Справа № 1328/1169/12 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.
Провадження № 22-ц/783/1317/13 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
Категорія: 30
19 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
При секретарі: Рванцовій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2012 року, -
встановила:
Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОКП ЛОР "БТІ та ЕО", Інспекції державного архітектурно -будівельного контролю у Львівській області, Науково -дослідного інституту "Проектреконструкція", ПП "Новобудпроект", ЛКП "Архбуднагляд", треті особи -ТзОВ фірма "ЛІМ-Ігор", виконком Львівської міської ради про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди, завданої шляхом продажу товару неналежної якості.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_2, в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки шкода їй завдана не одним ОСОБА_3 а й іншими відповідачами, дії яких перебувають в причинно-наслідковому зв'язку. Вказує, що суд помилково прийшов до висновку про те, що їй не завдано моральної шкоди і таке твердження є хибним оскільки продавши їй квартиру в аварійному стані ОСОБА_3 порушив зобов'язання, яким гарантував якість товару при укладенні договору купівлі-продажу.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
У відповідності до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25 листопада 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу, на підставі якого ОСОБА_2 набула у власність 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 95,6 кв.м.
При укладенні даного договору продавець (ОСОБА_3.) гарантував відсутність прихованих недоліків в квартирі, яку продавав.
Після укладення договору, ОСОБА_2 були виявлені приховані недоліки в придбаній квартирі. А саме прогин підвісної стелі в приміщеннях суміщеного санвузла пл. 8,0 кв.м., та кухні - їдальні, пл. 15,50 кв.м., причиною чого стало влаштування підвісної стелі з гіпсокартону з підшивкою по існуючих дерев'яних елементах перекриття, які знаходилися у ветхому і непридатному для використання стані. Дані недоліки встановлені висновком будівельно - технічного дослідження від 02 листопада 2011 року.
У зв'язку з вищенаведеним позивач вимушена була проводити ремонт в квартирі з усуненням даних недоліків, чим їй було заподіяно матеріальну шкоду в сумі 26 245 грн. (встановлено висновком будівельно - технічного дослідження).
Задовільняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача ОСОБА_3 в користь позивачки суму заподіяної шкоди суд першої інстанції вірно виходив з положень статей 673, 674, 6678 ЦК України, встановивши при цьому що продавець продав товар з прихованими недоліками. Він безумовно знав про наявність ветхого, трухлявого дерев'яного перекриття до якого був прикріплений металевий каркас на який чіплялася підвісна стеля у вигляді гіпсокартону, що в подальшому привело до відставання металевого каркасу та провисання стелі. На час купівлі покупець, вона ж позивач по справі не могла знати про наявні приховані недоліки.
Безпідставними є покликання апелянта на те, що заподіяну їй шкоду повинні відшкодовувати і інші відповідачі по справі, зокрема юридичні особи, які на замовлення відповідача проводили проектування, ремонт, технічний нагляд та прийом об'єкту в експлуатацію.
Так позивач в жодних договірних відносинах з даними відповідачами по спірному об'єкту не перебувала. Такі стосунки мали місце між відповідачами.
А відтак позивач не наділена правом вимоги до даних юридичних особі.
Позов з яким звернулась позивач до зазначених відповідачів є неналежним способом захисту її порушеного права.
Що ж стосується відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, то суд першої інстанції встановивши, що між сторонами існують договірні відносини, спір виник у зв'язку з укладенням між ними договору купівлі - продажу, а такий не передбачає відшкодування моральної шкоди. Тому у суду немає правових підстав для задоволення позову в цій частині.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
А тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308 ч.1, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 18 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: