09.09.2013 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Демченка С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 02 серпня 2013 року.
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого генеральним директором ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств», зареєстрованого в АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн.
Згідно постанови судді першої інстанції , при проведенні в період з 09.07.2013 року по 12.07.2013 року документальної позапланової перевірки ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств», генеральним директором якого є ОСОБА_1, було встановлено ухилення від повернення виручки в іноземній валюті в сумі 400 євро, граничний термін подання надходження валютної виручки 04.04.2013 року.
В апеляції на постанову судді ОСОБА_1 порушує питання про скасування судового рішення через незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказує на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Вказує, що при розгляді адміністративної справи судом не було взято до уваги порушення норми статті 256 КУпАП при складанні протоколу та, в подальшому, позбавлено права особи на захист своїх прав у суді, оскільки про дату та час розгляду справи апелянт повідомлений не був. Умислу на ухилення від повернення валютних коштів не мав, оскільки ним вживалися заходи щодо усунення дебіторської заборгованості. З цих підстав просить скасувати постанову судді та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляція ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постанова судді підлягає скасуванню, якщо не відповідає вимогам ст.ст.245,283,268 КУпАП.
Як вбачається з постанови судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті в сумі 400 євро. Як на докази виннуватості останнього, суддя послався, на протокол про адміністративне правопорушення №3740/22-0 від 18.07.2013 року, який даних про місце, час вчинення адміністративного правопорушення та про обставини, при яких було вчинено правопорушення не містить. Не містить цих даних і постанова судді.
Згідно зі ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення - «завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом»
Суддя цих вимог не дотримався.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що в порушення ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа була розглянута судом у відсутності ОСОБА_1 і даних про його повідомлення про час та місце розгляду справи в матеріалах справи немає. Права ОСОБА_1 були суттєво порушені, оскільки при таких обставинах, він не мав можливості дати суду пояснення та захистити свої інтереси, що свідчить про неповноту з'ясування обставин справи.
Наведене порушення є безумовною підставою для скасування постанови судді і задоволення апеляції ОСОБА_1 щодо незаконності даного рішення та підстав його скасування.
Частиною 1 статті 162-1 КУпАП передбачено відповідальність за умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності або громадян-субєктів підприємницької діяльності від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки.
Обов'язковою кваліфікуючою ознакою складу даного правопорушення є умисел на вчинення вказаного проступку.
Згідно статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, ОСОБА_1 мав усвідомлювати характер своєї дії,передбачати її шкідливі наслідки і бажати їх настання.
В апеляції ОСОБА_1 визнає доведеним факт дебіторської заборгованості фірмою «ADWIN HOLDINGS LTD» перед ДП «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» в сумі 400 євро. Разом з тим, ОСОБА_1 вживалися заходи щодо повернення валютних коштів. Зокрема, 19.03.2013 року боржнику було направлено претензію в порядку ст.6 ГПК України, з вимогою сплатити заборгованість, яка на той час складала 1443,36 євро (а.с.18), на підставі якої було частково сплачено за зобов'язаннями 1043,36 євро. В подальшому, 15.03.2012 року ОСОБА_1, як директором підприємства скеровоно до господарського суду позовну заяву з вимогою до фірми «ADWIN HOLDINGS LTD» про повернення 400 євро, що підтверджується вхідним штампом суду на позовній заяві (а.с.19).
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел ухилятися від повернення виручки в іноземній валюті в сумі 400 євро, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 162-1 ч.1 КУпАП. Наведене свідчить про підставність апеляції ОСОБА_1 щодо відсутності вини у вчиненні адміністративного правопорушення, така підлягає задоволенню, а справа - закриттю за відсутністю в діях апелянта складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1, ч.1 ст.247,ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 02 серпня 2013 року щодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162-1 КУпАП скасувати, а провадження закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: