27 грудня 2006 р.
№ 9/128-06-3841
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді
Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.
розглянувши
касаційну скаргу
Комунальної установи “Одеський обласний медичний центр»
на
постанову від 14.11.2006 р. Одеського
апеляційного господарського суду
у справі
№ 9/128-06-3841 господарського суду Одеської
області
за позовом
Комунальної установи “Одеський обласний медичний центр»
До
1. ТОВ “Міський андрологічний центр»
2. Управління охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації
третя особа
Одеська обласна рада
про
визнання не чинним охоронно-орендного договору від 20.01.2005 р., розірвання договору оренди від 16.05.2003 р., виселення та стягнення 104 907,64 грн.
та за позовом
Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області
до
1. Комунальної установи “Одеський обласний медичний центр»
2. ТОВ» Міський андрологічний центр»
про
зобов'язання звільнити будівлю
Подана Комунальною установою “Одеський обласний медичний центр» касаційна скарга (зареєстровано ВГСУ 27.12.2006 р. № 18176) на постанову від 14.11.2006 р. Одеського апеляційного господарського суду не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 46 та ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до підпункту “г» п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито» із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами: державне мито справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Згідно із підпунктом “а» п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, ставка державного мита встановлена в такому розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, підпунктом “б» пункту 2 зазначеного декрету передбачено, що державне мито із позовних заяв немайнового характеру сплачується в розмірі: 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати державного мита.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, суд
Касаційну скаргу Комунальної установи “Одеський обласний медичний центр» повернути заявнику.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.