Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/4589/2013р. Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко О.В.
Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
25 вересня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів: Трофимової Д.А.
Дзярука М.П.
При секретарі: Мосіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення,
В квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що йому на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.03.2005 року. В зазначеному будинку проживають відповідачі, які не є членами його сім'ї. Між сторонами склалися неприязнені стосунки, що унеможливлює спільне проживання в одному будинку. Крім того, відповідачі власниками будинку ніколи не були та договору найму з позивачем не укладали. На неодноразові вимоги ОСОБА_3 виселитися із належного йому будинку відповідачі не реагують.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 із житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
За змістом ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
За положеннями ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст. 155 ЖК УРСР жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції послався на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а саме, порушення права власності, відповідачі ж були вселені до спірного будинку у встановленому законом порядку, як члени сім'ї власника будинку, в зв'язку з чим, правовідносини, які склались між сторонами врегульовані нормами житлового законодавства - ст.ст. 116, 157 ЖК УРСР, а з цих підстав позивачу вже було відмовлено у задоволенні позову.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 березня 2005 року (а.с. 5-6).
Раніше, у листопаді 2010 року ОСОБА_4 зверталася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми грошових коштів. У січні 2011 року ОСОБА_3 звертався до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про виселення, просив суд виселити ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 з житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі ст.ст. 116 ч. 1, ст. 157 ЖК УРСР.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 серпня 2012 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення суми грошових коштів було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 вартість витрат, здійснених на невід'ємне поліпшення житлового будинку АДРЕСА_1 та обслуговуючих його споруд у сумі 94376 грн. 40 коп. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про виселення відмовлено (а.с. 7-14).
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 05.12.2012 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 серпня 2012 року у цій справі в частині стягнення витрат на поліпшення житлового будинку, судових та витрат на проведення експертизи скасовано та ухвалено нове рішення наступного змісту: у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 45-48).
При розгляді вищевказаної справи було встановлено, що підпис у договорі найму домоволодіння від 20.12.2007 року, на який посилалася ОСОБА_4 в обґрунтування своїх позовних вимог, від імені ОСОБА_3 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.
Як вбачається з матеріалів справи, власник спірного будинку ОСОБА_3 позбавлений можливості користуватися належним йому будинком, оскільки у ньому проживають ОСОБА_4 та члени її сім"ї - ОСОБА_6, ОСОБА_5
Спірний будинок на час розгляду справи має статус приватної власності, жодних договорів про право користування будинком, в тому числі про встановлення сервітуту, з ОСОБА_3 не укладалося, принаймні доказів про їх існування сторонами не надано, відповідачі не є членами сім'ї позивача.
Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Вказана норма передбачає усунення будь-яких порушень права власності, у тому числі й шляхом виселення.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не повно встановлено обставини, що мають значення для справи, та дано невірну оцінку доказам, висновки суду суперечать діючому законодавству, в зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 червня 2013 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України, враховуючи, що позов ОСОБА_3 задовольняється, понесені ним судові витрати в суді першої та апеляційної інстанцій, які складаються із сум судового збору на загальну суму 172 грн. 05 коп., колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідачів по 57 грн. 35 коп. з кожного.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 червня 2013 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з жилого будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 судовий збір по 57 (п'ятдесят сім) грн. 35 коп. з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: