Єдиний унікальний номер: 448/1330/13-ц
Провадження № 2/448/390/13
17.09.2013 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі Тхір О.Т.,
за участю: позивачки ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що із відповідачем по справі перебуває у зареєстрованому шлюбі. Стверджує, що від даного шлюбу із ОСОБА_2 в сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає з позивачкою та перебуває на повному її утриманні, так як відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків та не надає їй жодної матеріальної допомоги.
Вказує, що відповідач має нерегулярний мінливий дохід, а тому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 700 грн. щомісячно до досягнення таким повноліття, а також витрати пов'язані із наданням юридичної допомоги на суму 300 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені нею позовні вимоги, посилалась на обставини зазначені в позовній заяві та просила суд її позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, при цьому зазначив, що згідний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3, однак в меншому розмірі, оскільки його дохід являється хоча і регулярним, однак невисоким, при можливості буде надавати кошти добровільно.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 03 вересня 2011 року у Гостинцівській сільській раді Мостиського району Львівської області, про що зроблено актовий запис № 10. Від подружнього життя в сторін народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає разом з матір'ю, позивачкою по справі, та перебуває на її повному утриманні.
Відповідач ОСОБА_2 добровільно не надає кошти на утримання сина, не піклується про його матеріальне забезпечення.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, а тому є всі підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання його сина до досягнення ним повноліття.
Згідно ст. 181 ч. 3 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, матері, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В процесі судового розгляду було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 має постійне місце праці, а саме працює на посаді заступника директора у ТзОВ «Фабрика меблів ВЕЕМ» та загальна сума його доходу за період з 01.03.2013 року по 31.08.2013 року становить 3530 гривень 43 коп.
Вказані обставини підтверджуються поясненням сторін, копією свідоцтва про народження дитини, копією свідоцтва про шлюбу між сторонами, довідкою про доходи з місця праці ОСОБА_2 та іншими матеріалами справи.
Як відомо із змісту ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Як слідує із п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року за №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружину, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом враховано матеріальне становище позивача та відповідача, що весь тягар по утриманню дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 лежить на позивачці ОСОБА_1; відповідач ОСОБА_2 має постійне місце праці, його дохід являється регулярним та інші обставини, що мають істотне значення, а також те, що обов'язок по утриманню дитини покладається на обох батьків та інтереси їхньої дитини будуть у такий спосіб захищені.
На підставі викладеного, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 є підставними, в зв'язку з чим з останнього слід стягувати аліменти на утримання дитини. З урахуванням того, що відповідач має постійне місце праці, аліменти слід стягувати у частці, а саме в розмірі 1/3 частин з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення такою повноліття.
Із зміною матеріального чи сімейного стану платника або одержувача аліментів, або інших обставин, що мають значення, сторони мають право звернутися до суду з відповідною позовною заявою про зміну розміру аліментів.
Виходячи з вимог ст.367 ЦПК України, суд вважає, що слід допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, оскільки позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 задоволені частково, а остання звільнена від сплати судового збору, то з відповідача ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути такий в сумі 229,40 грн. та на користь ОСОБА_1 стягнути витрати понесені нею на правову допомогу в розмірі 300 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 30, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки с.Гостинцеве Мостиського району Львівської області аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частин з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.08.2013 року і до досягнення такою повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 300 (триста ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід держави в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ю.В.Кічак
Рішення суду набрало законної сили «__»___________20 __ р.
Суддя Ю.В.Кічак