Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25
"27" вересня 2013 р. Справа № 911/3490/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРТЕКСТИЛЬ"
до Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз" в особі філії „Управління „Укргазтехзв'язок"
про стягнення 45 210,37грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача Бай С.Е. (дов. від 04.01.2013р.);
від відповідача Ковальчук В.О. (дов. № 01-2012 від 16.08.2013р.).
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРТЕКСТИЛЬ" (далі - позивач) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз" в особі філії „Управління „Укргазтехзв'язок", з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.09.2013р. (далі - відповідач) про стягнення 45 210,37грн. заборгованості, з яких: 42 624,86грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 1864 від 13.03.2013р., № 1883 від 13.03.2013р. згідно договору поставки № 83П від 18.02.2013р. товар, 2 133,57грн. пені та 451,94грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 83П від 18.02.2013р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.09.2013р. порушено провадження у справі № 911/3490/13, розгляд справи призначено на 20.09.2013р.
18.09.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача разом з супровідним листом № 19-2268 від 17.09.2013р. (вх. № 19810 від 18.09.2013р.) надійшов відзив на позовну заяву № 19-2267 від 17.09.2013р., згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.
У судовому засіданні 20.09.2013р. оголошено перерву до 27.09.2013р.
У судовому засіданні 27.09.2013р. представник позивача підтримав позов повністю, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
18.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „УКРТЕКСТИЛЬ" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством „Укртрансгаз" в особі філії „Управління „Укргазтехзв'язок" (Покупець) укладено договір поставки № 83П від 18.02.2013р., згідно якого постачальник зобов'язався поставити взуття (товар) партіями, в кількості та номенклатурі відповідно до специфікації, а покупець - прийняти товар і оплатити його на умовах договору.
Загальна сума договору складається з вартості товару, що поставлений постачальником покупцю згідно накладних протягом дії договору і становить 62 723,46грн. з ПДВ. Ціни товару вказані в специфікації постачальника в гривнях, додаток № 1, що є невід'ємною частиною договору. Покупець оплачує поставлену постачальником партію товару за цінами, вказаними в рахунках на оплату, протягом 45 календарних днів з дати поставки, що підтверджується накладною, згідно виставленого постачальником рахунку-фактури. Постачальник зобов'язаний виставити рахунок-фактуру протягом одного робочого дня від дати поставки. У випадку ненадання постачальником покупцю рахунку-фактури термін оплати товару відраховується з моменту отримання покупцем рахунку-фактури. Датою проведення розрахунків вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця (п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору).
Згідно п. 9.1. договір набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє протягом одного року з моменту підписання договору, а в частині зобов'язань та розрахунків до повного виконання.
На виконання п. 1.1. договору поставки № 83П від 18.02.2013р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 62 723,46грн., що підтверджується видатковою накладною № 1864 від 13.03.2013р. на суму 58 624,86грн. (а.с. 19) та видатковою накладною № 1883 від 13.03.2013р. на суму 4 098,60грн. (а.с. 20), підписаними обома сторонами договору та довіреністю № 849 від 05.03.2013р. (а.с. 21).
Крім того, позивач для оплати відповідачем виставив рахунок № 1874 від 18.02.2013р. на суму 62 723,46грн. (а.с. 18), який залишився частково оплаченим відповідачем.
Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 2.3. договору, з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши позивачеві суму боргу у розмірі 20 098,60грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 42 624,86грн., що підтверджується наявними матеріалами та не спростовано відповідачем.
Предметом позову є вимоги про стягнення 42 624,86грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 1864 від 13.03.2013р., № 1883 від 13.03.2013р. згідно договору поставки № 83П від 18.02.2013р. товар, 2 133,57грн. пені та 451,94грн. 3 % річних.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору поставки № 83П від 18.02.2013р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 62 723,46грн., що підтверджується видатковою накладною № 1864 від 13.03.2013р. на суму 58 624,86грн. (а.с. 19) та видатковою накладною № 1883 від 13.03.2013р. на суму 4 098,60грн. (а.с. 20), підписаними обома сторонами договору та довіреністю № 849 від 05.03.2013р. (а.с. 21); відповідач свій обов'язок, передбачений п. 2.3. договору, з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши позивачеві суму боргу у розмірі 20 098,60грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 42 624,86грн., що підтверджується наявними матеріалами та не спростовано відповідачем.
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 42 624,86грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 1864 від 13.03.2013р., № 1883 від 13.03.2013р. згідно договору поставки № 83П від 18.02.2013р. товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № 83П від 18.02.2013р., позивачем за період з 28.04.2012р. по 03.09.2013р. нарахована пеня в сумі 2 133,57грн., зокрема: 753,23грн. за період з 28.04.2013р. по 09.06.2013р. на суму боргу 42 624,86грн., 1 046,35грн. за період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. на суму боргу 42 624,86грн., 333,99грн. за період з 13.08.2013р. по 03.09.2013р. на суму боргу 42 624,86грн.
Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару, що був поставлений, шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої суми за кожний день прострочення платежу (п. 10.3. договору).
Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 6 на звороті), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 28.04.2012р. по 03.09.2013р. становить загалом 2 133,57грн., зокрема: 753,23грн. за період з 28.04.2013р. по 09.06.2013р. на суму боргу 42 624,86грн., 1 046,35грн. за період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. на суму боргу 42 624,86грн., 333,99грн. за період з 13.08.2013р. по 03.09.2013р. на суму боргу 42 624,86грн. Відтак, вимога про стягнення 2 133,57грн. пені підлягає задоволенню повністю.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № 83П від 18.02.2013р., позивачем за період з 28.04.2012р. по 03.09.2013р. нараховано 451,94грн. 3 % річних.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку 3 % річних (а.с. 6 на звороті), арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 28.04.2012р. по 03.09.2013р. складає 451,94грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 451,94грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 42 624,86грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 1864 від 13.03.2013р., № 1883 від 13.03.2013р. згідно договору поставки № 83П від 18.02.2013р. товар, 2 133,57грн. пені та 451,94грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії „Управління „Укргазтехзв'язок" Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз" (08153, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 61; код ЄДРПОУ 00154453) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРТЕКСТИЛЬ" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, б. 12; код ЄДРПОУ 31516486) 42 624 (сорок дві тисячі шістсот двадцять чотири гривні) 86 коп. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 1864 від 13.03.2013р., № 1883 від 13.03.2013р. згідно договору поставки № 83П від 18.02.2013р. товар, 2 133 (дві тисячі сто тридцять три гривні) 57 коп. пені, 451 (чотириста п'ятдесят одну гривню) 94 коп. 3 % річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 01.10.2013р.
Суддя П.В. Горбасенко