Справа № 477/1381/13-к
Провадження № 1-кп/477/107/13
1 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
при секретарі - Бітюковій С.В.,
за участю:
потерпілої - ОСОБА_1,
прокурора - Золотарьова В.М.,
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Миколаєві кримінальне провадження № 12013160230000393 за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Кудлаївка Дедеркальського району Тернопільської області, українки, громадянки України, пенсіонерки, маючої середню освіту, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України;
13 червня 2012 року, приблизно о 14-ій годині, в лісочку поблизу вул. Ровенська в с. Мішково-Погорілове Жовтневого району Миколаївської області, між громадянкою ОСОБА_3 та її односельчанкою ОСОБА_1 виник конфлікт з приводу можливої протиправної поведінки дітей останньої.
Під час конфлікту у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1
Відразу, ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, сперечаючись з громадянкою ОСОБА_1 та знаходячись обличчям до неї, нанесла їй один удар по голові дерев'яною палкою, яку використовувала для загону корів, спричинивши легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я, а саме: забиття головного мозку 1-го ступеню та рану м'яких тканин голови.
Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину в пред'явленому обвинуваченні не визнала, та показала що 13 червня 2012 року між нею та ОСОБА_1 відбувся конфлікт з приводу того, що діти останньої забили камінням її гусеня. Під час суперечки ОСОБА_1 погрожувала їй ножем, а вона захищалася та махала палкою і можливо її ударила по голові, але заперечує що бачила сам удар. Будь-якої крові на голові потерпілої вона не бачила, але бачила у неї кров на пальцях, яка з'явилася він ножа, яким вона погрожувала.
Однак потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні вказала, що під час розмови з ОСОБА_3 з приводу можливої поганої поведінки її синів, остання стала сильно кричати та розмахувати палкою, яку тримала в руках для загону худоби. В цей час вона відчула як отримала удар палкою по голові.
Також, вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, підтверджується наступними дослідженими під час судового розгляду доказами:
- показаннями свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні підтвердив, як ОСОБА_3 під час сварки з його матір'ю ударила її палкою по голові;
- аналогічними показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_5, сина потерпілої;
- показаннями свідка ОСОБА_6, які він надав у судовому засіданні, за якими 13 червня 2012 року йому зателефонувала цивільна дружина
ОСОБА_1 та повідомила, що її вдарили по голові. Коли він приїхав на місце в с. Мішково-Погорілове, то побачив, що в неї кров на голові та на одязі. А на деякій відставні від того місця знаходилася ОСОБА_3, яка розмахувала палкою та сварилася;
- показаннями свідка ОСОБА_7, згідно з якими він був свідком конфлікту між ОСОБА_1 та його тещею в один з днів червня 2012 року;
- протоколом прийняття усної заяви від ОСОБА_1 від 18 березня 2013 року, за яким її ударила ОСОБА_3 палкою по голові 12 червня 2012 року;
- висновком судово-медичного експерта № 126 від 11 квітня 2013 року, згідно з яким у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у виді забиття головного мозку першого ступеню та рани м'яких тканин голови; дані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупого твердого предмету, можливо в строк, зазначений вище; утворення даних тілесних ушкоджень при падінні малоймовірно; за наявними медичними даними потерпілій був нанесений один удар тупим твердим предметом в ліву тім'яну область голови; дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я;
- протоколами слідчих експериментів від 21 травня 2013 року за участю потерпілої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4, згідно яких вони на місці вказали та показали обставини нанесення тілесних ушкоджень громадянкою
ОСОБА_3
- а також документами про купівлю ліків потерпілою ОСОБА_1
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудної доказаною, а її дії кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Заперечення підсудною своєї вини у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_1 спростовуються показаннями самої потерпілої, свідків
ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 висновком судово-медичного експерта № 126 від 11 квітня 2013 року, які узгоджуються між собою та підтверджують, що обвинувачена нанесла потерпілій удар палицею по голові.
Показання свідка ОСОБА_7, який є зятем обвинуваченої, щодо не нанесення нею тілесних ушкоджень ОСОБА_1 суд не може прийняти як обґрунтовані, оскільки вони були не зв'язні та непослідовні,
При визначенні міри та виду покарання суд враховує, що ОСОБА_3 є пенсіонеркою та має похилий вік, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судима.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують її покарання судом не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3, її особу, характер вчиненого нею діяння, суд прийшов до висновку про необхідність призначення їй покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 125 КК України.
Цивільний позов по справі, заявлений потерпілою про стягнення з обвинуваченої відшкодування матеріального та морального збитку, відповідно до положень ст.ст. 1166, 1167 і 1190 ЦК України слід вирішити наступним чином.
В частині відшкодування матеріального збитку - повністю, в рамках заявлених вимог в сумі 903 грн. 00 коп., оскільки він підтверджується документами про купівлю ліків, а вина підсудної в його спричиненні повністю була доказана під час судового розгляду.
Що ж стосується відшкодування моральної шкоди, то суд приходить до висновку, що потерпіла ОСОБА_1, внаслідок спричинення їй тілесних ушкоджень, заподіяних обвинуваченою, зазнала моральних страждань. Їй необхідно було прикладати додаткових зусиль по нормалізації свого життєвого устрою, налагоджувати його після лікування та отриманих ушкоджень. Виходячи з таких обставин, з врахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір компенсації моральних страждань по заявленому позову буде достатнім в 2000 грн.
Цивільний позов прокурора Жовтневого району Миколаївської області, заявлений в інтересах держави в особі фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, про стягнення вартості понесених витрат закладом охорони здоров'я, де лікувалася потерпіла, в сумі 1172 грн. 29 коп., згідно зі ст. 1166 та ч. 1 і ч. 3 ст. 1206 ЦК України підлягає задоволенню.
Речові докази в справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання за його вчинення у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріального та морального збитку задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріального збитку в сумі 903 (дев'ятсот три) грн. 00 коп. а морального збитку в сумі 2000 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Цивільний позов прокурора Жовтневого району до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_1 задовольнити повністю та стягнути із ОСОБА_3 на користь фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області відшкодування цих витрат в сумі 1172 (одна тисяча сто сімдесят дві) грн. 29 коп.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області, на протязі 30 діб з дня проголошення.
Суддя Р.В. Козаченко