Справа № 11/793/618/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 396 КК України Бащенко С.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Соломка І. А.
24 вересня 2013 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоСоломки І.А.,
суддівОхріменка І.К., Гончарука І.М.,
з участю прокурораЄмельянової О.В.,
потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7,
засуджених ОСОБА_8,
ОСОБА_9,
захисника ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінальної справи за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілого ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_10 , засудженого ОСОБА_8, на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2013 року, яким
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Глобино Полтавської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
засуджено за вчинення злочинів, передбачених:
- ч.2 ст.121 КК України, на 9 років позбавлення волі;
- ч. 4 ст. 187 КК України, на 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено до відбуття ОСОБА_8 13 років позбавлення волі із конфіскацією майна;
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця м. Сміла, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого, -
засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, та покладанням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішено стягнути:
- з засудженого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_6 заподіяну злочином моральну шкоду в сумі 100 000 грн.;
- з засудженого ОСОБА_8 судові витрати за проведення експертиз - 675.36 грн. на користь НДЕКЦ при ГУМВС в Черкаській області;
- з засуджених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11365,93 грн.
Відповідно до вимог ст. 81 КПК України ( в ред. 1960 р.) вирішено питання про речові докази.
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнані винними та засуджені за те, що ОСОБА_8, 19.02.2011 року, близько 01.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись під мостом, що розділяє вулиці Смілянську, 30 років Перемоги та проспект Хіміків в м. Черкаси, відкрито, з корисливих мотивів, вчинив розбійний напад з метою заволодіння майном в ході якого застосував до ОСОБА_12 фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я останнього та умисно заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження, при цьому ОСОБА_8 з метою подолання можливого опору наніс потерпілому удар металевим предметом в область голови, три удари металевим предметом по спині та один удар кулаком по голові, чим завдав останньому тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та здоров'я , що стали причиною смерті потерпілого, та відкрито, з корисливих мотивів заволодів мобільним телефоном «Нокіа 1616», грошима в сумі 3 грн. та курткою чорного кольору, після чого з місця вчинення злочину зник.
ОСОБА_9, 19.02.2011 року, близько 01.00 години, умисно, з метою перешкоджання правоохоронним органам розкрити злочин та бажаючи, щоб його товариш ОСОБА_8 уник кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, надав свою добровільну згоду на вчинення дій, спрямованих на приховування злочину, що виразилось в тому, що він за проханням ОСОБА_8 погодився на перенесення ОСОБА_12 з місця вчинення розбійного нападу на більш видне місце з метою виявлення потерпілого сторонніми особами та відвертання підозри від ОСОБА_8, який вчинив даний злочин, після чого ОСОБА_8 підняв ОСОБА_12 та ОСОБА_9 вдарив потерпілого ногою в область спини, від чого останній втратив рівновагу та впав обличчям на землю, після чого вони з місця, де залишили ОСОБА_12 зникли, чим ОСОБА_9 допоміг ОСОБА_8 в наданні допомоги по зміні обстановки вчинення злочину та приховування слідів злочину.
На вказаний вирок подано апеляції:
- прокурором, який просив вирок суду скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ст. 70 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок відносно ОСОБА_9 - залишити без змін;
в змінах до апеляції прокурор просив вирок суду скасувати з підстав неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та істотного порушення судом вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки підсудний ОСОБА_8 допитувався поверхово, при допиті експерта ОСОБА_13 не усунуті розбіжності стосовно знаряддя вчинення злочину;
- потерпілим ОСОБА_11, який просив вирок суду в частині призначеного покарання засудженому ОСОБА_8 змінити та призначити останньому більш суворе покарання покарання - 15 років позбавлення волі;
- захисником засудженого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_10, який просив вирок суду скасувати в частині визнання винним ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України, через однобічність, неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та винести щодо ОСОБА_8 виправдувальний вирок в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на те, що вирок відносно ОСОБА_8 побудований лише на припущеннях та непрямих доказах;
- засудженим ОСОБА_8, який просив вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, в зв'язку з однобічністю та неповнотою судового та досудового слідства, порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, посилаючись на те, що він непричетний до вчинення даного злочину, але не був допитаний під час розгляду справи судом першої інстанції, чим порушено вимоги ст. 300, 301 КПК України ( в ред. 1960 р.), судом також було порушено його право на захист, не були допитані свідки, не встановлено знаряддя вчинення злочину, жодна експертиза не підтверджує його вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, при цьому просив звільнити його з - під варти.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляцію в зміненій редакції прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, частково погодився з апеляцією засудженого та потерпілого, заперечивши апеляцію захисника ОСОБА_10; думку потерпілих, які підтримали апеляцію потерпілого ОСОБА_11, заперечили апеляції інших учасників судового розгляду; думку засудженого ОСОБА_8 та його захисника, які підтримали власні апеляції, погодилися зі змінами до апеляції прокурора, заперечивши апеляцію потерпілого; думку засудженого ОСОБА_9, який просив вирок суду щодо нього залишити без змін; дослідивши матеріали кримінальної справи, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що зміни до апеляції прокурора підлягають до задоволення, апеляції засудженого та його захисника, потерпілого - до часткового задоволення, а вирок суду - скасуванню з наступних підстав.
