ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/156 27.09.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Канц - Сервіс»
До Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
Про стягнення 6546,21 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Лупачов Д.М., довіреність № 91/2012/10/29-11 від 29.12.2012
Товариство з обмеженою відповідальністю «Канц - Сервіс» (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (далі - відповідач) про стягнення з останнього 6546,21 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно присвоєно кошти позивача під час дії договору № 5500018 від 15.11.2006р.
Ухвалою суду від 26.03.2010р. порушено провадження у справі № 1/156 та призначено розгляд на 23.04.2010р.
23.04.2010р. позивач в судовому засіданні пояснив, що Київенерго протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року незаконно, на підставі нечинних нормативно-правових актів здійснив нарахування оплати фактично спожитої теплоенергії у гарячій воді, внаслідок чого позивач надмірно сплатив грошові кошти у сумі 5583,54 грн.
Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що до відання органів виконавчої влади, а саме КМДА, віднесено встановлення тарифів на послуги теплопостачання. Президент України скасував розпорядження КМДА, за якими позивачу були здійснені нарахування, з перевищенням повноважень, так як акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції та Законам України, визнаються незаконними у судовому порядку.
Судом з'ясовано, і матеріали справи свідчать про те, що більшість нормативних актів КМДА, які зазначені у позовній заяві, як підстава застосування відповідачем підвищених тарифів є предметом розгляду у справі Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/598 за позовом ЗАТ «Перлина» до Виконавчого органу Київської міської ради про визнання нечинними розпоряджень, яка на даний час розглядається Шевченківським райсудом м.Києва, узв'язку з чим суд зупинив провадження у справі № 1/156 до закінчення розгляду справи № 8/598 за позовом ЗАТ «Перлина» до Виконавчого органу Київської міської ради про визнання нечинними розпоряджень, згідно ухвали суду від 23.04.2010р.
16.07.2013р. позивач подав через канцелярію суду заяву про поновлення провадження у справі, оскільки розгляд пов'язаної справи № 8/598 Окружним адміністративним судом міста Києва закінчено.
Ухвалою суду від 01.08.2013р. суд поновив провадження у справі та призначив її до розгляду на 13.09.2013р.
12.09.2013р. відповідач подав через канцелярію суду додаткові пояснення по справі, на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2013р.
13.09.2013р. представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду від 01.08.2013р.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Суд відклав розгляд справи на 27.09.2013р., у зв'язку з відсутністю позивача.
27.09.2013р. представник позивача у судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Представник відповідача проти позову заперечив, повідомив суд про зміну назви відповідача на Публічне акціонерне товариство «Київенерго».
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між Відповідачем та Позивачем по справі був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 14.02.2008 №5500018 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 2.1 Договору сторони зобов'язуються керуватись тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією.
Також, відповідно до п. 1 Додатку № 3 зазначеного Договору розрахунки з «Абонентом» за відпущену теплову енергію проводяться енергопостачальною організацією згідно з тарифами, затвердженими розпорядженнями КМДА.
Так, на виконання умов договору відповідачем надавались позивачу послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді, проте як стверджував позивач у своєму позові, відповідачем було безпідставно отримано на свій рахунок кошти у розмірі 6 546,21 грн., які позивач просив суд стягнути з відповідача, оскільки відповідачем було застосовано неправомірні тарифи.
Суд дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.
Пункт 3 Додатку № 3 Договору передбачає можливість змінення тарифів на теплову енергію в період дії Договору, оскільки тарифи на теплову енергію не мають сталого (фіксованого, постійного) вартісного показника та коригуються відповідними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації
Статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» визначено загальні засади формування тарифів на теплову енергію. Так, до 09.07.2010 (дата внесення змін до ст. 20 ЗУ «Про теплопостачання») тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджувались органами місцевого самоврядування.
Також статтею 13 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить - встановлення для відповідної територіальної громади в порядку та межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.
ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» не встановлює тарифи на теплову енергію, що постачається Товариством.
Відповідно до ст. 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
Рішенням Київської міської ради від 11.03.1999 року №161/262 «Про виконавчий орган Київської міської ради» було вирішено сформувати власний виконавчий орган Київської міської державної адміністрації.
Розпорядження КМДА втрачали чинність з підстав прийняття нових розпоряджень тим органом (тобто виконавчим органом Київської міської ради), який видав попереднє.
Отже, відопвідачем проводились розрахунки за теплову енергію на підставі діючих тарифів відповідного періоду, що відповідним чином встановлені та затверджені виконавчим органом Київської міської ради.
Господарський суд міста Києва зупинив провадження у даній справі до розгляду пов'язаної справи № 8/598 Шевченківським районним судом м. Києва за позовом ЗАТ «Пердлина».
Судом встановлено, що ЗАТ «Перлина» подало на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва позов до Київської міської державної адміністрації про визнання нечинними та скасування з моменту прийняття розпорядження від 27.11.2008 № 1661, 1662, 1663, від 25.12.2008 № 1780, 1780/1, від 30.12.2008р. № 1792, від 16.01.2009 № 33, від 05.02.2009 № 127, від 29.04.2009 № 517, 519, від 30.06.2009р. №758.
20.11.2012р. Вищим адміністративним судом України прийнято ухвалу у справі №К/9991/21452/12 за позовом ЗАТ «Перлина» до Київської міської державної адміністрації про визнання нечинним та скасування розпоряджень. Вказаною ухвалою касаційну скаргу ПП «Компанія ФАХ» на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 18.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 відхилено. Постанову Шевченківського районного суду м. Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду залишено без змін.
При розгляді даної справи судами встановлено наступні обставини:
- Київська міська державна адміністрація, як виконавчий орган Київської міської ради, наділена повноваженнями органу місцевого самоврядування і як орган виконавчої влади - повноваженнями органу державної влади;
- виконавчим органом Київради (Київської міською державною адміністрацією) було винесено розпорядження в межах повноважень органу місцевого самоврядування, а не органу державної виконавчої влади на підставі та у спосіб, що встановлені законами України;
- нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київради) щодо встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги, прийняті в межах повноважень виконавчого органу Київської міської ради, державній реєстрації не підлягали, а тому відсутність реєстрації оскаржуваних нормативно-правових актів в органах Міністерства юстиції України, яким було роз'яснено, що такі акти реєстрації не підлягають, не може бути підставою для визнання оскаржуваних розпоряджень не чинними.
На підставі чого, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Позивачем не були надані суду належні докази на підтвердження викладеного в позові.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з ПАТ «Київенерго» надлишково сплачених коштів у розмірі 6546,21 грн., є документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
(Повний текст рішення складено 27.09.2013р.)
Суддя В.І.Мельник