№ 308/849/13- ц
03.06.2013 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Зарева Н.І.,
при секретарі судового засідання - Голод С.О.,
за участю:
позивач - не з'явився,
відповідач - не з'явився,
третя особа - не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», про стягнення страхового відшкодування, а також відшкодування судових витрат на правову допомогу, -
18.01.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі - ПАТ «СК «Універсальна»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк»), про стягнення страхового відшкодування у розмірі 573 874,00 грн., а також відшкодування судових витрат на правову допомогу у розмірі 5 625,00 грн., мотивуючи наступним.
30.10.2006 року в об'єкті страхування, а саме в належному позивачу, застрахованому відповідачем, об'єкті громадського харчування по вул. Л. Толстого в буд. № 5, в м. Ужгород (далі - об'єкт), стався страховий випадок - пожежа, внаслідок чого попередньо зазначений об'єкт страхування було знищено, про що відразу позивачем було повідомлено відповідача, шляхом оформлення відповідної заяви про виплату страхового відшкодування за пошкоджене майно. Однак, у зв'язку з бездіяльністю відповідача, позивачем було замовлено проведення незалежної експертної оцінки, за результатами якої було встановлено, що вартість відтворення об'єкту становить 638 009,00 грн., з яких: 64 135,00 грн. - ремонтні роботи будівлі, 348 014,00 грн. - відновлення тераси та 225 860,00 грн. - відновлення обладнання. За наслідком настання страхової події відповідачем, враховуючи умови страхування, франшизу у розмірі 1 % від визначеної в договорі страхування страхової суми - 1 414 000,00 грн., виплачено страхове відшкодування у розмірі 49 995,00 грн. Однак проведену страхову виплату позивач вважає такою, що є неправомірною, оскільки, на його думку, відповідач повинен був здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 623 869,00 грн., у зв'язку з чим вказує, що йому не доплачено страхове відшкодування у розмірі 573 874,00 грн.
Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задоволити.
У судове засідання відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, не з'явився, причини неявки суду не повідомив, а тому суд розглянув справу в його відсутності, за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.4 ст.169 ЦК України.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, при цьому зазначив, що просить суд винести законне та обґрунтоване рішення, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, зібрані у справі в їх сукопності, суд встановив наступне.
11 листопада 2005 року між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна», у даний час перейменованим у Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (далі за текстом - cтраховик), було укладено договір №12-23/0002296 добровільного страхування домашнього майна громадян (далі - договір страхування), за умовами якого страховик застрахував належний позивачеві об'єкт громадського харчування по вул. Л.Толстого, 5 в м. Ужгород. Вигодонабувачем за договором страхування є Відкрите акціонерне товариство «Родовід Банк», у подальшому перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - банк).
30 жовтня 2006 року в об'єкті громадського харчування сталася пожежа, внаслідок якої останній було знищено, тобто, настав страховий випадок.
У день настання страхового випадку позивач повідомив страховика про настання такої події, надавши до його Закарпатської регіональної філії відповідну письмову заяву та інші документи.
Зазначені вище обставини не заперечує сам cтраховик, а тому суд на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України визнає ці обставини такими, що не підлягають доказуванню.
15 листопада 2006 року позивач, з метою встановлення вартості заподіяних внаслідок настання страхового випадку збитків, уклав з ПП ОСОБА_3 договір № 68 на проведення незалежної експертної оцінки вартості збитку, заподіяного внаслідок пожежі.
За результатом проведеної експертизи встановлено, що вартість відтворення об'єкта громадського харчування на дату оцінки (10.11.2006 року) становить 638 009,00 грн., з яких 64 135,00 грн. ремонтні роботи будівлі, 348 014,00 грн. відновлення тераси, а 225 860,00 грн. - обладнання.
Така ж вартість відтворення об'єкту громадського харчування та його окремих складових підтверджена аудиторським висновком ПП ОСОБА_4 від 20.01.2007 року.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 9 цього Закону страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку, і така виплата є грошовою сумою, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування.
Згідно п. 3) ч.1 ст. 20, ст. 25 Закону та п. 3) ч. 1 ст. 988, ст. 990 ЦК України при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у передбачений договором страхування строк та відповідно до умов договору.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Таким чином, страховик зобов'язаний здійснити розрахунок розміру страхового відшкодування за настання згаданого страхового випадку у порядку, визначеному договором страхування, та виплатити це відшкодування позивачеві.
За умовами п.п. 8.5.1. п. 8.5 договору страхування у випадку повного знищення майна, коли витрати на його відновлення перевищують дійсну вартість об'єкта, розмір збитку, належного до сплати страхового відшкодування, визначається шляхом вибору меншої з сум: суми, розрахованої методом вирахування вартості залишків з дійсної вартості об'єкта на момент настання страхового випадку або суми, необхідної для придбання чи виготовлення майна, аналогічного застрахованому.
Оскільки, внаслідок пожежі, об'єкт громадського харчування було майже повністю знищено, страховик та позивач погодились, що визначення розміру страхового відшкодування повинно відбуватися шляхом визначення суми, необхідної для придбання чи виготовлення майна, аналогічного застрахованому.