Згідно ст. 323 КПК України ( в ред. 1960 р.) вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим, грунтуватись на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального та кримінально-процесуального закону.
Не вдаючись у розгляд питання про доведеність вини засудженого ОСОБА_8, у вчиненні інкримінованих його злочинів та про відповідність обраного йому покарання, колегія суддів дійшла висновку, що районний суд постановив обвинувальний вирок з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, який не відповідає фактичним обставинам справи, допустивши однобічність та неповноту судового слідства,
Відповідно до ст.ст. 367, 368, 369, 370 КПК України ( в ред. 1960 р.) однобічність або неповнота судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, є підставою для скасування вироку.
Так, однобічним або неповним визнається судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи, або вони були досліджені поверхово, зокрема, коли не допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи.
Відповідно до вимог ст. 257 КПК України( в ред. 1960 р.) суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо допитати підсудних, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.
Зазначені вимоги кримінально-процесуального закону судом першої інстанції не були дотримані під час розгляду даної справи і постановленні вироку.
Як вбачається з матеріалів справи та протоколу судового засідання, районний суд взагалі не допитав підсудного ОСОБА_8 щодо обставин вчинення інкримінованих йому злочинів, хоча останній вини у їх вчиненні не визнав та лише пояснив, що не знає хто вчинив злочин, бо його там не було, далі в протоколі судового засідання зазначено, що питань до підсудного немає (т. 3 а.с.70). Тобто підсудний не відмовлявся від дачі показів під час слухання справи в районному суді про що безпосередньо свідчить його відповідь на запитання головуючого під час проведення судового засідання 28.11.12 р. про те, що він бажає давати покази суду( т.3 а.с.68). Але суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст.300, 301 КПК України( в ред. 1960 р.) обмежився лише дослідженням його показів, даних на досудовому слідстві, первинні з яких були покладені судом в основу вироку, як доказ його вини, хоча підсудний під час закінчення досудового слідства давав і інші покази з яких вбачається, що він лише знайшов потерпілого, який перебував в стані алкогольного сп»яніння та мав тілесні ушкодження і намагався допомогти йому, повідомивши охоронника фірми «Ходак», що поблизу їх території знаходиться хлопець з тілесними ушкодженнями, щоб той викликав швидку допомогу. Вказана версія захисту районним судом належним чином не перевірена .
Також, районний суд не допитав безпосередньо в судовому засіданні свідка обвинувачення ОСОБА_14 (охоронника фірми «Кодак»), оголосивши в судовому засіданні в порушення вимог ст. 306 КПК України ( в ред. 1960 р.) його покази, дані під час проведення досудового слідства, не переконавшись, що його явка в судове засідання неможлива, ухвали про привід вказаного свідка залишилися невиконаними, та позбавивши підсудного можливості його допитувати , що є порушенням права підсудного на захист.
Під час допиту експерта ОСОБА_13 судом було порушено вимоги ст. 311 КПК України (в ред. 1960р.), тобто не було оголошено висновки експерта, згідно яких він допитувався, крім того, питання, поставлені експертові, та відповіді на них не занесені належним чином до протоколу судового засідання ( з них взагалі незрозуміло, що він пояснює - т.3 а.с. 72) .Тобто районним судом допит експерта ОСОБА_13 було проведено поверхово та неповно.
Крім того, в судовому засіданні не були оглянуті речові докази, а саме - дерев'яна палка, яка була вилучена під час огляду місця події 19.02.2011 року, як знаряддя злочину, а також не переглянуті відеозаписи слідчих дій : допиту ОСОБА_8 в якості підозрюваного від 20.02.2011 р. та відтворення обстановки та обставин події з участю підозрюваного ОСОБА_8 від 21.02.2011 р.
Згідно ст.334 КПК України (1960 р.), мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення , визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. У цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази. При цьому суд має проаналізувати фактичні дані, що містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, висновках експертів та в інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення , а також , керуючись законом, дати оцінку доказам з точки зору їх допустимості і достовірності.
Висновки суду у вироку повинні бути належним чином мотивовані, в тому числі щодо кваліфікації дій підсудних, з наведенням доказів на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази, що є по справі.
При постановленні вироку мають одержати оцінку всі докази, розглянуті в судовому засіданні: як докази , на підставі яких суд визнав установленими ті або інші обставини, так і ті з них, через які суд дійшов висновку, що деякі обставини не мали місце в дійсності.
