Справа№592/5710/13-ц
Провадження №2/592/1810/13
30 вересня 2013 року Ковпаківський районний суд міста Суми в складі:
головуючого - судді Черних О.М.
при секретарі П'янтківському А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Третьої Сумської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та скасування свідоцтва про право на спадщину -
Позивачка звернулась до суду з позовом, збільшивши під час судового розгляду позовні вимоги. Мотивуючи їх тим, що після смерті матері ОСОБА_3 - 25.12.2002 року відкрилась спадщина і вона будучи особою пенсійного віку мала право на обов'язкову частку у спадщині. Проте, своєчасно звернутись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини вона не змогла, оскільки з 2002 року по 2008 рік здійснювала догляд за хворим чоловіком, а з 2009 року і на даний час вона сама дуже хворіє. А тому просить суд встановити додатковий строк для прийняття спадщини. При цьому вказуючи на те, що оскільки відповідачка прийняла спадщину і отримала свідоцтво про право на спадщину, просить суд скасувати свідоцтво про право на спадщину видане відповідачці ОСОБА_2
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник заперечували проти задоволення позову, як необґрунтованого.
Представник відповідача - Третьої Сумської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з'явився про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву в якій просив справу розглядати у його відсутність за матеріалами, що є у справі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3В, яка померла 25.12.2002 року, що підтверджується, копіями наданих суду документів та не оспорюється сторонами (а.с. 4,8,59).
Після її смерті відкрилась спадщина, а саме на належну їй квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини
Відповідно до статті 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За життя 02 квітня 1996 року ОСОБА_3 (мати позивачки) склала заповіт, зареєстрований в реєстрі № І-526, посвідчений завідувачкою третьої Сумської державної нотаріальної контори ОСОБА_4І (а.с. 25-26).
Відповідно до статей 1233, 1234, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу.
Зі змісту заповіту вбачається, що спадкодавиця ОСОБА_3 зробила розпорядження щодо належного їй майна, яке вона заповіла своїй донці ОСОБА_5 Заповіт підписаний власноруч заповідачем.
Позивачка є донькою спадкодавці і на час відкриття спадщині їй виповнилось 56 років, отже вона відповідно до ст. 535 ЦК України (в редакції 1963 року) є спадкоємцею за законом першої черги, але з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк не звернулась.
Відповідачка ОСОБА_5 у встановлений законом строк звернулась з заявою про прийняття спадщини і їй на підставі заповіту, відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат» було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с. 22-23)
Строк для прийняття спадщини закінчився 25.06.2003 року.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. У разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини спадкоємці звертаються до суду. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини із поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_5 заперечує проти надання додаткового строку позивачці для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення позивачці додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У даній справі спадкоємиці - ОСОБА_1 своєчасно було відомо про відкриття спадщини, але до нотаріуса вона не зверталась.
Проте суд, не може вважати, що доглядання позивачкою за чоловіком з 2002 року по 2008 рік та те, що вона на даний час сама страждає гіпертонічною хворобою є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки це не може свідчити про наявність об'єктивних, непереборних та істотних труднощів для подачі заяви про прийняття спадщини у спосіб, встановлений частинами 1 та 2 ст. 1269 ЦК України.
Суд звертає увагу на те, що позивачка протягом майже 11 років не вживала заходів щодо прийняття спадщини, що розцінюється судом як легковажне ставлення до своїх цивільних прав та обов'язків.
Інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачкою та її представником в судовому засіданні не надано, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини.
Вищевикладені обставини дають підстави для відмови у задоволенні позову.
Не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо скасування свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2, оскільки воно видано у відповідності до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 212-215, 218 ЦПК України, суд-
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити за недоведеністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.М. Черних