29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"19" грудня 2006 р.
Справа № 19/6286
За позовом Українського товариства сліпих м. Київ
до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький
про визнання права власності
суддя Розізнана І.В.
Представники:
позивача: Рощін В.В. - за довіреністю від 17.10.06р.
відповідача: не з'явився
Суть спору:
Повноважний представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності, що вимагаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 7.02.2002 р. Зазначає, що виконавчий комітет ніяким чином не порушує, не оспорює та не заперечує право власності позивача на зазначені в позовній заяві об'єкти нерухомого майна.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Позивач на земельній ділянці по вул. Будівельників, 22 в м. Хмельницькому, яка належить йому на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею від 22 травня 2000 року (№ ХМ № 1052) в 1970 році побудував виробничий комплекс площею 2136,4 кв.м., в 1983 році будинок (запланований як гараж на 5 машин) загальною площею 485,3 кв.м., який добудований у 1993 році як адмінбудинок.
Згідно п. 94 Статуту Українського товариства сліпих, зареєстрованого Міністерством юстиції 18.09.92р., майно, придбане за рахунок УТОС за період його існування, є його власністю.
У зв'язку з тим, що позивач не має можливості відповідно до ст. 331 ЦК України здійснити реєстрацію права власності на збудовані будівлі по вул. Будівельників, 22 в м. Хмельницькому, він звернувся до суду з позовом про визнання права власності на дані об'єкти.
Свої вимоги позивач обгрунтовує слідуючими доказами.
Згідно Архівного витягу з протоколу засідання Хмельницького міськвиконкому від 28.10.64р. № 21 Хмельницькій первинній організації УТОС виділено земельну ділянку по вул. Будівельників, 22, площею 0,3 га для будівництва виробничого приміщення та зобов'язано останню оформити відведення земельної ділянки в облвідділі будівництва та архітектури.
Рішенням виконкому міської ради депутатів трудящих № 146 від 12.05.65р. «Про дорізку земельної ділянки товариству сліпих «УТОС» вирішено дорізати товариству сліпих «УТОС» земельну ділянку площею 0,2 га по вул. Будівельників, 22 та зобов'язано голову бюро первинної організації «УТОС» оформити відведення земельної ділянки в обласному відділі будівництва та архітектури.
10 травня 1979 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради народних депутатів прийняв рішення № 122, яким Хмельницькому філіалу Українського територіального товариства сліпих надано дозвіл на будівництво гаража на 6 автомашин по вул. Будівельників, 22 згідно архітектурно-планувального завдання та технічних умов відповідних організацій.
Головним архітектором м. Хмельницького 07.06.79р. затверджено Архітектурно-планове завдання № 117 від 11.06.79р. на проектування та будівництво гаража на 6 автомашин Хмельницьким філіалом Українського територіального товариства сліпих по вул. Будівельників, 22.
Згідно довідки Хмельницького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих від 04.07.06р. № 140 на балансі останнього знаходиться адміністративний будинок (гараж на 5 машин) та виробничий корпус, що розташовані по вул. Будівельників, 22 в м. Хмельницькому
Позивач пояснив суду, що ним не знайдені акти державної комісії про прийняття в експлуатацію збудованих об'єктів, однак те, що такі акти підписувались підтверджується архівним витягом з протоколу № 22 засідання президії Центрального правління Українського товариства сліпих від 10 серпня 1970р.
Згідно висновку спеціаліста № 1305/01-14 від 18.12.06р. будівля виробничого корпусу, площею 2137,1 кв.м. та будівля адміністративного будинку (гараж на 5 машин) площею 485,3 кв.м., що розташовані по вул. Будівельників, 22 у м.Хмельницькому відповідають вимогам ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", СНиП 2.04.01-85 «Внутренний водопровод и канализация», правилам пожежної безпеки в Україні НАПБ Л. 01. 001-95. Будівлі знаходиться в задовільному стані та придатні для подальшої експлуатації.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами позивач звернувся до суду.
Дослідивши матеріали справи в сукупності з доводами представника позивача, судом приймається до уваги наступне.
У відповідності до ст.ст. 3, 4 Закону України «Про власність» суб'єктами права власності в Україні визнаються: народ України, громадяни, юридичні особи та держава. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам. Згідно ст. 48 Закону України «Про власність» захист права власності здійснюється судом або третейським судом.
Керуючись п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, враховуючи, що права та обов'язки, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України продовжують існувати після набрання ним чинності, суд застосовує норми Цивільного кодексу України.
Згідно ч.ч.1, 3, 5 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Оскільки виробничий корпус, площею 2137,1 кв.м. та адміністративний будинок (гараж на 5 машин) площею 485,3 кв .м., розміщені на земельній ділянці, що надана у постійне користування позивачу, будівництво проведене без порушення будівельних норм і правил, відсутні докази порушення самочинним будівництвом прав інших осіб, суд вважає за можливе визнати право власності за позивачем на самочинно збудовані будівлі по вул. Будівельників, 22 у м.Хмельницькому.
Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій позивача, щодо несвоєчасного та неналежного оформлення права на майно, суд вважає за необхідне не стягувати судові витрати з відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов Українського товариства сліпих м. Київ до виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький про визнання права власності задовольнити.
Визнати за Українським товариством сліпих м. Київ, Печерський узвіз, 3 (код 00021195) право власності на самочинно збудовану будівлю виробничого корпусу, площею 2137,1 кв.м. та будівлю адміністративного будинку (гараж на 5 машин) площею. 485,3 кв.м., що розташовані по вул. Будівельників, 22 у м.Хмельницькому.
Суддя І.В. Розізнана