Судом встановлено, що страховик за наслідком настання згаданої вище події, враховуючи умови страхування (франшизу у розмірі 1% від визначеної в договорі страхування страхової суми у розмірі 1 414 000,00 грн.), виплатив страхове відшкодування в розмірі 49 995,00 грн., переказавши ці кошти на користь банку - вигодонабувача за договором страхування, які у подальшому банком були видані позивачеві готівкою.
Тобто, страховик, визначаючи розмір страхового відшкодування та здійснюючи його виплату, взяв до уваги здійснений на замовлення позивача висновок незалежної експертної оцінки і виходив тільки з вартості вказаного у ньому заміщення будівлі 64 135,00 грн. й франшизи в сумі 14 140,00 грн., яка на підставі ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» (у чинній на момент настання страхового випадку редакції) не підлягала відшкодуванню страховиком.
Такі висновки не спростовані страховиком у відповідності до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України.
Суд констатує, що визнавши факт настання страхового випадку, страховик безпідставно не прийняв до уваги умови п. 1.2 договору страхування, згідно з якими об'єктом страхування є майнові інтереси позивача, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, а саме об'єктом громадського харчування.
Відтак, страховик помилково визначив суму страхового відшкодування, яка складала тільки вартість заміщення будівлі об'єкту громадського харчування і була лише одним з складових елементів останнього.
Тому, на порушення згаданих вище норм законодавства, страховик виплатив страхове відшкодування за настання згаданої пригоди не в повному обсязі, що також підтверджується наступним.
В п. 1.2 договору страхування зазначено страхову суму у розмірі 1 419 000,00 грн., яка є значною та не може відповідати лише вартості будівлі, а згідно з висновком ПП ОСОБА_3 про вартість майна від 25.10.2005 року дана сума складає вартість всього об'єкту громадського харчування (з терасою та обладнанням), які також були знищені вогнем.
Пунктом 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440 передбачено, що вартість заміщення - це визначена на дату оцінки поточна вартість витрат на створення (придбання) нового об'єкта, подібного до об'єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною.
Таким чином, встановлена у згаданому вище висновку незалежної експертної оцінки вартість заміщення об'єкту громадського харчування в розмірі 638 009,00 грн. є сумою, необхідною для придбання чи виготовлення майна, аналогічного застрахованому.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що страховик повинен був здійснити виплату страхового відшкодування за настання згаданого вище страхового випадку у розмірі 623 869,00 (638 009,00 - 14 140,00) грн.
Оскільки страховик сплатив страхове відшкодування лише в розмірі 49 995,00 грн., про що вже було зазначено вище, розмір недоплаченого страхового відшкодування складає 573 874,00 (623 869,00 - 49 995,00) грн.
Згідно з п. 4 договору страхування вигодонабувачем за цим договором є банк.
Відповідно до ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі страхування, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також змінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Така ж норма міститься у ч. 3 ст. 3 Закону України «Про страхування».
Таким чином, договір страхування є договором, укладеним між позивачем та страховиком на користь третьої особи - банку.
З аналізу судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, підготовленого Верховним Судом України, вбачається, що договір страхування надає третій особі право вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника. Якщо вигодонабувач (банк) відмовився від права, наданого йому на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом.
Листом від 17.01.13 №10 банк повідомив позивача про відмову від права на стягнення доплати страхового відшкодування за настання згаданого вище страхового випадку.
Відтак, суд приходить до переконання, що відмова банку, як вигодонабувача (третьої особи), від реалізації наданого йому права за договором страхування на стягнення доплати страхового відшкодування, зумовлює виникнення такого права у позивача, який його реалізував, захистивши свої майнові права шляхом звернення до суду з позовною заявою про стягнення зі страховика доплати страхового відшкодування у розмірі 573 874,00 грн.
На підставі викладеного, суд визнає, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на підставі чого, суд вважає, що вимога позивача про відшкодування понесених ним і документально підтверджених судових витрат на правову допомогу в розмірі 5 625,00 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, на підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якою встановлено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, з відповідача, ПАТ «СК «Універсальна», слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 573,87 грн.
Керуючись ст.ст. 203, 205-207, 209, 215, 237, 255, 261, 395, 396, 1000, 1166, 1187, ЦК України, ст.ст. 3-11, 15, 57-61, 69, 88, 169, 212-215, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. № 48 а, ЄДРПОУ 20113829, МФО 300335, р/р 26500336 в ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» м. Київ):
а) на користь ОСОБА_1 (мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1):
- 573 874,00 грн. (п'ятсот сімдесят три тисячі вісімсот сімдесят чотири грн. 00 коп.) страхового відшкодування;
- 5625,00 грн. (п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять грн. 00 коп.) на відшкодування судових витрат на правову допомогу.
б) в дохід держави 573,84 грн. (п'ятсот сімдесят три грн. 84 коп.).
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.І. Зарева