24.09.13р. Справа № 904/6333/13
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила", м. Бориспіль, Київська область
до Публічне акціонерне товариство "Дизельний завод", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: Мимоход О.В. - представник, довіреність від 04.02.2013 року
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічне акціонерне товариство "Дизельний завод" про стягнення заборгованості за договором поставки №346/045 від 17.09.2012 року у розмірі 18 360,97 грн., із яких 16 798,06 грн. - сума основного боргу, 299,60 грн. - 3% річних, 1 263,31 грн. - пеня, судові витрати просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №346/045 від 17.09.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.
03.09.2013 року надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, з урахуванням якої позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 263,31 грн., 3% річних у розмірі 299,60 грн.
Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням, що підтверджується поштовим конвертом з повідомленням, який міститься в матеріалах справи.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила" (далі- позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Дизельний завод" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки №346/045 від 17.09.2012 року (далі - договір).
Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію, що іменується в подальшому товар.
Кількість, номенклатура, ціна та строки поставок товару визначені у специфікаціях, які належать до Договору та є його невід'ємною частиною (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1. ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривнях за одиницю і вказується у специфікаціях, які належать до договору і є його невід'ємною частиною.
Пунктом 3.1. передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ - склад покупця м. Кривого Рогу (відповідно до правил "Інкотермс" - 2010).
Право власності на товар від постачальника до покупця переходить з моменту передачі товару на складі покупця, з підписанням товарно-супровідних накладних (п. 3.5. Договору).
Датою поставки вважається дата отримання товару, яка вказана отримувачем у товарно-транспортній накладній і/або видатковій накладній, які далі іменуються товарно-супровідними накладними (п. 3.2. Договору).
Згідно з п. 4.1., розрахунки за даним договором здійснюються в гривнях.
Порядок розрахунку за товар передбачений в специфікаціях, які належать до договору і є його невід'ємною частиною (п. 4.2 Договору).
У специфікації №1 до договору поставки № 346/045 від 17.09.2012 року сторони дійшли згоди, що покупець зобов'язаний провести оплату протягом 14 календарних днів з дати поставки, термін постачання - протягом 3 календарних днів з дня підписання специфікації.
Згідно з п. 9.3. Договору, договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31 грудня 2012 року. У випадку, якщо сторони в строк не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору не повідомлять одна іншу про закінчення дії договору, строк його продовжується на наступний календарний рік з наступною автоматичною пролонгацією на кожний наступний календарний рік.
Відповідно до п. 7.2. Договору, якщо сторони не можуть дійти згоди, то дані розбіжності вирішуються господарським судом у відповідності до ГПК України.
На виконання умов договору, позивач поставив товар на загальну суму 21 798,06 грн., що підтверджується видатковою накладною №3430003016 від 19.12.2012 року та рахунком № 3430002352 від 11.12.2012 року.
Відповідач не здійснив оплату за поставлений товар в строк згідно договору поставки № 346/045 від 17.09.2012 року та специфікації №1 до договору.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 37/13 від 01.04.2013 року, з вимогою сплатити заборгованість (а.с.18). Після отримання претензії відповідач частково здійснив оплату в розмірі 5 000,00 грн. за видатковою накладною № 3430003016 від 19.12.2012 року, згідно рахунку № 3430002352 від 11.12.2012 року, що підтверджується банківською випискою від 23.04.2013 року (а.с. 17).
22.08.2013 року відповідач частково оплатив суму заборгованості, а саме основного боргу у розмірі 16 798,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 284 від 22.08.2013 року, яке міститься в матеріалах справи.
Доказів повної оплати боргу сторонами не подано, заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 562,91 грн.
Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.8.3. договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочки, але не більше облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки.
За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 263,31 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних в сумі 299,60 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" (50106, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, б. 34, код ЄДРПОУ 00190957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 16, код ЄДРПОУ 20601546) пеню в розмірі 1 263,31 грн. (одна тисяча двісті шістдесят три грн., 31 коп.), 3% річних в розмірі 299,60 грн. (двісті дев'яносто дев'ять грн., 60 коп.) та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн., 50 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 30.09.13р.
Суддя С.В. Мартинюк