Справа №295/15182/13-к
Категорія 18
1-кп/295/244/13
30.09.2013 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі:
головуючого - судді Костенко С.М.
при секретарі судового
засідання Зелінської І.О.
з участю:
прокурора Вигнича Б.Г.
обвинуваченого ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12013060380001720 про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Перм РФ, громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, на утриманні немає неповнолітніх дітей, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
за ст. 185 ч.1 КК України,
20 травня 2013 року приблизно о 17 годині, ОСОБА_2, знаходячись за партою в кабінеті конструкцій будівель і споруд № 46 будівельного коледжу, за адресою вул. Чапаєва, 6 в м. Житомирі, побачив, як ОСОБА_3 залишила свій мобільний телефон торгівельної марки «Nokia» моделі С300 на парті та коли відходила, останній впав на підлогу.
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаного мобільного телефону. Реалізуючі свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, достовірно знаючи про те, що він не має певних прав стосовно чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою викрадення чужого майна, підійшов до парти, за якою сиділа ОСОБА_3 та таємно викрав мобільний телефон торгівельної марки «Nokia» моделі С300, вартістю 490,80 грн., чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.1 КК України, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка).
10 вересня 2013 року потерпіла ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_2 на підставі ст. ст. 468,469,471 КПК України уклали угоду про примирення, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у визначеному діянні, а потерпіла не має жодних матеріальних претензій. Крім того, сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ст. 185 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину, щиро розкаявся. Підтримав угоду, укладену між ним та потерпілою.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні угоду підтримала.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що укладена угода про примирення відповідає нормам КПК та може бути затверджена судом. Просить стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати, а речовий доказ залишити в користуванні його володільця.
Розглядаючи питання про затвердження угод про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право, зокрема затвердити угоду.
Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Відповідно до вимог ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч.1 КК України, які згідно ч.3 ст.12 КК України відносяться до злочину середньої тяжкості.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права визначені абзацами 1-4 п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також судом з'ясовано, що потерпіла ОСОБА_3 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, що передбачені в угоді.
Суд приходить до висновку, що дана угода відповідає вимогам КПК України та може бути затвердженою і на ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконанням обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, встановлені фактичні підстави для визнання винуватості.
Процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта, для проведення судової експертизи, суд в порядку ст. 122 КПК України, стягує з обвинуваченого.
Питання про речові докази, суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувалися.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 375, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 10 вересня 2013 року про примирення між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2.
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України і призначити йому покарання за цим законом у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта для проведення судової експертизи, в сумі 490,80 грн.
Речові докази: мобільний телефон торгівельної марки «Nokia» моделі С300, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3, залишити в її користуванні.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Головуючий: