Справа № 16-07/2203а
"20" грудня 2006 р., 15 год. 35 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Спаських Н.М.
при секретарі: Волна С.В. за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Підберезна І.В. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Приватного підприємства "Томас" до Управління Пенсійного фонду України в м. Умань про скасування рішення
Позивачем заявлено позов про скасування рішення відповідача № 458 від 30 березня 2006 року про застосування штрафної санкції у сумі 1 447,97 грн. та нарахування пені в сумі 693,56 грн. з підстав невідповідності його вимогам чинного законодавства. Представник позивача в три останні судові засідання свого представника не направив. З приводу даного засідання клопотання про його відкладення суду не направляв.
Відповідач проти позову заперечив з мотивів, що рішення про застосування санкцій прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позову немає.
Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача по справі в порядку ст., 128 КАС України, оскільки клопотання про відкладення даного засідання він суду не направляв і додаткових доказів не надавав.
Заслухавши доводи та пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Позивач просить скасувати рішення управління ПФУ в м. Умань № 458 від 30.03.2006 року з підстав, що позивач є платником єдиного податку і не повинен сплачувати страхові внески до Пенсійного Фонду України. Крім того, на думку позивача, спірне рішення є подвійним накладенням санкцій за одне і те ж порушення законодавства, оскільки попередні рішення відповідача № 50 та № 51 стосуються тих же порушень.
У відповідності до наявного у справі розрахунку, спірне рішення № 458 від 30.03.2006 року охоплює період з січня по жовтень 2005 року.
У відповідності до Указу Президента України " Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від 03.07.1998 року ( далі Указ), суб'єкт підприємницької діяльності, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.
Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;
У відповідності до п. 6 Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): в т.ч. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З 01 січня 2004 року набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 ( далі Закон). Закон визначає порядок сплати страхових внесків до Пенсійного Фонду України.
У відповідності до ст. 11 Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
У відповідності до ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці-фізичні та юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно ст. 15,17 Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, які зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
У відповідності до п. 3,4 ст. 18 Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Таким чином, з вищевикладених положень Закону вбачається, що суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, повинні нараховувати та сплачувати страхові внески до Пенсійного Фонду України в установленому цим Законом порядку.
Таким чином, доводи позивача про те, що він не повинен сплачувати страхові внески до Пенсійного Фонду України, оскільки сплачує єдиний податок, не відповідають положенням чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено перевірку позивача на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування, обчислення, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.11.2001 року по 23.12.2004 року, за результатами якої складено акт № 189 від 24.12.2004 року.
За результатами перевірки позивачу було донараховано внесків до Пенсійного Фонду України в сумі 1 952,00 грн.
У відповідності до рішення відповідача № 50 від 24.12.2004 року, в зв'язку із донарахуванням внесків по акту перевірки № 189 від 24.12.2004 року , до позивача було застосовано штрафну санкцію в розмірі 469,36 грн. на підставі пп. 4 п. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058, а у відповідності до рішення 51 від 24.12.2004 року - за несвоєчасну сплату внесків нараховано штраф у сумі 166,02 грн. та пені 65,88 грн.
Вказані рішення № 50 та № 51 були предметом судового розгляду по справі № 07/602 за позовом ПП "Томас" про визнання їх недійсними. Рішенням суду по справі № 07/602 від 04.10.2005 року в задоволенні позову відмовлено, рішення залишено без змін наглядовими інстанціями. Розрахунки санкцій за рішеннями № 50 та № 51 стосуються інших періодів платежів, ніж рішення № 458 від 30.03.2006 року.
У відповідності до п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 -- у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.
Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
З розрахунку, прикладеного до спірного рішення № 458 від 30.03.2006 року вбачається, що суми штрафу в розмірі 1 445,97грн. та пені в розмірі 693,56 грн. відповідач обчислив із фактично сплачених позивачем у період з 15.02.2005р. по 09.03.2006 року страхових внесків.
Суд вважає, що дослідженими при розгляді справи положеннями чинного законодавства підтверджується, що особи, які обрали спосіб оподаткування за спрощеною системою, повинні нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року та Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З метою уникнення подвійного оподаткування, суми, сплачені суб'єктами підприємницької діяльності у складі єдиного та фіксованого податку ( 42%) зараховуються в рахунок сплати страхових внесків. Таке зарахування здійснюється органами Пенсійного Фонду України на підставі пред'явлених копій платіжних документів про сплату єдиного та фіксованого податку.
Нарахування санкцій за порушення строків сплати страхових внесків по рішенню № 458 від 30.03.2006 року здійснювалося відповідачем згідно чинного законодавства.
Таким чином, рішення відповідача № 458 від 30.03.2006 року про застосування штрафної санкції та пені є правомірним, підстав для його скасування немає. У позові слід вівдмовити повністю.
На підставі статті 89, 94 КАС України, при відмові у позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 160-163 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набуває чинності після закінчення строку на її оскарження. Оскарження проводиться в порядку ст.. 186 КАС України до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
СУДДЯ Н.М. Спаських