Вказаних вимог кримінально-процесуального закону суддя, виносячи вирок по даній справі, не дотримався.
Як вбачається з вироку суду, районний суд не дав належну правову оцінку показам засудженого ОСОБА_8, та доказам, які на думку суду підтверджують вину засудженого, а обмежився лише їх перерахунком.
В мотивувальній частині вироку в формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним зазначено, що ОСОБА_8 наносив удари потерпілому : один в голову , та три по спині - металевим предметом ( т.3 а.с. 85), а не дерев»яною палицею, яка була вилучена під час огляду місця події та долучена до справи в якості речового доказу.
Районний же суд послався в вироці на протокол огляду речових доказів від 01.03.2011 року, а саме: дерев'яної палиці, вилученої під час огляду місця події, як на доказ вини засудженого ОСОБА_8, при цьому не взявши до уваги та не давши ніякої оцінки тому, що у потерпілого ОСОБА_12 згідно висновку експерта № 138/5 від 06.05.2013р. (т. 2 а.с.21-22) були виявлені тілесні ушкодження на голові, які виникли від дії твердих тупих предметів «…рана №1 …від дії твердого тупого перемету з ребром. …рана №2… від дії тупого твердого предмету з тригранним кутом…», а згідно висновку експерта № 157 від 25.03.2011 року (т. 1а.с. 223-224), який суд залишив поза увагою, на дослідження експерту слідчим була надана «…дерев»яна палиця, циліндричної форми…», вилучена під час огляду місця події, що не узгоджується з механізмом та характером спричинених тілесних ушкоджень потерпілому та показами засудженого ОСОБА_9, які він давав послідовно протягом досудового та судового слідства та первинними показами ОСОБА_8 під час проведення досудового слідства , які вказували на металеву трубу - як знаряддя вчинення злочину.
Крім того, згідно висновку експерта № 138/9 від 12.05.2011 р.(т.2 а.с. 20) малоймовірним є можливість утворення всіх тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_12 за обставин, які вказані в протоколі відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_8 від 21.02.2011 р. Також відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 138/5 від 06.05.2011 р. потерпілому були спричинені тілесні ушкодження, які могли утворитися не менше, як від 15-17 разової дії твердого тупого предмету, а засуджений ОСОБА_8 в первинних своїх показах на досудовому слідстві вказував на те, що він наніс потерпілому 1 удар по голові металевою трубою, 3-4 удари по спині трубою та 1 удар кулаком в область потилиці, що також залишено поза увагою суду та чому не надано належної оцінки (т. 1 а.с. 59-60, 61-65, 83-88, 121-122, т.2 а.с. 21-22).
Районний суд не усунув вказані протиріччя, а висновок експерта № 138/9 від 12.05.2011 р. взагалі залишив поза увагою.
Також, покази підсудного ОСОБА_9, викладені в вироці суду ( т.3 а.с. 87), не в повній мірі відповідають тим його показам, які відображені в протоколі судового засідання ( т. 3 а.с. 69).
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що районний суд не повно з'ясував обставини вчинення злочину, його мотив та знаряддя злочину, належним чином не оцінив наявні у справі докази, висновки експертиз у сукупності, що має значення для правильного з'ясування фактичних обставин справи та кваліфікації діяння засудженого. Суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які могли б істотно вплинути на його висновки по справі, та за наявності суперечливих доказів в мотивувальній частині не проаналізував їх належним чином, не навів мотивів - чому він взяв до уваги одні докази, визнавши їх достовірними, і відхилив інші.
Оскільки прокурор змінив апеляційні вимоги, просив вирок суду першої інстанції скасувати та справу направити на новий судовий розгляд, суд апеляційної інстанції приймає рішення лише в межах апеляції, не погіршуючи становища засудженого.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що вирок районного суду є незаконним та підлягає скасуванню в зв»язку з однобічністю та неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства, а кримінальна справа - направленню на новий судовий розгляд під час якого необхідно усунути зазначені недоліки, всебічно, повно і об'єктивно дослідити обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, перевірити доводи, викладені в апеляціях всіх учасників судового розгляду, після чого дати належну правову оцінку діям засуджених, і прийняти законне рішення з дотриманням вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства.
З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України( в ред. 1960 р.) , колегія суддів судової палати, -
Зміни до апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - задовольнити, апеляції засудженого ОСОБА_8, його захисника - адвоката ОСОБА_10, потерпілого ОСОБА_11 - задовольнити частково.
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2013 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9, - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.
Міру запобіжного заходу засудженим : ОСОБА_8 залишити попередню - тримання під вартою, ОСОБА_9 - підписку про невиїзд.
Головуючий :
Судді :