Справа № 755/17956/13-ц
"30" вересня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі: Ізвольській С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на та додаткових витрат на неповнолітню дитину, -
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до відповідача - ОСОБА_2 з позовними вимогами про стягнення аліментів та додаткових витрат на неповнолітню дитину, які під час розгляду справи уточнила.
Згідно з вказаною заявою про уточнення позовних вимог, позивач просить стягнути відповідача аліменти за минулий час - з 01.07.2010р. по 01.07.2013р. в сумі 40 000 грн., стягнути з відповідача щомісячно аліменти в розмірі 2 000 грн. з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача додаткові витрати на дитину в сумі 9 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після розлучення вони усно домовилися про те, що відповідач буде сплачувати аліменти в еквіваленті 300 доларів США шляхом щомісячного перерахування їх на рахунок, відкритий у банку.
Відповідач протягом певного періоду часу добровільно виконував умови усної домовленості, перераховуючи кошти на утримання дитини, проте, з 2010 року припинив це робити, мотивуючи це позивачці тим, що треба трохи зачекати поліпшення його матеріального становища.
Такий стан речей тривав понад три роки, тому позивач була змушена одна нести всі необхідні витрати для нормального розвитку дитини.
З цих підстав позивач просить стягнути з відповідача аліменти за минулий період в сумі 40 000 грн. 00 коп. та додаткові витрати, які складаються з внесків до благодійних організацій, які, де-факто, є оплатою за навчання дитини в сумі 18 000 грн. 00 коп.
Оскільки батьки мають нести такі додаткові витрати порівну, позивач просить стягнути з відповідача 9000 грн. додатково понесених нею витрат.
Розмір аліментів в сумі 2000 грн. позивач обґрунтувала потребами дитини і фінансовими можливостями відповідача щомісячно їх сплачувати.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, - не заперечував проти стягнення з нього щомісячно аліментів у частці від його заробітку (доходу) з тих підстав, що він має постійний, стабільний заробіток. При визначенні частки аліментів просив врахувати наявність у нього на утриманні ще однієї малолітньої дитини і тимчасово непрацездатної дружини.
Проти задоволення інших позовних вимог відповідач заперечував, пояснивши, що дійсно протягом тривалого часу після розлучення стабільно і добровільно перераховував на рахунок позивачки, відкритий у ПАТ «Надра Банк», грошові кошти. Згодом у цього банка почалися фінансові складнощі і рахунки були заблоковані. Деякий період часу він передавав гроші позивачці через своїх батьків, які живуть в Києві. Можливість перераховувати кошти з'явилася після відкриття рахунку в іншій банківській установі і він, в силу своїх фінансових можливостей, продовжив це робити, що підтверджується банківськими виписками.
Відповідач заперечував існування домовленості з позивачем про сплату ним щомісячно аліментів саме в розмірі 2000 грн. або 300 дол. США, пояснив, що ніколи не ухилявся від надання матеріальної допомоги дитині, тому вважає необґрунтованою вимогу позивача про стягнення з нього аліментів в сумі 40000 грн. за минулий час; зазначив, що позивач не ставила його до відома про оплату нею навчання, а сплата внесків до благодійних організацій є добровільною, а не примусовою дією позивача, тому не може бути визнана додатковими витратами на дитину.
Вислухавши пояснення сторін, надані в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані в справі докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у період часу з 19.07.2002 року по 21.04.2008р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно довідки форми №3, ОСОБА_3 на час розірвання шлюбу між сторонами і на даний час проживає з позивачем.
З наданих суду банківських виписок і розрахунків позивача убачається, що відповідач здійснював періодичні перерахування грошових коштів на утримання доньки протягом 2008-2012рр.
Тобто, факт оплати аліментів відповідачем протягом цього часу не заперечується і позивачем.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Згідно з ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.
Позивач не надала суду достатніх доказів того, що між сторонами існувала домовленість про сплату відповідачем аліментів в розмірі, еквівалентному 300 дол. США або 2000 грн. 00 коп. щомісячно і не довела факт вжиття нею заходів щодо одержання аліментів з відповідача за період часу з 01.07.2010р. по 01.07.2013р., хоча мала об'єктивну можливість це зробити.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів за минулий час з розрахунку 2000 грн. на місяць є необґрунтованими і недоведеними, тобто, такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Враховуючи положення ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
- стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян та 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
З матеріалів справи убачається, що відповідач працює директором ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», має постійний, стабільний дохід, що підтверджується наданою суду довідкою про доходи №53 від 03.09.2013р.
Відповідно, аліменти слід визначити в частці від заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня звернення позивача до суду (26.12.2012р.) і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 повноліття щомісячно.
При визначенні розміру частки від заробітку (доходу) відповідача суд враховує те, що відповідач, крім доньки ОСОБА_3, 2003 року народження, має на утриманні малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружину ОСОБА_5.
Отже, аліменти належить стягнути з відповідача у ? частці від його заробітку (доходу), починаючи з дня звернення позивача до суду (26.07.2013р.) і до досягнення дитиною повноліття щомісячно, проте, не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно, позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню.
Щодо стягнення додаткових витрат на дитину, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 у 2013 році закінчила початкову школу в НВК Монтессорі та вступила до гімназії №136 м. Києва.
Доказів на підтвердження додаткових витрат позивача на оплату за навчання дитини у вказаних навчальних закладах в сумі 18000 грн. суду не надано.
Суд не може взяти до уваги надані позивачем квитанції та довідки з Благодійної організації «Віра в майбутнє» про здійснення нею благодійних внесків на підтримку матеріально-технічної бази та розвитку цих закладів, оскільки благодійний внесок - це добровільна, безкорислива пожертва.
Отже, вимога позивача про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задоволенню не підлягає.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп., які, згідно зі ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 180, 182, 185, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 79, 88, 208-210, 212 - 215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на та додаткових витрат на неповнолітню дитину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26.07.2013 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми стягнення аліментів за один місяць.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Дніпровський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.