеного вагону на станцію призначення було проведено видачу та перевірку маси вантажу про що зазначено в розділі "Є" комерційного акта АА№ 023320/208/84 від 03.05.2013.
Вартість перевезення складає - 5 106,00 грн.
За вказане порушення Одеською залізницею нарахований штраф в розмірі 25530,00 грн. (5106,00 х 5 ).
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача даної суми штрафу.
Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Законом України "Про залізничний транспорт", статтею 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (надалі - Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування... є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту). Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділом 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.
Так, згідно накладної № 51135143 від 29.04.2013 маса вантажу у вагоні № 66379223 складає 68000 кг, а в ході перевірки встановлено, що маса вантажу складає 64300 кг, що на 3700 кг менше ніж вказано у накладній. За даним фактом складено комерційний акт АА № 023320/208/843 від 03.05.2013.
Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Статтею 24 Статуту залізниць України відзначається, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. В свою чергу, статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Для відповідальності вантажовідправника обов'язковою умовою є наявність вини у неправильному зазначенні маси вантажу.
Відповідач не надав доказів відсутності вини у невірному зазначенні ваги вантажу.
Вартість перевезення складає - 5 106,00 грн.
За вказане порушення Одеською залізницею на відповідача нарахований штраф в розмірі 25530,00 грн. (5106,00 х 5 ).
За таких підстав позов слід задовольнити у повному обсязі.
Але суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити суму штрафних санкцій до 20424,00 грн. з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України, надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідачем надано докази винятковості випадку для застосування наведених норм права. Підприємство відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, ДП "ГЗФ "Слов'яносербська" з 11.03.2011 шляхом реорганізації було приєднано до ДП "Луганськвугілля" як Відокремлений підрозділ "ГЗФ "Слов'яносербська" (де відвантажувався вантаж). ДП "Луганськвугілля" є правонаступником прав та обов'язків ДП "ГЗФ "Слов'яносербська" і згідно акту прийому-передачі перейшли чисельні борги ДП "ГЗФ "Слов'яносербська", в тому числі перед бюджетом ( на 31.01.2011 - 1471,00 тис. грн.), зобов'язання по страхуванню (на 31.01.2011 - 760,00 тис. грн.), іншими структурами.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача, оскільки внаслідок його неправильних дій виник спір.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов Державного підприємства "Одеська залізниця" до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення 25530 грн. 00 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" (місцезнаходження юридичної особи: 91055, місто Луганськ, вулиця Лермонтова, будинок 1-В, ідентифікаційний код юридичної особи: 32473323) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" (місцезнаходження юридичної особи: 65023, місто Одеса, вулиця Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код юридичної особи: 01071315) штраф у розмірі 20424,00 грн., витрати на сплачений судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
У судовому засіданні 30 вересня 2013 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського кодексу України.
Дата підписання рішення 02 жовтня 2013 року.
Суддя Є.А.Лісовицький