30.09.13р. Справа № 904/5903/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ СТАР", м. Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 16 250,97 грн. за договором поставки
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Булана Ю.М.
Представники:
від позивача -Бубенко С.О., довіреність № 02/02-13 від 19.03.2013 р.;
від відповідача- не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМ СТАР" звернулось до господарського суду з позовною заявою в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму основного боргу 14 709,13 грн., пеню - 1 070,74 грн., індекс інфляції - 58,84 грн., 3% річних - 412,26 грн. за договором поставки.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за укладеним між Позивачем та Відповідачем договором поставки № 27 від 16.12.2019р. щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.
Представник позивача підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві в повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час та місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи (а.с. 127-128).
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника відповідача в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 141).
В судовому засіданні 19.08.2013р. розгляд справи відкладався до 23.09.2013р., 23.09.2013р. розгляд справи відкладався до 30.09.2013р.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
У судовому засіданні 30.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -
16.12.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМ СТАР» (далі - Постачальник, Позивач) та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Покупець, Відповідач) уклали між собою договір поставки № 27 (далі - Договір) та додаткову угоду № 1 від 01.01.2011р. до Договору поставки № 27 від 16.12.2009р.
Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставляти товар Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно його оплатити на умовах даного договору в асортименті та по цінам, які вказані в специфікації, підписаній представниками обох Сторін, та яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Ціна на товар встановлюється відповідно з діючим прас-листом Постачальника, та вказується в Специфікації (п. 2.1. Договору).
Пунктом 2.6. Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах DDР (ИНКОРЕРМС 2000). Місце постачання товару - склад Покупця за адресою: м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 2а. Зобов'язання Постачальника вважається виконаним, коли він надасть в розпорядження Покупцю не розвантажений з транспортного засобу товар в місці постачання. Розвантаження товару з транспортного засобу Постачальника здійснюється засобами Покупця та за його рахунок.
Згідно з п. 4.1. Договору, розрахунки за кожну партію товару здійснюються на протязі 31 календарного дня з моменту поставки кожної партії товару. Підставою для проведення оплати є накладна або рахунок.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р. (п. 6.1. Договору та Додаткової угоди №1).
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, здійснив поставку товару за Договором на загальну суму 297 002,34 грн., що підтверджується видатковими накладними № НDВ000006 від 18.01.2010р. на суму 17 964,12 грн., № НDВ000007 від 18.01.2010р. на суму 1 391,48 грн., № 143 від 23.02.2010р. на суму 7 997,62 грн., № НDВ000073 від 30.03.2010р. на суму 10 762,88 грн., № НDВ000102 від 29.04.2010р. на суму 11 137,34 грн., № НDВ000105 від 29.04.2010р. на суму 199,99 грн., №НDВ000131 від 26.05.2010р. на суму 7 916,32грн., № НDВ000163 від 17.06.2010р. на суму 10 731,38т грн., № НDВ000200 від 14.07.2010р. на суму 17 314,31 грн., № НDВ000201 від 14.07.2010р. на суму 1 893,53 грн., № НDВ000248 від 19.08.2010р. на суму 15 111,00 грн., № НDВ000249 від 19.08.2010р. на суму 2 870,68 грн., № 3041 від 27.10.2010р. на суму 11 780,76 грн., № 3042 від 27.10.2010р. на суму 4 958,50 грн., №3271 від 18.11.2010р. на суму 8 161,82 грн., № 25 від 17.01.2011р. на суму 10 474,56 грн., № 294 від 22.03.2011р. на суму 14 975,23 грн., № 316 від 28.03.2011р. на суму 8 087,33 грн., № 367 від 06.04.2011р. на суму 12 369,65 грн., № 448 від 27.04.2011р. на суму 7 326,79 грн., № 618 від 10.06.2011р. на суму 7 195,15, № 669 від 24.06.2011р. на суму 4 569,74 грн., № 745 від 13.07.2011р. на суму 6 456,84 грн., № 996 від 16.09.2011р. на суму 6 802,94 грн., № 1191 від 19.10.2011р. на суму 7 287,26 грн., № 1192 від 19.10.2011р. на суму 495,36 грн., №1390 від 09.12.2011р. на суму 10 580,26 грн., №80 від 31.01.2012р. на суму 8 640,94 грн., № 367 від 20.04.2012р. на суму 6 822,19 грн., № 444 від 10.05.2012р. на суму 34 362,48 грн., № 447 від 10.05.2012р. на суму 3 327,34 грн., № 751 від 16.07.2012р. на суму 8 964,12 грн., № 752 від 16.07.2012р. на суму 634,18 грн., № 1027 від 27.09.2012р. на суму 8 149,49 грн. (а.с.15-48), отримання товару по вищевказаним накладним підтверджується підписом Відповідача та відтиском його печатки.
