Справа № 647/1916/13-ц
№ провадження 2/647/675/2013
01.10.2013 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого: Захарчук В.В.
при секретарі: Соболь Г.А.
представника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Берислав справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, органу опіки та піклування Бериславської райдержадміністраці про виселення з незаконно займаного приватного житла з зобов,язанням зняття їх з реєстрації, суд -
Позивачка звернулася в суд до відповідачів з вимогою виселити останніх з незаконно займаного ним приватного житлового будинку. Дане мотивовано тим, що позивачці на праві приватної власності належить житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1. За її згодою в даному помешканні тимчасом з липня 2012р. стали проживати відповідачі та яким позивача пообіцяла в разі належної поведінки підписати договір довічного утримання. У зв,язку з тим, що відповідачі умови усної домовленості щодо належної поведінки не дотримались, а навпаки вчиняли сварки, принижуючи позивача та остання вимушена була викликати працівників міліції, а таким чином порушення відповідачами норм нормального проживання змусили позивача звернутися до суду для захисту своїх прав з вимогою про примусове виселення відповідачів з зазначеного приватного будинку та зняття їх з реєстраційного обліку.
Позивач її представник в судовому засіданні позов підтримала та просила суд задовольнити заявлені вимоги з підстав викладених в позові.
Представник органу опіки та піклування також підтримала позов, вважаючи, що відповідачі без законних на те підстав займають приміщення позивача на яке останні не мають ніяких правових підстав, зважаючи на те, що відповідачі мають житло за місцем проживання своїх батьків.
Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали та просили суд відмовити позивачу в задоволенні її вимог при цьому ніяким чином не обґрунтовуючи свої вимоги при цьому не заперечуючи, що вони ніякого відношення до даного домоволодіння не мають, власниками його не являються та проживають в ньому з дозволу позивача.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Бериславського державною нотаріальною конторою від 09.06.1988р. позивач є власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1.
У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином з огляду на вищезазначене позивач є повноправним власником вищезазначеного житла право на яке останньою набуте на законних підставах.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Право власності на вищезазначене житло позивачем підтверджено наданим судові свідоцтвом про право на спадщину, посвідченого Бериславського державною нотаріальною конторою від 09.06.1988р.
Згідно ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає обґрунтованими вимогами позивача відносно поданого позову, а тому відповідачі підлягають виселенню з спірного житла.
При цьому суд вважає, що вимоги позивача відносно скасування реєстрації відповідачів за житловим приміщенням будинку АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню, так як дане питання при вирішенні спору судом, щодо усунення перешкод в користуванні житлом вирішується органом реєстрації місця проживання із звернення до нього з відповідним судовим рішенням.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов,язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тому суд вважає, що позивач в судовому засіданні довела ті обставини на які вона посилалась як на підставу своїх вимог при цьому відповідачі в суді не довели ті обставини на які вони посилався як на підставу своїх заперечень.
Керуючись ст.ст. 7, 10,11,60, 213-218 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 328,386, 391 ЦК України, суд -
Позов задовольнити частково. Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з займаного будинку АДРЕСА_1, належного на праві власності ОСОБА_2 в решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.
Суддя В. В. Захарчук