Справа № 365/730/13-к
Номер провадження: 1-кп/365/66/13
02.10.2013 року смт. Згурівка Київської області
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.
при секретарі судових засідань НОСОВІЙ О.О.
за участю:
прокурора ФОМЧЕНКОВА В.М.
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу суду № 1 кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Половці Володимирецького району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, із професійно-технічною освітою, працездатного, непрацюючого, військовозобов'язаного, раніше судимого вироком Згурівського районного суду Київської області від 07.05.2013 року за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України до 200 (двохсот) годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,-
13 вересня 2013 року між старшим прокурором прокуратури Згурівського району Київської області Бондаренко К.С., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості на наступних умовах.
Обвинувачений ОСОБА_2 засуджений вироком Згурівського районного суду Київської області від 07.05.2013 року за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України до 200 (двохсот) годин громадських робіт та перебував на обліку у Згурівському РП Переяслав-Хмельницького МВР КВІ з 11.06.2013 року.
Обвинувачений ОСОБА_2, будучи ознайомлений з порядком та умовами відбування вказаного кримінального покарання, отримав в Згурівському РП Переяслав-Хмельницького МВР КВІ направлення за № 25-833 до Середівської сільської ради та приступив до відбуття покарання у вигляді громадських робіт з 20.06.2013 року, які зобов"язаний був відбути в строк до 30.08.2013 року, у відповідності до графіку, згідно якого щоденна тривалість робочого дня складала 4 години, вихідні дні - субота та неділя.
Обвинувачений ОСОБА_2, маючи прямий умисел на ухилення від призначеного судом покарання у вигляді громадських робіт, без поважної на те причини, в період з 02.07.2013 року по 30.08.2013 року обов"язки щодо відбуття покарання не виконував, до Середівської сільської ради не з'являвся, на громадські роботи не виходив та впродовж вказаного періоду вказані роботи не виконував, таким чином відпрацював лише 24 години та ухилився від 176 годин громадських робіт, таким чином фактично відпрацював лише 24 години з призначених 200 годин громадських робіт.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
Обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України і зобов'язується виконувати обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України класифікується як злочин середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується посередньо (матеріали провадження - а.с.60), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.63,64), до адміністративної відповідальності протягом року притягувався (а.с.58), раніше судимий вироком Згурівського районного суду Київської області від 07.05.2013 року за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України до 200 (двохсот) годин громадських робіт (а.с.56-57), як пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обтяжуючі покарання обставини не встановлені, сторонами угоди узгоджене покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, а саме покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 10 (десять) місяців, відповідно до ст. ст. 71,72 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у вигляді 176 годин громадських робіт, що відповідає 22 дням обмеження волі, призначити остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 10 (десять) місяців 20 (двадцять) днів із застосуванням ст.ст. 75, 76 ч. 1 п. 2-4 КК України із звільненням від відбування покарання, з випробувальним терміном на 1 (один) рік.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, а також наслідки її невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до положення ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор Фомченков В.М. в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.
Суд дійшов висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди. За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України, та йому має бути призначене покарання передбачене санкцією даної статті та узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, а саме покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 10 (десять) місяців, відповідно до ст.ст. 71,72 КК України, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, у вигляді 176 годин громадських робіт, що відповідає 22 дням обмеження волі, призначити остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 10 (десять) місяців 20 (двадцять) днів із застосуванням ст.ст. 75,76 ч. 1 п.п. 2-4 КК України із звільненням від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 (один) рік.
Запобіжний захід обвинуваченому суд вважає за необхідне не обирати, оскільки під час досудового розслідування запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовувались.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 71,72,75,76, 389 ч. 2 КК УКраїни, ст.ст. 314, 373, 374, 472,
474 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13 вересня 2013 року між старшим прокурором прокуратури Згурівського району Київської області Бондаренко Катериною Сергіївною та ОСОБА_2.
Визнати винуватим ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 10 (десять) місяців.
На підставі ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Згурівського районного суду Київської області від 07.05.2013 року, застосувавши ст. 72 КК України, ОСОБА_2 остаточно призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 10 (десять) місяців 20 (двадцять) днів.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.
Згідно п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України на ОСОБА_2 покласти такі обов"язки :
· не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
· періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід до ОСОБА_2 не застосовувати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору вручити копії вироку негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В.ХИЖНИЙ