Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Провадження №22ц/778/4911/13Головуючий у 1-й інстанції Наумова І.Й.
Суддя-доповідач Гончар О.С.
26 вересня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого судді Гончара О.С.
суддів Краснокутської О.М., Воробйової І.А.
при секретарі Евальд Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 02 серпня 2013 року в справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заможність 2009» (надалі ОСББ) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з утримання будинку і прибудинкової території, -
В січні 2013 року позивач, будучи балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 як до власника квартири НОМЕР_1 вказаного будинку, про стягнення з нього заборгованості за надані послуги по утриманню будинку і прибудинкової території. Зазначав, що за період з 01.09.2010 року по 31.05.2013 року відповідачем надані послуги сплачувались неналежним чином внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 3439,2 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь.
Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 02 серпня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ заборгованість по платежам за послуги по утриманню будинку та прибудинкової території за період 01.09.2010 року по 31.05.2013 року в сумі 3366,06 грн. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема зазначав, що суд не прийняв до уваги його доводи, що він не є членом ОСББ та з ним не укладався договір про надання послуг. Крім того, посилався на те, що нарахування оплати за комунальні послуги проводиться понад встановлені рішенням місцевої ради тарифи.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції на підставі належних і допустимих доказів обґрунтовано встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, є споживачем комунальних послуг. На його ім'я відкрито особовий рахунок НОМЕР_2. Споживачем надані послуги сплачуються не в повному обсязі, в зв'язку з чим за період з 01.09.2010 року по 31.05.2013 року у нього за утримання будинку і прибудинкової території утворилась заборгованість в розмірі 3366,06 грн.
Згідно ст. 385 ЦК власники кватир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Таке об'єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Судом першої інстанції встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заможність 2009» створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 з метою забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати усіх платежів, передбачених законодавством та статутом. Зі справи вбачається, що ОСББ «Заможність 2009» зареєстроване 25.03.2010 року та жилий будинок передано на утримання та обслуговування ОСББ.
Рішеннями зборів членів ОСББ в 2010, 2011, 2012 та 2013 роках встановлені внески на оплату житлово-комунальних послуг.
З наданого позивачем розрахунку убачається, що з 01.09.2010 року по 31.05.2013 року відповідачем не в повному обсязі сплачувалися послуги ОСББ на утримання будинку та прибудинкової території і заборгованість становить у загальній сумі 3366,06 грн.. На підтвердження своїх вимог позивач надав розшифровку суми заборгованості відповідача з урахуванням витрат на експлуатацію будинку, а також внесених відповідачами платежів.
Задовольняючі частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач є співвласником квартири та у відповідності до ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 27 червня 2004 року за утримання житла він повинен сплачувати кошти згідно тарифу на відшкодування витрат щодо утримання будинку та прибудинкової території.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідач ОСОБА_2 не є членом ОСББ та не укладав договір з останнім на надання послуг, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Статтею 13 цього Закону передбачено, що відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики. Спори щодо змісту конкретного договору вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку.
Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.
У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.
Стаття 17 Закону передбачає, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: робити членам об'єднання попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних неподільному та загальному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.
Відповідно до вимог п.2 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних квартирах та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.
Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Як вбачається зі змісту ст. 13 зазначеного Закону, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо). Та відповідно п.5 ч.3 ст. 20 Закону, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язки виконавця - надання житлово-комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572.
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що відсутні підстави для стягнення суми за оплату послуг оскільки між сторонами не укладалися договори на їх надання, апеляційним судом не приймаються до уваги. Судом встановлений факт користування відповідачем наданими послугами, а відсутність укладеного у письмовій формі договору не позбавляє сторони зобов'язання належного виконання умов договору. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що фактично між сторонами виникли правовідносини, за якими відповідач зобов'язаний сплачувати витрати на утримання спільного майна.
Доводи апеляційної скарги стосовно розміру нарахування позивачем оплати за надані послуги апеляційним судом не приймаються до уваги оскільки з матеріалів справи убачається, що розмір плати встановлено відповідним рішенням ОСББ.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачами у порушення вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язання щодо сплати за надані послуги виконуються неналежним чином, тому спірна сума заборгованості підлягає стягненню на користь позивача. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 02 серпня 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар О.С.Краснокутська О.М. Воробйова І.А.