Також отримання вантажу Відповідачем підтверджується Товарно-транспортними накладними (а.с. 77-85, 87-90).
Відповідачем, на підставі повертальних накладних №1 від 17.01.2011р. на суму 1 430,18 грн., №140від 26.07.2011р. на суму 707,04 грн. та видаткових накладних (повернення) № А-00022684 від 18.12.2012р. на суму 28 655,98 грн., № А-00022718 від 18.12.2012р. на суму 510,98 грн. (а.с. 49-51) повернуто Позивачу товар на загальну суму 31 304,18 грн.
Товар Відповідач оплатив частково у сумі 250 989,03 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 52-76).
Враховуючи несвоєчасну та не повну оплату Відповідачем отриманого по Договору товару, Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Станом на датку розгляду справи Відповідач розрахунків не провів, суму заборгованості не погасив.
За наведеного, є правомірними та обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу у сумі 14 709,13 грн.
Крім основного боргу Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 1 070,74 грн. за період з 24.01.2013р. по 22.07.2013р. та 3% річних - 412,26 грн. за період з 16.08.2012р. по 22.07.2013р., та інфляційні втрати - 58,84 грн. за період з 16.08.2012р. по 22.07.2013р.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняться у письмовій формі.
Якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства (п. 2.1. роз'яснень ВАСУ № 02-5/293 від 29.04.94р.).
Умови спірного договору не передбачено відповідальності Відповідача за несвоєчасну оплату отриманого товару у вигляді пені, тому вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1 070,74 грн. не ґрунтуються на чинному законодавстві та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного у стягненні 1 070,74 грн. пені слід відмовити.
В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції „при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Із змісту листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 року "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" випливає, що розраховані Міністерством статистики України індекси інфляції застосовуються помісячно, при чому, якщо за період в індексованому місяці набирається не менше п'ятнадцяти днів.
Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, судом встановлено, що інфляційні втрати нараховані не вірно, їх розмір за період з вересня 2012р. по липень 2013р. включно становлять 44,10 грн.
В частині стягнення 14,74 грн. інфляційних втрат слід відмовити.
3% річних за період з 16.08.2012р. по 22.07.2013р. включно становлять 412,26 грн. та підлягають до стягненню.
На підставі вище викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в суму основного боргу в розмірі 14 709,13 грн., 3% річних - 412,26 грн. та інфляційних втрат - 44,10 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ СТАР» (61010, м. Харків, вул. Греківська, б. 25; код ЄДРПОУ 32134404) 14 709,13 грн. (чотирнадцять тисяч грн. сімсот дев'ять грн. 13 коп.) - основного боргу; 44,10 грн. (сорок чотири грн. 10 коп.) - інфляційних втрат; 412,26 грн. (чотириста дванадцять грн. 26 грн.) - 3% річних; 1 605,58 грн. (одна тисяча шістсот п'ять грн. 58 коп.) - судового збору, про що видати наказ.
В частині стягнення 1 070,74 грн. пені та 14,74 грн. інфляційних втрат відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 02.10.2013р.